Номер провадження: 33/813/364/22
Номер справи місцевого суду: 947/24433/21
Головуючий у першій інстанції Федулеєва Ю. О.
Доповідач Цюра Т. В.
07.06.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Судді Цюри Т.В.,
За участю секретаря судового засідання - Лопотан В.І.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Тарановського Дмитра Сергійовича на постанову Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у ТОВ «Гектар», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2021 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, 18.11.2021 року представник ОСОБА_1 - Тарановський Дмитро Сергійович подав апеляційну скаргу, яку постановою Одеського апеляційного суду від 26.11.2021 року було повернуто, у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження постанови суду (а.с. 45-46).
21.01.2022 року, через засоби поштового відправлення, представник ОСОБА_1 - Тарановський Дмитро Сергійович подав знову апеляційну скаргу, у якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить суд постанову Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2021 року - скасувати, провадження по справі у порядку п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - закрити, через відсутність в діях особи події і складу адміністративного правопорушення та стягнути з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Одеській області на його користь судовий збір у розмірі 454,00 грн. Крім того, представник ОСОБА_1 - Тарановський Дмитро Сергійович подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій просив суд задовольнити її, визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 04.11.2021 року та поновити строк на її апеляційне оскарження.
В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначеного на 07.06.2022 року з'явився представник ОСОБА_1 - адвокат Бондар О.В., який підтримав заяву про поновлення строку та доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі та клопотання про поновлення строку, апеляційний суд дійшов до таких висновків.
Так, статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова суду була оголошена 04.11.2021 року, а тому відповідно до ст. 294 КУпАП, останнім днем її подачі є 14.11.2021 року. Проте, у зв'язку із тим, що останній день подачі апеляційної скарги випав на вихідний день, тому апеляційна скарга була подана апелянтом - 15.11.2021 року через засоби поштового відправлення, що підтверджується відбитком штампу (а.с.37).
Однак постановою апеляційного суду від 26.11.2021 року було повернуто апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Тарановського Д.С. на вищевказану постанову суду та роз'яснено його право на повторне звернення із апеляційної скаргою з обґрунтованим та вмотивованим клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (а.с. 46), у зв'язку із чим, 21.01.2022 року представник ОСОБА_1 - Тарановський Д.С. повторно звернувся із апеляційною скаргою на постанову Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2021 року, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку вищевикладеними обставинами.
Отже, зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Так, статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.9-а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з протоколу серії ААБ №142689 від 30.07.2021 року, 30.07.2021 року, в м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 93/1, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager 7510», що підтверджено тестом №249 (номер приладу 0411), результат якого становить 0,33% проміле (а.с. 2).
В зазначеному протоколі в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення», ОСОБА_1 зазначив, що: «Не згоден, прилад показав не достовірну інформацію, алкоголю не вживав, повторно сдать тест отказались и отказались проводить медицинское освидетельствование в медучреждении».
У доводах апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 - Тарановський Д.С. посилаючись на те, що постанова суду є незаконною і необґрунтованою, зазначає про порушення порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до ст. 266 КУпАП. Зокрема апелянт зазначає, що оскільки ОСОБА_1 не був згоден із результатом огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, тому працівники поліції зобов'язані були йому запропонувати пройти огляд у закладі охорони здоров'я, про що повинно було бути видано направлення для проходження у найближчому закладі здоров'я огляду на стан сп'яніння медичним працівником закладу. Однак, працівниками поліції не було складено та вручено відповідне направлення для проходження огляду у медичному закладі, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд погоджується із такими твердженнями апелянта, з огляду на наступне.
Як передбачено п. 7 ч. І Інструкції у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У відповідності до вимог ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як встановлено в ході апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 був не згодний з результатами проходження тесту на місці зупинки, сумніваючись у його достовірності.
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Виходячи з цього, інспектор поліції повинен був діяти у відповідності з вище зазначеною вимогою Інструкції та нормами ч.3 ст.266 КУпАП та направити ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, чого останнім, дотримано не було.
При цьому, ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу та згідно Висновку від 31.07.2021 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складений 31.07.2021 року о 00 год. 45 хв. лікарем КНП "ООМЦПЗ" ООР в межах передбаченого п. 9 розд. ІІ Інструкції часу його проведення та відповідає вимогам Інструкції, «ознак алкогольного сп'яніння у гр. ОСОБА_1 не виявлено» (а.с. 12).
Крім того, апеляційний суд зазначає щодо правильності відрахування 2-х годинного терміну, чого не було враховано судом першої інстанції.
Так, відповідно до ч.4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Посилання суду першої інстанції на те, що проведення медичного огляду здійснено з пропуском 2-годинного терміну є неспроможними, з огляду на те, що суд взяв до уваги зазначену дату та час заповнення бланку висновку ( 31.07.21 р о 01год.15 хв.).
Однак, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №142689 було складено о 23:00 год., а ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичному закладі КНП "ООМЦПЗ" ООР в 00:45,що зазначено у висновку, тобто водієм ОСОБА_1 було дотримано 2-годинний термін з моменту встановлення підстав про стан алкогольного сп'яніння, навіть з моменту зупинки автомобіля, яку було зафіксовано відеореєстратором о 22год. 48хв.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по даній справі підлягає до закриття на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в ході розгляду справи є не доведеною.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому, всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому, не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст.129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи положення ст.251 КУпАП, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п.1ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Поновити представнику ОСОБА_1 - Тарановському Дмитру Сергійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2021 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Тарановського Дмитра Сергійовича - задовольнити.
Постанову Київського районного суду м.Одеси від 04 листопада 2021 року - скасувати.
Закрити провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у ТОВ «Гектар», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Т.В. Цюра