Справа №:755/374/21
Провадження №: 2/755/1109/22
"14" червня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Ганжа Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/374/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерський районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини,-
установив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа № 755/374/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерський районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини.
Сторони та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Представником відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 до суду подано клопотання про проведення судового засідання у відсутності відповідача.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2021 року було відкрите провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 26-27).
07 лютого 2022 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 241-242).
У судові засідання, які призначались на 01.06.2022 року та на 14.06.2022 року, позивач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка представника позивача про повідомлення позивача про судове засідання призначене на 01.06.2022 року (т. 2 а.с. 1) та розписка представника позивача про повідомлення позивача про судове засідання призначене на 14.06.2022 року (т. 2 а.с. 5).
Крім цього, 01.06.2022 року представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 до Дніпровського районного суду м. Києва подано заяву про залишення позову без розгляду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Як зазначено вище, позивач повторно не з'явилася в судове засідання, була належним чином повідомлена про розгляд справи.
За нормою частини 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно положень пункту 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача в судове засідання суд приймає також до уваги наступне.
У постанові від 21.09.2020 року винесеній за результатами розгляду цивільної справи № 658/1141/18 Верховний Суд зазначив, що системний аналіз норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вищевикладених обставин, враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, позивач повторно не з'явилася в судове засідання, заява про розгляд справи без участі сторони позивача до суду не надходила, натомість представником позивача до суду подано заяву про залишення позову без розгляду, що також свідчить про втрату інтересу позивачем до ініційованого нею судового процесу, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Згідно частини 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 44, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Печерський районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитинизалишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 14 червня 2022 року.
Суддя