про залишення апеляційної скарги без руху
15 червня 2022 року м. Харків Справа № 917/61/22
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Фоміна В.О.
дослідивши матеріали апеляційної скарги Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради (вх. № 643 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.03.2022 у справі №917/61/22, ухвалене у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ціленко В.А., повний текст складено 28.03.2022,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м.Полтава,
до Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради, с. Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область,
про стягнення грошових коштів в сумі 16866,81 грн
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.03.2022 у справі №917/61/22 задоволено позов. Стягнуто з Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбуд" 15477,63 грн боргу за спожиту активну електричну енергію, 892,66 грн пені, 184,59 грн 3% річних, 311,93 грн інфляційних витрат та 2481,00 грн судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 28.03.2022 у справі №917/61/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Водночас, заявник апеляційної скарги просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду на підставі статті 256 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваного рішення отримано 16.04.2022, а також враховуючи введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії Російської Федерації проти України. За твердженням заявника, з початком повномасштабного вторгнення Відділом освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради першочергово вживаються заходи на приймання та розміщення внутрішньо переміщених осіб та/або евакуйованих осіб, створення умов для своєчасного та оперативного реагування на потреби фінансового забезпечення заходів територіальної оборони, захисту безпеки населення та функціонування бюджетної сфери, комунальних підприємств у період воєнного стану, а отже, строк на оскарження рішення суду першої інстанції пропущено ним з поважних причин.
Розглянувши вказану апеляційну скаргу на предмет дотримання заявником процесуальних норм, суддя-доповідач дійшла висновку про залишення її без руху, враховуючи таке.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2022 року становить 2481 грн.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відтак, враховуючи характер позовних вимог, а також приписи чинного законодавства щодо порядку сплати судового збору, слід відзначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 3721,50 грн.
Втім, при поданні апеляційної скарги скаржником в порушення пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому він просить відстрочити Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради сплату судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 28.03.2022 у справі №917/61/22. Вказане клопотання з посиланням на приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір" обґрунтоване триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України; запровадженням воєнного стану на території України; постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" не передбачено здійснення видатків щодо сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на те, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради сплати судового збору.
Подібна за змістом правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 29.12.2021 у справі № 920/1191/20, від 28.12.2021 у справі № 916/3168/19, від 24.12.2021 у справі № 910/19778/20, від 24.12.2021 у справі № 910/7085/21, від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 13.06.2022 у справі № 910/4787/21, від 09.06.2022 у справі №5010/577/2011-27/22, від 08.06.2022 у справі №910/7035/20.
Отже, апеляційний господарський суд зазначає, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки або розстрочки сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, заявник не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів, що підтверджують його майновий стан та не надав доказів можливості сплати вказаних грошових коштів до закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір у зв'язку запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір". Також, закон не передбачає відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав виникнення обставин непереборної сили.
Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 910/6306/21.
Крім того, підпункт 3 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" від 09.06.2021 № 590, яким визначено, що Казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в такій черговості: за іншими видатками та наданням кредитів, на даний час не змінився.
Водночас, скаржником не надано доказів відсутності коштів для оплати судового збору за подання апеляційної скарги як інших видатків.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.06.2022 у справі №908/1874/19.
Таким чином, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.03.2022 у справі №917/61/22 у розмірі 3721,50 грн.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі унеможливлює суд відкрити апеляційне провадження у справі, ці обставини є підставою для залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи у господарського суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1. Відмовити Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Великосорочинської сільської ради (вх. № 643 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.03.2022 у справі № 917/61/22 залишити без руху.
3. Встановити заявнику апеляційної скарги 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги.
4. Роз'яснити апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 ГПК України.
5. Витребувати у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/61/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О. Фоміна