вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" червня 2022 р. Справа№ 910/7864/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Матійко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2021 (повний текст рішення складено та підписано 29.09.2021)
у справі № 910/7864/21 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"
до Державного підприємства "ГОТЕЛЬ "КОЗАЦЬКИЙ" Міністерства оборони України
про стягнення 999 217, 05 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В травні 2021 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ГОТЕЛЬ "КОЗАЦЬКИЙ" Міністерства оборони України про стягнення 926 474, 18 грн боргу за спожиту теплову енергію, 7 208,42 грн 3% річних, 28 732,80 грн пені та 36 801,65 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 11.10.2018 № 1533062 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду клопотання, у якому зазначив про повне погашення заявленої до стягнення суми заборгованості, а також послався на прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2021 закрито провадження у справі № 910/7864/21 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 896 474,18 грн. В іншій частині позовних вимог позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "ГОТЕЛЬ "КОЗАЦЬКИЙ" Міністерства оборони України на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради інфляційні втрати у сумі 36 801,65 грн, 3% річних у сумі 7 208,42 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 14107,26 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що заборгованість за спожиту теплоенергію у розмірі 896474,18 грн згідно із довідкою позивача сплачено відповідачем в ході розгляду справи, тому провадження у справі у цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
В іншій частині позову суд, дослідивши положення договору від 11.10.2018 №1533062 та його додатків, дійшов висновку, що відповідач є споживачем за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді, а відтак, на спірні правовідносини розповсюджується дія Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
В той же час, оскільки дія частини 1 статті 26 цього Закону була зупинена відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким також заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про стягнення з пені у сумі 28732,80 грн.
При цьому, суд врахував, що відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а тому положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" в даному випадку не застосовуються.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2021, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду в частині відмови в позові про стягнення пені як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 179, 193, 217, 230 ГК України, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов про стягнення пені в розмірі 28732, 80 грн задовольнити в повному обсязі.
При цьому скаржник зазначає, що оскільки укладеним з відповідачем договором було передбачено купівлю-продаж теплової енергії, то цей договір є договором на постачання товару, а тому до спірних правовідносин не застосовуються положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно пп. 2.2.5 п. 2.2 розділу 2 Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" предметом діяльності підприємства є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Позиції інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2021 справу № 910/7864/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М. , Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7864/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2021 по справі № 910/7864/21 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.
16.02.2021 матеріали зазначеної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
В період з 13.12.2021 по 14.03.2022 суддя Ходаківська І.П. перебувала на лікарняному.
Наказом Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 № 1 тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Наказом Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 № 11 відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
В період з 04.04.2022 по 08.04.2022 та з 11.04.2022 по 15.04.2022 суддя Владимиренко С.В. перебувала у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" на рішення від 23.09.2022 господарського суду міста Києва у справі №910/7864/21 залишено без руху.
04.05.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано платіжне доручення № 758070 від 29.10.2021 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 910/7864/21 в належному розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 за клопотанням позивача поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі № 910/7864/21. відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01.06.2021.
У судове засідання 01.06.2022 з'явився представник відповідача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване судове рішення просив залишити без змін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення копії ухвали про відкриття апеляційного провадження на його офіційну електронну адресу.
Обставини, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, 11.10.2018 між Державним підприємством "ГОТЕЛЬ "КОЗАЦЬКИЙ" Міністерства оборони України, як абонентом, та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", як енергопостачальною організацією, було укладено договір від № 1533062 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором (пп. 1.1. п. 1 договору).
Енергопостачальна організація зобов'язується: постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього договору; підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно із температурним графіком, затвердженим Київською міською державною адміністрацією (додаток №2), крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. договору, а відповідач - дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору (пп.2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 розділу 2, пп.2.3.1., 2.3.2 п.2.3. розділу 2 договору).
У підпункті 2.1. пункту 2 договору передбачено, що при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому поряду, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації установок і мереж (далі - Правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків, чинним законодавством України.
