про відмову у задоволені заяви про відстрочення
виконання судового рішення
09 червня 2022 року Справа №320/11301/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,
при секретарі судового засідання Барчук Д.І. ,
за участю:
представника позивача - Цибульської О.В.,
представника відповідача - Миколайчук А.О.,
розглянувши в місті Києві у відкритому судовому засіданні питання про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області (Боярський відділ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
На розгляді Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області (Боярський відділ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області (Боярський відділ) в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.
Зобов'язано Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київської області (Боярський відділ) оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили 12.02.2022.
12.04.2022 на адресу суду від Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, в якій відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №320/11301/21, оскільки рішення по даній справі неможливо виконати через те, що м. Київ та Київська область на даний час є зонами, які постійно піддаються обстрілам та ракетно-бомбовим ударам ворога, та на сьогодні відсутня можливість забезпечення доставки в області бланків паспортів у формі книжечки зразка 1994 р.
За результатами автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Василенко Г.Ю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2022 заяву Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.06.2022.
У судове засідання, призначене на 09.06.2022, з'явились представники сторін.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відстрочення виконання судового рішення в даній адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Наведені норми вказують, що будь-яке рішення суду підлягає виконанню. При цьому, відстрочення або розстрочення його виконання дозволяється лише у випадках визначених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах "Іммобільяре Саффі проти Італії", "Горнсбі проти Греції", "Жовнер проти України", "Бурдов проти Росії", "Ясіун'єне проти Литви", "Руйану проти Румунії" наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регулюється статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частинами третьою, четвертою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання судового рішення (відсутність присудженого майна в натурі, відсутність коштів на рахунку, стихійне лихо тощо). Аналогічна позиція викладена у пункті 10 постанови Пленуму ВСУ №14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб ДВС та звернення учасників виконавчого провадження".
Разом з тим, перелік підстав, що ускладнюють виконання судового рішення та є підставою для відстрочення його виконання не є вичерпним. Підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому ці обставини повинні бути доведеними заявником.
Відповідно до частини 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Отже, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, при цьому зазначений строк не може перевищувати один рік.
Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто, такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну.
Суд зауважує, що стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України не містить визначення поняття "відстрочення". У цих положеннях наводяться лише підстави для його застосування.
На підтвердження факту існування таких обставин заявник повинен подати суду належні та допустимі докази відповідно до вимог статей 73 і 74 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такими доказами відповідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Представник Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, обґрунтовуючи в судовому засіданні необхідність відстрочення виконання судового рішення у даній справі, зазначив, що виконання рішення по даній справі є неможливим через те, що м. Київ та Київська область на даний час є зонами, які постійно піддаються обстрілам та ракетно-бомбовим ударам ворога, тому на сьогодні відсутня можливість забезпечення доставки бланків паспортів у формі книжечки зразка 1994 р., які назараз знаходяться у м. Львів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем не додано до матеріалів справи докази наявності обставин, які унеможливлюють виконання рішення у даній справі, враховуючи, що рішенням у цій справі відповідача було зобов'язано оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ.
Суд зазначає, що заявником не наведено доказів настання обставин, з якими він пов'язує відстрочення виконання рішення суду.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відсутність бланків паспортів у формі книжечки зразка 1994 р. в ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області та його територіальних/структурних підрозділах, не є підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки за умови розцінювання таких обставин як безумовних підстав для відстрочення виконання судового рішення боржникові може бути надана необґрунтована перевага порівняно зі стягувачем, що суперечитиме закріпленому у статті 8 КАС України принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому жодних документальних доказів відсутності чи перешкод в отриманні бланків паспортів заявником не надано.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про відстрочення виконання судового рішення.
Керуючись статтями 243, 246, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 12.04.2022 про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 в адміністративній справі № 320/11301/21.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.
повний текст ухвали виготовлено та підписано 14.06.2022