Справа № 203/1748/22
Провадження № 1-кс/0203/1292/2022
09 червня 2022 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
в режимі відеоконференції захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
в режимі відеоконференції підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому засіданні у м. Дніпрі в залі суду клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 , погоджене прокурором Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про продовження у кримінальному провадженні, розпочатому 17 березня 2022 року з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022071210000023, строку тримання під вартою підозрюваного за ч. 1 ст. 429 КК України:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, який народився у м. Сарни Рівненської області, має середню освіту, не одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних не має, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , займає посаду старшого стрільця 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні старшого солдата, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
07 червня 2022 року під наглядом Маріупольської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил за проведенням цього досудового розслідування третім слідчим відділом (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську слідчий клопочить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного в тяжкому злочині проти встановленого порядку несення військової служби за ознаками ст. 429 КК України, звернувшись у встановленому порядку статей 199, 615 КПК України до слідчого судді за зміненою підсудністю у відповідності до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно розпорядженню Голови Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022 на виконання п. 4 ч. 1 ст. 34 КПК України внаслідок припинення роботи Іллічівським районним судом м. Маріуполя з об'єктивних причин неможливості здійснення ним правосуддя в умовах воєнного стану, продовженого до 23 серпня 2022 року.
Воєнний стан введений на всій території України на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року з 05 години 30 хвилин того ж дня у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, але скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства через це за ч. 2 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заборонене, що не виключає застосування належної правової процедури з характерними для цього правового режиму особливостями досудового розслідування згідно ст. 12-2 цього Закону без обмежень повноважень судів, органів та установ системи правосуддя.
Дане клопотання, яке за формою та змістом відповідає вимогам ч. 3 ст. 199 КПК України, обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою досудове розслідування через наявні тому перешкоди завершене не буде, а обставини, які слугували підставою для вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, не відпали, виправдовуючи, на думку сторони обвинувачення, подальше тримання підозрюваного під вартою задля виконання завдання охорони прав та інтересів суспільства. Також, наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України наразі не зменшилися.
У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав, обґрунтовуючи наявність зазначених ризиків за ст. 177 КПК України тим, що досудове слідство ведеться за обставинами розкриття тяжкого злочину проти порядку несення військової служби і перебуваючи на свободі, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, самокалічення, спроба чого відбулася прямо під час судового засідання, а у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний має продовжувати військову службу, де зможе чинити тиск на свідків співслужбовців, і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні в режимі відеоконференції категорично заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тим, що підозра надумана, а будь-які ризики, про які заявляє прокурор відсутні, тому просив слідчого суддю змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав думку свого підзахисного та заперечував проти задоволення клопотання тим, що підозра є явно необґрунтованою, а заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, надуманими і недоведеними, оскільки гуртуються виключно на припущеннях органу досудового розслідування, тоді як підозрюваний самостійно прибув в розташування військової частини, має постійне місце реєстрації разом з бабусею похилого віку, міцні соціальні зв'язки за місцем мешкання, раніше не судимий, і у разі застосування домашнього арешту будь-яким чином вплинути на свідків, які перебувають в іншій території країни, тобто на значній відстані, не зможе, а тому просив в задоволенні клопотання відмовити і застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, у вигляді домашнього арешту. Крім того, захисник звернув увагу на те, що слідчий в клопотанні заявив про продовження застави у 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тоді як ухвалою слідчого судді в останнє визначалася застава у 80 п.м.п.о. і жодних доказів на обґрунтування збільшення застави прокурором в засіданні не наведено.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, заперечення підозрюваного і міркування його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_5 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється в самовільному залишенні поля бою під час бою, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками тяжкого злочину проти порядку несення військової служби, за який санкція ч.1 ст. 429 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, чим допускається застосування згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою, яке за практикою Європейського Суду з прав людини в рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» має сприяти виконанню досудовим розслідувань завдань доведеності факту вчинення та характеру поставлених за вину правопорушень.
Так, 19 березня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.4 ст. 408 КК України, а 23 травня 2022 року повідомлено відповідно до ст.ст. 277-278 КПК України про зміну раніше повідомленої підозри на підозру за ч.1 ст. 429 КК України в тому, що за версією з'ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за контрактом з Сарненським РТЦКСП, зарахованим наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 26 листопада 2020 року № 234 до особового складу частини та призначеним на посаду старшого стрільця 2 гірсько-штурмового відділення 3 гірсько-штурмового взводу 2 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , вибув згідно наказу командира ВЧ від 21 лютого 2022 року в район виконання завдань за призначенням на територію Донецької області, проте 02 березня 2022 року з метою ухилитись від несення обов'язків військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, самовільно залишив поле бою під час бою з представниками збройних сил Російської Федерації в населеному пункті Волноваха Донецької області.
Як вбачається з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру в самовільному залишенні поля бою під час бою, фактичними даними заяви Департаменту військової контррозвідки СБУ про виявлене кримінальне правопорушення від 17 березня 2022 року, повідомлення про кримінальне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17 березня 2022 року та даними наказів командира ВЧ НОМЕР_1 , що в сукупності з протоколами допитів свідків - співслужбовців ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 19 березня 2022 року, в тому числі очевидців подій 02 березня 2022 року, доводять причетність ОСОБА_5 до події самовільного залишення поля бою 02 березня 2022 року.