Підпунктом 3.1.7 пункту 3.1. розділу 3 договору встановлено, що при включенні відповідачем як абонентом теплового обладнання, експлуатація якого була заборонена позивачем або не підготовленого до опалювального сезону, кількість теплової енергії, яка подається на це обладнання, визначати, як при самовільному включенні мережної води.
Згідно з пп.5.1. п.5 договору облік та споживання абонентом теплової енергії проводиться за приладами обліку.
Відповідно до пп. 8.1, пп. 8.2 п. 8 договору він набуває чинності з дня підписання та діє до 31.12.2018. Керуючись ст. 631 ЦК України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018.
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пп.8.5. п.8 договору).
В додатку №3 до договору погоджено тарифи на теплову енергію. Пунктом 3 додатку №3 встановлено можливу зміну тарифів в період дії договору.
У додатку № 4 до договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію.
Зокрема, в п.2 додатку № 4 визначено, що до договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується почергово.
Пунктом 7 додатку № 4 передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Також, в п. 13 додатку № 7 до договору сторони погодили, що відключення абоненту теплової енергії не звільняє його від виконання зобов'язань за договором.
Звертаючись з позовом у даній справі Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" послалось на те що заборгованість відповідача за договором №1533062 від 11.10.2018 за спожиту у спірний період теплову енергію відповідно до облікових карток за жовтень 2020 року по березень 2021 року, актів приймання-передавання товарної продукції, відомостей про споживання теплової енергії, довідкою про стан розрахунків, становила 926474,18 грн., які позивач просив стягнути з врахуванням інфляційних річних за період прострочення та пені.
Після порушення провадження у справі від позивача надійшла довідка про стан розрахунків відповідача за спожиту теплоенергію, згідно із якою, заборгованість відповідача перед позивачем за договором за період з 01.10.2020 по 01.04.2021 оплачена у повному обсязі: у квітні 2021 року (тобто, до звернення з позовом у даній справі) у сумі 30 000,00 грн; у липні 2021 року (в ході розгляду справи) у сумі 896 474, 18 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Частиною 1 ст. 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно із ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Частиною 7 ст. 276 ГК України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджено, що розрахунки за спожиту теплову енергію відповідачем здійснювалось з порушенням передбачених договором строків, зокрема, згідно із довідкою позивача заборгованість відповідача перед позивачем за договором за період з 01.10.2020 по 01.04.2021 оплачена у повному обсязі лише у квітні 2021 року у сумі 30 000,00 грн та у липні 2021 року у сумі 896 474,18 грн після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим судом правомірно закрито провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
В частині заявленої до стягнення у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором пені, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 230 ГК України, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7 додатку №4 до договору передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Як вірно враховано місцевим господарським судом, згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
В частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надано визначення житлово-комунальних послуг - як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до названої вище норми індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
За приписами статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Як визначено у ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Пунктом 2.2.1 Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" встановлено, що предметом діяльності підприємства, зокрема, є надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Таким чином, виходячи з умов договору від 11.10.2018 №1533062 на постачання теплової енергії у гарячій воді з додатками, та наведених вище норм, відповідач є споживачем теплової енергії в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
З врахуванням вище викладеного, правомірним є висновок місцевого господарського суду про застосування до спірних правовідносин, саме Закону України "Про житлово-комунальні послуги", частиною 1 статті 26 якого було передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
При цьому, як вірно враховано господарським судом міста Києва, дія зазначеної норми була зупинена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 533-IX, який набрав чинності 18 березня 2020 року.
Згідно з пп. 4 п. 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
З огляду на зазначене вище вмотивованим є висновок господарського суду міста Києва про відмову в позові в частині стягнення з відповідача пені за період з 01.11.2020 по 31.03.2021.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на те, що відшкодування інфляційних втрат та 3 % річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, місцевим господарським судом обґрунтовано визначено, що до стягнення зазначених сум норми підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не застосовуються, а відтак, правомірним є висновок суду про задоволення позову в цій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України належними докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі №910/7864/21 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".
Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі № 910/7864/21.
Матеріали справи № 910/7864/21 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 13.06.2022.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова