707/165/22
2/707/312/22
10 червня 2022 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Черкаської області державний реєстратор прав на нерухоме майно - Велика Олена Володимирівна про визнання права власності на спадщину,-
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 1981 року він проживає в будинку АДРЕСА_1 , що належав його батькові - ОСОБА_4 .
З ним також в цьому будинку проживають члени його сім'ї: дружина, ОСОБА_5 , сини - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які зареєстровані в цьому будинку. Це підтверджується довідкою виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 3638 від 29.10.2021 року.
Його батько, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті батька відкрилася спадщина у вигляді різного майна, що знаходиться в м. Черкаси та в селі Руська Поляна, в тому числі і у вигляді будинку АДРЕСА_1 .
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, як передбачено ст. 1261 ЦК України. Інші спадкоємці відсутні. Спадщину після смерті свого батька в установленому законом порядку він прийняв.
Прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 та відсутність інших спадкоємців підтверджується довідкою приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції № 164/02-14 від 13.12.2021 року та копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 16.02.2021 року.
Спадщина ним частково оформлена стосовно нерухомого майна, що знаходиться в м. Черкаси.
Однак на даний час маються ускладнення з оформленням будинку АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № 1350 від 02.02.1972 року ОСОБА_8 належав будинок АДРЕСА_2 (на даний час АДРЕСА_1 ).
24.08.1972 року прокурор Черкаського району в інтересах Черкаського виконкому звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом про визнання свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № 1350 від 02.02.1972 року, виданого на ім'я ОСОБА_8 , недійсним та безоплатним вилученням цього будинку, як самовільно збудованого, посилаючись на отримання забудовником фіктивної виписки з рішення виконкому Руськополянської селищної ради від 12.02.1973 року та самовільне будівництво цього будинку.
Рішенням Черкаського райсуду Черкаської області від 09.03.1973 року за позовом прокурора Черкаського району в інтересах Черкаського виконкому було визнано недійсним свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок № 1350 від 02.02.1972 року, видане на ім'я ОСОБА_8 на будинок АДРЕСА_2 .
Ухвалою судової колегії у цивільних справах Черкаського обласного суду від 11.04.1973 року рішення суду залишено в силі.
Черкаське міжрегіональне бюро технічної інвентаризації зареєструвало рішення Черкаського райсуду Черкаської області від 09.03.1973 року в реєстрі № 2 від 20.06.1973 року стосовно будинку АДРЕСА_2 в якості правовстановлюючого документу.
В зв'язку з цим, будинок перейшов на баланс виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
Черкаська районна рада Черкаської області ініціювала продаж будинку АДРЕСА_3 та рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради № 242 від 14.04.1981 року було дано дозвіл на продаж будинку АДРЕСА_3 .
В зв'язку з цим 12.06.1981 року було укладено договір купівлі- продажу будинку АДРЕСА_3 між виконавчим комітетом Руськополянської сільської ради (продавець) та його батьком, ОСОБА_4 .
Договір купівлі-продажу було вчинено за 6465 крб. Розрахунок повністю проведений. Угода була зареєстрована за ОСОБА_4 в реєстрі нотаріальних дій № 10 30.06.1981 року.
Договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_3 від 12.06.1981 року був нотаріально посвідчений Руськополянською селищною радою Черкаського району Черкаської області, оскільки на час його укладання це було дозволено діючим на той час законодавством - ст. 227 ЦК УРСР 1963 року та ст.14 Закону УРСР «Про державний нотаріат», де передбачалось : «У населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, виконавчі комітети міських, селищних, сільських Рад народних депутатів вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують заповіти, договори, довіреності» тощо.
Договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_3 від 12.06.1981 року був зареєстрований в Черкаському бюро технічної інвентаризації 30.06.1981 року в реєстрі №1349.
Після цього його батько разом зі своєю сім'єю оселився в будинку, продовжував дбати про будинок, користувався земельною ділянкою, доглядав зелені насадження, сплачував всі комунальні послуги. Також його батько, ОСОБА_4 провів до будинку суттєві добудови та побудував нові надвірні споруди у дворі.
Ці обставини підтверджуються змістом п. 1 Договору купівлі- продажу будинку АДРЕСА_3 від 12.06.1981 року( де мається опис технічних характеристик будинку) та технічним паспортом на будинок від 25.11.1988 року, порівняння яких свідчить про суттєві добудови та вкладення батька в поліпшення будинку та надвірних споруд.
Згодом, рішення Черкаського райсуду Черкаської області про вилучення будинку було скасовано.
Справа неодноразово розглядалась в різних судових інстанціях, в зв'язку з чим сплив тривалий час.
Рішенням Смілянського міського суду Черкаської області від 30.01.1992 року в позові прокурора до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про визнання свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № 1350 від 02.02.1972 року, виданого на ім'я ОСОБА_8 , недійсним та безоплатним вилученням будинку, було відмовлено, яке було залишено в силі ухвалою судової колегії у цивільних справах Черкаського обласного суду від 04.03.1992 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла.
