Справа № 2-904/11 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Провадження № 22-ц/811/3247/21 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
10 червня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.
Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
Секретар Іванова О.О.
Розглянувши у порядку спрощеного провадження без участі учасників цивільну справу № 2-904/11 за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі по тексту АТ «Альфа-Банк») -адвоката Блажевського П.І. на ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 31 травня 2021 року у справі № 2-904/11 у справі за заявою представника АТ «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження,-
11.03.2021 року представник АТ «Альфа-Банк» -адвокат Блажевський П.І. звернувся в суд із заявою про заміну сторони у справі № 2-904/11 з ПАТ «Дельта-Банк» на АТ «Альфа-Банк» та просив замінити сторону у виконавчому провадженні по справі 2-904/11 з ПАТ «Дельта-Банк» на АТ «Альфа-Банк». Поновити строк пред'явлення виконавчих документів по справі № 2-904/11 та скерувати виконавчі листи чи їх дублікати на адресу місця знаходження АТ «Альфа-Банк», а саме: м.Львів площа Ринок,26.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 31 травня 2021 року у задоволенні заяви АТ «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Ухвалу суду оскаржив представник АТ «Альфа-Банк»-адвокат Блажевський П.І.
В апеляційній скарзі зазначає, що з оскаржуваною ухвалою не погоджується, вважає її безпідставною, такою, що підлягає скасуванню внаслідок порушення судом норм процесуального права.
Посилається на те, що 09.12.2019 року між ПАТ «Дельта-Банк» та АТ «Альфа-Банк» було укладено Договір № 2098/К про відступлення ( купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого АТ «Альфа-Банк» придбав право вимоги за кредитними договорами укладеними із ОСОБА_1 .
Згідно порядкового номеру 286 реєстру боржників, відступлено право вимоги за кредитним договором, що є предметом розгляду по справі №2-904/11.
Так як на рішення суду першої та апеляційної інстанції була подана боржниками касаційна скарга, справа знаходилася у Верховному Суді, тому виконавчі документи не були вчасно отримані. Просив поновити строк для пред'явлення виконавчих документів, провести заміну сторони ПАТ «Дельта-Банк» на АТ «Альфа-Банк». Вважає, що перебіг строків позовної давності слід відраховувати з 03.06.2014 року.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити рішення про задоволення заяви.
Відповідно до статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту ЦПК) відзив на апеляційну скаргу суду не надано.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.
Від представника АТ «Альфа-Банк» адвоката Блажевського П.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відпустці в період з 06.06.2022 року по 10.06.2022 року та відсутністю можливості забезпечити явку іншого представника.
Колегія суддів ухвалила відхилити клопотання адвоката Блажевського П.І., проводити розгляд справи у відсутності сторін, оскільки оскаржується процесуальна ухвала строки розгляду якої обмежені.
Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно частини другої ст.247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Матеріалами справи та судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 08 грудня 2016 року позов ПАТ «Дельта-Банк» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта-Банк» заборгованість за кредитним договором № 11399737000 від 01 жовтня 2008 року у розмірі 124 667,29 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта-Банк» заборгованість за кредитним договором № 11371473000 від 15 липня 2008 року у розмірі 565 925,03 грн.;
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 11339183000 від 24 квітня 2008 року у розмірі 417 018,62 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта-Банк» відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року рішення Залізничного районного суду м.Львова від 08 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15 червня 2017 року в частині позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» про стягнення боргу за кредитним договором -залишено без змін.
09.12.2019 року між ПАТ «Дельта-Банк» та АТ «Альфа-Банк» укладено Договір № 2098/к про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги згідно якого АТ «Альфа-Банк» набув право вимоги за кредитними договорами, укладеними із ОСОБА_1 .
Згідно порядкового номера 286 реєстру боржників відступлено право вимоги за кредитним договором, що є предметом розгляду по справі №2-904/11.
Відповідно до ч.1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).
Згідно ст.514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відмовляючи представнику позивача АТ «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження, вирішення питання видачі виконавчого листа та продовження строку для його виконання, суд першої інстанції виходив із того, що представником позивача не надано доказів щодо відкриття виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи ( стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
Відповідно до ст.442 ЦПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Cтаття 39 Закону України «Про виконавче провадження»( далі по тексту Закон) регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом ( абзац другий частини першої статті 40 Закону про виконавче провадження). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй ухвалі від 10 листопада 2021 року пропонує відступити від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, який протирічить тому, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки без зміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом про виконавче провадження.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва ( заміна сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної
Для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до правонаступника.
Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 ( пункти 6.9-6.12, 6.15).
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватися питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Згідно із частиною п'ятою статті 15 Закону про виконавче провадження» для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Зазначене правило розповсюджується на заміну сторони виконавчого провадження. (стаття 442 ЦПК). Аналогічні умови розповсюджуються на процесуальне правонаступництво, передбачене ст.55 ЦПК України, яке стосується будь-якої стадії судового процесу, відповідно до частини другої статті 55 ЦПК.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи ( стягувача у виконавчому провадженні) є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.
Суд першої інстанції не дослідив обставин справи, незважаючи на те, що заявник просив замінити сторону у справі, замінити сторону у виконавчому провадженні із ПАТ «Дельта Банк» на АТ «Альфа-Банк», поновити строки для пред'явлення виконавчих документів по справі №2-904/11 чи видати їх дублікати.
Внаслідок цього, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу суду, справу скерувати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При повторному розгляді справи, суду необхідно врахувати правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08 лютого 2022 року, справа № 2-7763/10, провадження №14-197цс/21.
Відповідно до ч.1 п.1ст.379 ЦПК підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: п.1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК).
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.6 ; 379 ч.1 п.1; 383; 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» П.І. Блажевського задовольнити частково.
Ухвалу Залізничного районного суду м.Львова від 31 травня 2021 року скасувати.
Справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк