Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1788/22
02 червня 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12018100070001019 від 14.03.2018,
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із клопотанням, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні №12018100070001019 від 14.03.2018, яке розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 321 КК України.
В обґрунтування скарги її автор зазначив, що в межах згаданого кримінального провадження, яке перебуває в провадженні Подільського УП ГУНП у м. Києві, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19.11.2019 накладено арешт на тимчасово вилучене під час обшуку майно ОСОБА_4 , а саме на: мобільний телефон «Samsung» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_1 з сім-карткою, жорсткий диск «WD», s/n НОМЕР_2 , ноутбук «Asus UX305L», оскільки такі можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Автор клопотання вважає, що висновки викладені в зазначеній ухвалі слідчого судді не відповідають фактичним обставинам та істотно порушено вимоги кримінального процесуального законодавства, оскільки на момент вирішення питання про арешт судом безпосередньо не було встановлено, що вилучені речі містять переписку фігурантів кримінального провадження. Зазначає, що під час обшуку були присутні особи, які не зазначені в ухвалі про дозвіл на обшук. У вказаному провадженні жодній особі підозра не повідомлялась, а ОСОБА_4 для проведення слідчий дій не викликався. Зазначає, що відсутні підстави вважати, що арештоване майно використовувалось як знаряддя вчинення кримінального правопорушення чи зберегло на собі його сліди. Відтак стверджує, що відсутня потреба в застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Адвокат у судовому засіданні клопотання підтримав та просив подане клопотання задовольнити.
Слідчий, прокурор в судове засідання повторно не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, що не перешкоджає проведенню судового засідання без їх участі.
Дослідивши доводи та матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до такого.
Арешт майна є одним заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду (ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
За приписами ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК).
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження розслідується слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві за ч. 4 ст. 321 КК України за фактом того, що ряд осіб за попередньою змовою між собою займаються зберіганням сильнодіючих лікарських засобів в особливо великому розмірі з метою їх збуту, а також незаконно їх збувають на території України.
Згідно вказаного витягу відсутні відомості щодо оголошення підозри у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19.11.2019 (справа № 758/14667/19) в межах кримінального провадження №12018100070001019 від 14.03.2018 частково задоволено клопотання слідчого та накладено вилучене під час обшуку майно ОСОБА_4 , а саме на: мобільний телефон «Samsung» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_1 з сім-карткою, жорсткий диск «WD», s/n НОМЕР_2 , ноутбук «Asus UX305L».
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що вказане нерухоме майно може відповідати ознакам речових доказів, наведених в ст. 98 КПК.
Перевіривши доводи автора клопотання щодо порушення вимог КПК під час прийняття слідчим суддею рішення про накладення арешту, оскільки слідчим суддею не було безпосередньо встановлено, що вилучені речі містять переписку фігурантів чи інші відомості, які мають значення для кримінального провадження, такі визнаються безпідставними.
Так, в органу досудового розслідування не завжди наявна об'єктивна можливість оглянути електронні носії інформації за місцем їх виявлення чи до моменту розгляду слідчим суддею клопотання про їх арешт, оскільки для цього можуть знадобитися спеціальні знання, а також проведення відповідних експертних досліджень, зокрема, щодо наявності на них видаленої інформації.
Доводи про наявність під час проведення обшуку осіб, які не зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення цієї слідчої діє, як на підставу для скасування арешту майна є також неспроможними.
Поряд з цим, клопотання підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Слідчий суддя відзначає, що збереження арешту майна третьої особи у кримінальному провадженні, у якому понад 4 роки не прийнято кінцевого рішення, не узгоджується з приписами п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК, згідного яких, втручання у права і свободи особи застосуванням заходу забезпечення кримінального провадження має бути обумовлено потребами досудового розслідування.
Проте, органом досудового розслідування не доведено необхідності збереження арешту у даному кримінальному провадженні, а відтак подальше обмеження прав власника не буде узгоджуватись з приписами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на володіння своїм майном.
Отже в збереженні арешту майна відсутня подальша потреба.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК, слідчий суддя,-
Клопотання адвоката адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12018100070001019 від 14.03.2018 - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19.11.2019 в межах кримінального провадження № 12018100070001019 від 14.03.2018 на вилучене під час обшуку майно ОСОБА_4 , а саме на: мобільний телефон «Samsung» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_1 з сім-карткою, жорсткий диск «WD», s/n НОМЕР_2 , ноутбук «Asus UX305L».
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1