В зв'язку із смертю ОСОБА_8 державним нотаріусом м. Сміла спадкоємцям ОСОБА_8 - її синові, ОСОБА_3 ( 1/3 частина будинку) та дочці, ОСОБА_2 ( 2/3 частини будинку) було видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.08.1992 року, реєстр № 2281 на будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що померлій ця нерухомість належала на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № 1350 від 2.02.1972 року, яке зареєстроване в Черкаському БТІ 9.02.1972 року за № 1349.
В свідоцтві про право на спадщину за законом від 21.08.1992 року, що було видане ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зазначена їх адреса: ОСОБА_2 проживає село Григорівна Чигиринського району/ без зазначення вулиці), на теперішній час перейменоване в село Тарасово-Григорівка Чигиринського району; ОСОБА_3 проживає АДРЕСА_4 (на даний час вулиця перейменована на АДРЕСА_5 ). Виходячи з цього позивачем зазначені адреси відповідачів в цьому позові.
У вересні 1994 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 та Руськополянської сільської ради про витребування майна - будинку АДРЕСА_1 і передачу їм цього будинку та додатковим позовом про визнання договору купівлі - продажу будинку від 12.06.1981 року недійсним.
Його батько в цьому ж судовому провадженні звернувся із зустрічним позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.1992 року, що було видано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року в позові ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та Руськополянської сільської ради про вилучення і передачу їм будинку АДРЕСА_1 та про визнання договору купівлі - продажу будинку від 12.06.1981 року недійсним було відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені.
Ухвалою судової колегії в цивільних справах Черкаського обласного суду від 07.06.1995 року рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року було залишено в силі.
Також постановою президії Черкаського обласного суду від 10.10.1997 року протест заступника прокурора Черкаської області на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року та ухвалу судової колегії в цивільних справах Черкаського обласного суду від 7.06.1995 року було відхилене.
Таким чином, в питанні щодо права власності на будинок АДРЕСА_1 , було поставлено крапку. І відповідно до рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року власником будинку є ОСОБА_4 .
Відповідно до даних виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області власником будинку рахується ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 3638 від 29.10.2021 року.
Однак його батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і не здійснив держаної реєстрації своїх прав на цей будинок на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року, що вступило в законну силу (не підтвердив своє право власності, закріплене за ним на підставі договору купівлі- продажу будинку АДРЕСА_3 від 12.06.1981 року).
І на даний час ці обставини ускладнюють для позивача отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на № 42 по АДРЕСА_2 після смерті його батька.
На теперішній час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державному реєстрі іпотек Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відсутні відомості щодо власника будинку АДРЕСА_3 районного суду Черкаської області, що підтверджується Інформацією з реєстру від 07.12.2021 року.
Однак згідно довідки КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» № 27860 о від 22.12.2021 року власниками цього будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 - 2/3 частини та ОСОБА_3 - 1/3 частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.1992 року, виданого Смілянською державною нотаріальною конторою, яке було визнане недійсним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року.
Це виникло внаслідок того, що БТІ вели відповідні реєстраційні справи в паперовому вигляді, тоді як Реєстр являє собою електронну базу даних. Відповідно, інформація з баз даних БТІ до 2013 року практично не була перенесена до реєстру.
За інформацією КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» від 22.12.2021 року власниками будинку рахується ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року не було зареєстровано в свій час в БТІ.
На даний час відновити реєстрацію прав померлого власника нерухомого майна, тобто провести зміни в реєстрації права власності стосовно власника будинку (померлого на теперішній час ОСОБА_4 ) на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року в БТІ тепер неможливо, оскільки реєстрація права власності в даний час не здійснюється установами БТІ, а здійснюється державним реєстратором прав на нерухоме майно, який вносить відповідні відомості до Державного реєстру прав, оскільки згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки - Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Позивач 16.12.2021 року з всіма необхідними документами, в тому числі з належним чином завіреними копіями: договору купівлі - продажу будинку від 12.06.1981 року, рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року, ухвалою судової колегії в цивільних справах Черкаського обласного суду від 07.06.1995 року, постановою президії Черкаського обласного суду від 10.10.1997 року звернувся до державного реєстратора на нерухоме майно Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Черкаської області з метою провести реєстрацію права власності на ім'я спадкодавця - ОСОБА_4 , щоб згодом оформити свою спадщину у нотаріуса, однак рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 22.12.2021 року позивачу було відмовлено в такій реєстрації з посиланням на те, що згідно інформації БТІ власниками будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Така відмова вимушує позивача звернутися в суд з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування на будинок АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку із вищевикладеним, позивач просить суд визнати за ним право власності на будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, однак позивачем засобами електронної пошти до суду направлено заяву про слухання справи за його відсутності у зв'язку із погіршенням здоров'я, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились повторно, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.
Третя особа - державний реєстратор Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Велика О.В. у судове засідання не з'явилась, про час та дату судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.
За таких обставин суд розглядає справу у порядку ст. 280 ЦПК.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.09.2020 року серії НОМЕР_2 .