Тому прокурором наведені достатні докази для підтвердження факту самовільного залишення старшим солдатом поля бою під час бою в районі населеного пункту Волноваха Донецької області, які за практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга № 14310/88) не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у злочині до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акту, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2022 року скасована та до ОСОБА_10 , підозрюваного за ч.4 ст. 408 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 травня 2022 року з визначенням можливості внесення застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248100,00 грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 травня 2022 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до 17 червня 2022 року, з можливістю внесення ним застави у розмірі 198 450 грн.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений постановою керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_11 від 16 травня 2022 року до трьох місяців, тобто до 18 червня 222 року, а ухвалою слідчого судді від 09 червня 2022 року - до п'яти місяців, тобто додатково на два місяці, починаючи з 18 червня 2022 року.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
На підставі п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Вирішуючи питання продовження строку запобіжного заходу, слідчий суддя приймає до уваги, що відповідно до частини 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку запобіжного заходу (строку тримання під вартою), якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Прокурор змінив обсяг підозри виходячи зі здобутих додаткових фактичних даних протоколів допитів свідків співслужбовців, в том числі очевидців поді 02 березня 2022 року про час, місце та обстановку скоєного у Волновасі Донецької області , що в свою чергу доводить необхідність продовження запобіжного заходу з метою убезпечення від процесуальних ризиків, які не відпали з часу їх встановлення ухвалою слідчих суддів Закарпатського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року та ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 17 травня 2022 року.
Слідчий суддя, констатуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , не вправі до висунення обвинувачення наперед розв'язувати питання за п.п. 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України, а обстоювана стороною захисту позиція непричетності підозрюваного до події кримінального правопорушення підлягає ретельній перевірці, після чого прокурор вправі буде змінити обсяг підозри або прийняти інше рішення, передбачене ст. 283 КПК України.
За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка тяжіє над ув'язненим на випадок його можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у підозрюваного за місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами іншого соціального зв'язку достатніх причин для стримування його від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тоді як в умовах воєнного стану, навпаки, відсутність стримувань через розірвані соціальні зв'язки та ризик втечі тільки збільшується.
Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, за який передбачене покарання у виді позбавлені волі до десяти років, у зв'язку з чим, з метою уникнення кримінальної відповідальності, маючи місце проживання в іншій області, ніж місце проходження військової служби, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що останній, достовірно знаючи про обов'язок проходити службу самовільно залишив поле бою під час бою з представниками Збройних Сил Російської Федерації, знаючи при цьому про кримінальну відповідальність за самовільне залишення поле бою в умовах воєнного стану.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки у разі повернення ОСОБА_5 до розташування військової частини, останній може, як у спосіб погроз так і реально впливати на свідків вчиненого кримінального правопорушення, які є його співслужбовцями і які, окрім іншого характеризували його професійні та морально-психологічні якості з негативної сторони, маючи при цьому досвід застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу.
Вирішуючи питання про наявність відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також приходить до висновку про доведеність останніх, враховуючи, що ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, використовуючи усі свої професійні навички з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та не зважаючи на те, що він раніше не судимий, вчинити інший злочин проти порядку несення військової служби, зокрема, самокаліцтво, спроба чого відбулась в судовому засіданні в умовах ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9» під час відеоконференції 09 червня 2022 року.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність ризику знищення, спотворення речей та документів, оскільки будь-яких доказів доступу підозрюваного до кадрових документів чи то інших речей і документів, які стосуються предмету доказування у даному кримінальному провадженні слідчому судді не надано і на такі ні слідчий, ні прокурор не посилались в клопотанні та в судовому засіданні.
В той же час, доведені слідчим та прокурором ризики за п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.
При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» складає з 01 січня 2022 року від 49 620 до 198 480 гривень.
Таким чином, приймаючи до уваги, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачений ч. 1 ст. 429 КК України за визначенням ст. 12 КК України є тяжким злочином, зважаючи на визначені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межі розміру застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину з тим, щоб розмір застави достатньою мірою гарантував виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не був завідомо непомірним для такої особи, приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст.183 КПК України.ю слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави на рівні 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з визначенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 182, 193, 197, 199, 309-310, 395 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_6 , погоджене прокурором Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про продовження у кримінальному провадженні, розпочатому 17 березня 2022 року з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022071210000023, строку тримання під вартою підозрюваного за ч. 1 ст. 429 КК України ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 429 КК України, строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 08 серпня 2022 року.
Визначити строк дії ухвали до 08 серпня 2022 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути звільнений під заставу 198 480 (ста девяноста восьми тисяч чотирьохсот вісімдесяти) гривень, тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на спеціальний депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 , відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м. Київ (МФО 820172 ), одночасно з покладенням на підозрюваного обов'язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали - до 08 серпня 2022 року:
- прибувати за до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
Попередити ОСОБА_5 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов'язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1