Справа №:755/2562/22
Провадження №: 2/755/2977/22
"14" червня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. розглянувши матеріали позовної заявиОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо-дистрибьюторська компанія» Дім Вина «СКАЛА» про стягнення заборгованості заробітної плати, що випливають з трудових відносин, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати та заборгованості за використання об'єктів авторського права.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.
Як зазначалось в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 23 лютого 2022 року, позивачу надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання копії ухвали.
Як вбачається, дану ухвалу суду доставлено на електронну адресу позивача 30 травня 2022 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що міститься в матеріалах справи.
Отже, встановлений судом десятиденний строк сплив 09 червня 2022 року.
10 червня 2022 року позивачем подано до суду клопотання про поновлення (продовження) строку на виконання ухвали суду, до якого долучено документи на усунення недоліків позовної заяви.
Згідно змісту ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Крім того, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст. 127 ЦПК України).
Так, з клопотання позивача про поновлення (продовження) строку на виконання ухвали суду від 23 лютого 2022 року вбачається, що позивач фактично не встановлює конкретного формулювання щодо вимоги про поновлення чи продовження строку. Крім того, клопотання не містить посилання на норму закону, з якої можливо зрозуміти, що конкретно позивач просить у своєму клопотанні суд: поновити або продовжити йому пропущений строк.
Так, з врахуванням положень ч. 1 ст. 127 ЦПК України, а також мотивів викладених у клопотанні стосовно поновлення строку на виконання ухвали суду, зокрема щодо того, що фактично позивач роздрукував доставлену йому на електронну пошту ухвалу, саме 09 червня 2022 року, не є поважною причиною пропуску строку на усунення недоліків заяви, так як відповідно до норм ч. 2 ст. 185 ЦПК України, строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Така ухвала суду була направлена позивачу та доставлена на його електронну адресу 30 травня 2022 року, що не позбавляло його можливості в строк визначений в ухвалі суду усунути вказані недоліки позову. Крім того, позивач не позбавлений можливості цікавитись розглядом своєї справи та в тому числі і про ухвалені процесуальні документи у даній справі.
З моменту доставки ухвали суду на електронну пошту позивача пройшло достатньо часу для усунення недоліків заяви. В той же час, посилання позивача, що ухвала суду була роздрукована безпосередньо лише 09 червня 2022 року не підтверджується жодним належним та допустимим доказом. При цьому, варто зауважити, що на переконання суду зазначення дати на роздрукованій ухвалі суду не може бути належним доказом того, що саме тільки в цей день позивач був обізнаний про існування електронного повідомлення у своїй електронній пошті. Крім того, дата роздруківки документів з електронної пошти проставляється автоматично, відповідно до поточної дати друку, тобто суд позбавлений можливості встановити з даного документу, що позивач раніше не роздрукував наведену ухвалу та не був обізнаний про її наявність.
Разом з тим, відповідно до довідки про доставку електронного листа, яка виготовлена та роздрукована з Автоматизованої системи документообігу суду, ухвала суду доставлена до електронної скриньки позивача 30 травня 2022 року.
Таким чином, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до ухвали суду.
Разом з тим, у разі наміру позивача продовжити такий строк, відповідно до правил ч. 2 ст. 127 ЦПК України (оскільки клопотання позивача не містить конкретизації прохальної частини щодо продовження або поновлення строку процесуальної дії), вбачається, що в розумінні ч. 2 ст. 127 ЦПК України, його клопотання подано після закінчення процесуального строку на його подання.
В той же час, варто зауважити, що відповідно до ухвали суду від 23 лютого 2022 року, серед інших недоліків, зазначалося також про надання суду належним чином засвідченої копії ліцензійного договору № 21-6156 від 04 січня 2021 року, на який позивач посилається, заявляючи свої позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки всупереч наявності такого договору в переліках додатків, він був відсутній в матеріалах позову.
Однак, як вбачається з наданих позивачем документів на виконання вимог ухвали суду, даний договір № 21-6156 від 04 січня 2021 року не був наданий суду, натомість в додатках на усунення недоліків наявна лише копія ліцензійного договору № 21-6161 від 04 січня 2021 року, яка вже є в матеріалах позову.
Тобто фактично, серед іншого позивачем також не в повному обсязі усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 23 лютого 2022 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Таким чином, враховуючи, що суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку на усунення недоліків позову, надані позивачем документи та клопотання про поновлення (продовження) строку на виконання ухвали суду від 23 лютого грудня 2021 року, подані після спливу процесуального строку, а також з врахуванням того, що позивач в повному обсязі не усунув зазначені в ухвалі недоліки, суд вбачає визначені законом підстави для повернення позовної заяви позивачу.
В той же час, варто зазначити, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом.
При цьому, позивачу слід роз'яснити, що він не позбавлений можливості повернути собі сплачений судовий збір у разі зверненні до суду з відповідним клопотанням. Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК Україні, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо-дистрибьюторська компанія» Дім Вина «СКАЛА» про стягнення заборгованості заробітної плати, що випливають з трудових відносин - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А.В. Слободянюк