Згідно довідки виконавчого комітету Руськополянської сільської ради від 29.10.2021 № 3638, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 . Початкова дата реєстрації та проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою - 21.08.1981 року до 15.03.1989 р., наступна дата реєстрації з 16.08.1994 року по теперішній час. Відповідно до даних виконавчого комітету Руськополянської сільської ради в будинку АДРЕСА_3 , крім ОСОБА_1 були зареєстровані: власник домоволодіння - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 21.08.1981 р. до 20.08.2018 р., дружина власника ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 з 21.08.1981 р. до 11.09.1997 р., невістка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 26.08.1994 р. по теперішній час, онук - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 18.11.1994 р. до 25.09.2013 та з 17.01.2019 р. по теперішній час, онук ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7 з 10.09.1996 р. до 01.09.2012 р. та з 12.06.2018 р. по теперішній час.
Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № 1350 від 02.02.1972 року ОСОБА_8 належав будинок АДРЕСА_2 .
Рішенням Черкаського райсуду Черкаської області від 09.03.1973 року за позовом прокурора Черкаського району в інтересах Черкаського виконкому було визнано недійсним свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок № 1350 від 02.02.1972 року, видане на ім'я ОСОБА_8 на будинок АДРЕСА_2 .
Ухвалою судової колегії у цивільних справах Черкаського обласного суду від 11.04.1973 року вказане рішення суду залишено в силі.
Відповідно до договору купівлі- продажу будинку АДРЕСА_3 між виконавчим комітетом Руськополянської сільської ради (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) від 12.06.1981 року, ОСОБА_4 придбав вказаний будинок за 6465 крб. Угоду зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій № 10 30.06.1981 року та зареєстровано в Черкаському бюро технічної інвентаризації 30.06.1981 року в реєстрі №1349.
Рішенням Смілянського міського народного суду Черкаської області від 30.01.1992 року в позові прокурора до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про визнання свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № 1350 від 02.02.1972 року, виданого на ім'я ОСОБА_8 , недійсним та безоплатним вилученням будинку, було відмовлено. Вказане рішення залишено в силі ухвалою судової колегії у цивільних справах Черкаського обласного суду від 04.03.1992 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла та у зв'язку із цим, державним нотаріусом м. Сміла спадкоємцям ОСОБА_8 - її синові, ОСОБА_3 (1/3 частина будинку) та дочці, ОСОБА_2 ( 2/3 частини будинку) було видане свідоцтво № 105 про право на спадщину за законом від 21.08.1992 року, реєстр № 2281 на будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що померлій ця нерухомість належала на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № 1350 від 02.02.1972 року, яке зареєстроване в Черкаському БТІ 09.02.1972 року за № 1349.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року в позові ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та Руськополянської сільської ради про вилучення і передачу їм будинку АДРЕСА_1 та про визнання договору купівлі - продажу будинку від 12.06.1981 року недійсним було відмовлено. Зустрічні вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва № 105 (зареєстрованого у реєстрі за № 1-2281) про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 від 21.08.1992 року, що були видані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Смілянською нотаріальною конторою задоволено.
Ухвалою судової колегії в цивільних справах Черкаського обласного суду від 07.06.1995 року рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року було залишено без змін.
Постановою президії Черкаського обласного суду від 10.10.1997 року протест заступника прокурора Черкаської області на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року та ухвалу судової колегії в цивільних справах Черкаського обласного суду від 07.06.1995 року було відхилено.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно даних спадкової справи № 3/2021, яка надійшла на запит суду від приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Баранеко І.К., після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про прийняття спадщини звернувся його син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 . На ім'я ОСОБА_1 видані свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно у м. Черкаси та грошові заощадження у АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не звертались.
Згідно довідки КП "ЧООБТІ" від 22.12.2021 року № 27860о, станом на 01.01.2013 року, власниками будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 - 2/3 частини та ОСОБА_3 - 1/3 частина будинку, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.08.1992 року, виданого Смілянською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого у реєстрі за № 1-2281.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Великої О.В. № 62489011 від 22 грудня 2021 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на підставі того, що спадкоємцем не подано документів про набуття спадкодавцем права власності та відповідно до довідки КП "ЧООБТІ" від 22.12.2021 року № 27860о, будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до інформаційної довідки № 302448187 від 10.06.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яку надано на запит суду, відсутні відомості щодо власника будинку АДРЕСА_1 районного суду Черкаської області.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованою Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З вищевикладеного вбачається, що позивач є спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_4 , якому за життя на праві власності належав житловий будинок у АДРЕСА_3 , інші спадкоємці першої черги відсутні, однак спадкодавець за життя не зареєстрував право власності на вказаний будинок відповідно до рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 31.03.1995 року.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому підлягають до задоволення.
Суд вирішує долю судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за доцільне віднести судові витрати за рахунок держави, оскільки при зверненні до суду позивача було звільнено від сплати судового збору, так як він є інвалідом другої групи
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1222, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Черкаського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його перегляд та оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Суддя: В. В. Морозов