вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" травня 2022 р. Справа№ 910/10159/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Пясецький Д.В.
від відповідача: Комісар С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
на рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2021 (повне рішення складено 10 листопада 2021 року)
у справі № 910/10159/21 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
про стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 70 710 324, 54 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В червні 2021 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 70 710 324,54 грн, з яких 21 854 225, 69 грн пені, 24 556 939, 73 грн 3 % річних, 24 299 129, 12 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано несвоєчасною оплатою відповідачем одержаного на підставі договору № 1013/1920-ЕЕ-41 від 26 вересня 2019 протягом жовтня 2019 року - вересня 2020 року природного газу загальною вартістю 4076193230,74 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на п. 15 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (№ 553-ІХ від 13 квітня 2020 року), яким звільнено від нарахування пені та штрафних санкцій на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також просив закрити провадження у справі у зв'язку з набуттям чинності на Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ від 14 липня 2021 року, яким внесено зміни до ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостальних та енергогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII від 3 листопада 2016 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.11.2021 в позові Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Києва відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 794 500 грн витрат по оплаті судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (набрав чинності 29 серпня 2021 року), яким внесено зміни до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостальних та енергогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", відповідач звільнений від виконання обов'язку по сплаті на користь позивача неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ, оскільки погашення заборгованості з оплати одержаного газу було здійснено ним до 1 червня 2021 року.
При цьому, суд дійшов висновку, що судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки з його вини виник спір у справі до часу набрання чинності Законом "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2021, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду в частині стягнення на користь позивача 794500, 00 грн судового збору, ухвалити в цій частині нове рішення, судові витрати покласти на АТ «НАК «Нафтогаз України».
При цьому скаржник зазначає про відсутність своєї вини у виникненні заборгованості з оплати природного газу, оскільки свої розрахунки він здійснював з позивачем у відповідності з погодженим в договорі алгоритмом, запровадженим постановою Кабінету міністрів України від 18.04.2014 № 217 «Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. При цьому відповідач послався на те, що в силу приписів ст. 6 Закону України «Про теплопостачання» та ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» змушений був споживати послуги позивача з метою вироблення теплової енергії в умовах збиткових тарифів.
Позиції інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді - доповідачу) (складу суду) автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2022 апеляційну скаргу у справі № 910/10159/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10159/21 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/10159/21 до надходження даної справи з суду першої інстанції.
17.01.2022 матеріали зазначеної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
В період з 13.12.2021 по 14.03.2022 суддя Ходаківська І.П. перебувала на лікарняному.
Наказом Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 № 1 тимчасово до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Наказом Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
В період з 04.04.2022 по 22.04.2022 суддя Євсіков О.О. перебував на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2022 за клопотанням відповідача поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у справі №910/10159/21, відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу на 31.05.2022.
У судове засідання 31.05.2022 з'явилися представники сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржуване судове рішення скасувати в частині розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення, яким витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Обставини, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору постачання природного газу від 26 вересня 2019 року № 1013/1920-ЕЕ-41 з додатковими угодами до нього, укладеного між відповідачем та позивачем, останній взяв на себе зобов'язання передати протягом жовтня 2019-серпня 2020 років природний газ в обсязі визначеному договором та угодами, виключно для виробництва електричної енергії, а відповідач - прийняти та оплатити його вартість на умовах договору.
Згідно з п. 5.1. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Строк дії договору - з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і в частині постачання природного газу до 30 вересня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. договору в редакції додаткової угоди № 15 від 30 квітня 2020 року).
На виконання умов договору позивачем протягом жовтня 2019-вересня 2020 років поставлено відповідачу природний газ загальною вартістю 4076193230,74 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31 жовтня 2019 року, від 30 листопада 2091 року, від 31 грудня 2019 року, від 31 грудня 2019 року, від 31 січня 2020 року, від 29 лютого 2020 року, від 31 березня 2020 року, від 30 квітня 2020 року, від 31 травня 2020 року, від 30 червня 2020 року, від 31 липня 2020 року, від 31 серпня 2020 року, від 30 вересня 2020 року, банківськими виписками з рахунку позивача за 27 грудня 2019 року, 31 січня 2020 року, 28 лютого 2020 року, 31 березня 2020 року, 30 квітня 2020 року, 29 травня 2020 року, 30 червня 2020 року, 31 липня 2020 року, 31 серпня 2020 року, 30 вересня 2020 року, 30 жовтня 2020 року, 30 листопада 2020 року, 28 грудня 2020 року, 25 червня 2020 року.
Свої зобов'язання за договором відповідачем виконано неналежним чином, з порушенням встановлених договором строків, що і стало підставою для звернення АР «НАК «Нафтогаз України» з позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно із ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 4 ст. 14 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостальних та енергогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
29 серпня 2021 року набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ від 14 липня 2021 року, яким внесено зміни до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостальних та енергогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", у зв'язку з чим місцевим господарським судом правомірно встановлено, що на підставі вказаного Закону відповідач звільнений від виконання обов'язку по сплаті на користь позивача неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ, оскільки погашення основної частини боргу здійснено до 1 червня 2021 року.
Стосовно оскаржуваної відповідачем частині рішення суду щодо проведення розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд враховує наступне.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною, між тим процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони.
Зміст вказаної норми свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 912/2171/18.
Разом з тим, згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Матеріалами справи підтверджено, що виконання своїх зобов'язань за укладеним з позивачем договором з постачання природного газу було виконано відповідачем з порушенням передбачених договором строків, тобто, в силу приписів чинного законодавства у позивача були наявні підстави для нарахування останньому пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
При цьому відмова в позові у даній справі зумовлена не тим, що позивачем не доведено підстав та обставин позову, а тому, що в процесі розгляду справи набрав чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-ІХ від 14 липня 2021 року, на підставі якого відповідача звільнено від виконання обов'язку по сплаті на користь позивача неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ.
В той же час, позовну заяву АТ «НАК «Нафтогаз України» у даній справі було одержано господарським судом міста Києва 23.06.2021, тобто, задовго до дати ухвалення та набрання чинності наведеним Законом України.
При цьому посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що таке порушення сталося не з його вини могло б бути підставою для зменшення штрафних санкцій, нарахованих на суму основної заборгованості у разі доведення таких обставин та подання відповідної заяви під час розгляду справи по суті, проте, це не впливає на той факт, що спір у даній справі виник, саме внаслідок дій відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 76, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України належними докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів.
З огляду на зазначене вище, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду міста Києва про покладення судових витрат на відповідача як на особу, внаслідок дій якої виник спір у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції щодо оскарження розподілу судових витрат не є об'єктом справляння судового збору, тому розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у справі №910/10159/21 залишити без змін.
Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у справі № 910/10159/21.
Матеріали справи № 910/10159/21 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 13.06.2022.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак