Справа № 453/843/20 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.
Провадження № 22-ц/811/3592/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
09 червня 2022 року м.Львів
Справа № 453/843/20
Провадження № 22ц/811/3592/21
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Сколе 5 жовтня 2021 року у складі судді Брони А.Л., у справі за позовом ОСОБА_3 до Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, з участю третьої особи: Сколівської державної нотаріальної контори, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-
встановив:
16 липня 2020 року ОСОБА_3 звернулася з цим позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її (позивача) батько ОСОБА_4 . Вказує, що після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, а саме: на будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,11 га, кадастровий номер 4624584100:01:043:0125, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на АДРЕСА_1 . Вказує, що ОСОБА_4 не склав заповіту на випадок своєї смерті. Зазначає, що вона (позивач) є спадкоємцем першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України. У вересні 2019 року вона ( ОСОБА_3 ) звернулася у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак їй відмовлено у прийнятті заяви у зв'язку з пропуском нею шестимісячного строку на прийняття спадщини та запропоновано звернутися до суду для вирішення даного питання. Вказує, що рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 9 квітня 2020 року задоволено її позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та визначено додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що рішення суду нею отримано 16 липня 2020 року. На підставі рішення суду, вона (позивач) звернулась у Сколівську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька. Відповідно до листа № 450/01-16 від 28 липня 2020 року державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, належне спадкодавцю ОСОБА_4 , оскільки у неї відсутні оригінали правовстановлюючих документів. Просить позов задовольнити.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 5 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок загальною площею 67 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; право власності на земельну ділянку площею 0,11 га, кадастровий номер 4624584100:01:043:0125, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 . Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Вказує, що при постановленні оскаржуваного рішення суду першої інстанції було відомо про наявність рішення цього суду від 28 листопада 2019 року, яким встановлено факт про те, що ОСОБА_4 є його ( ОСОБА_2 ) дядьком; встановлено що він ( ОСОБА_2 ) з лютого 2017 року постійно проживав разом із ОСОБА_4 . Стверджує, що він звертався із заявою до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області про прийняття спадщини. Посилається на те, що позивач з 1990 року не проживала з ОСОБА_4
9 лютого 2022 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому вона посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 263 цього Кодексу визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про народження позивача Серії НОМЕР_1 , виданим 31 березня 1977 року міським відділом ЗАГС м. Мелітополь на підставі актового запису № 647.
Із свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого Сколівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області 17 вересня 2019 року, актовий запис № 88, вбачається, щоІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, а саме: на будинковолодіння, розташоване на АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,11 га, (кадастровий номер 4624584100:01:043:0125, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на АДРЕСА_1 .
Належність спадкового майна ОСОБА_4 підтверджується витягом з погосподарської книги Либохорівського старостинського округу Славської селищної ради Сколівського району Львівської області № 493 від 12 вересня 2019 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, сформованої 1 лютого 2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Коцюруба Л.Я. за №198623086.
Згідно довідки Либохорівського старостинського округу Славської селищної ради Сколівського району Львівської області №491 від 16 вересня 2019 року ОСОБА_4 до дня смерті проживав у АДРЕСА_1 . Заповіту на випадок своєї смерті в Либохорівській сільській раді Сколівського району Львівської області не складав.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги ОСОБА_4 .
У вересні 2019 року ОСОБА_3 зверталася у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Державним нотаріусом їй було відмовлено у прийнятті такої заяви у зв'язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини.
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 9 квітня 2020 року задоволено позов ОСОБА_3 до Славської селищної ради Сколівського району Львівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Визначено їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Після визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач звернулася у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом смерті батька ОСОБА_4 .
Листом Сколівської державної нотаріальної контори № 450/01-16 від 28 липня 2020 року позивачу повідомлено про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю у неї оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відмова нотаріуса мотивована пп. 4.15 п. 4 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами на території України, у якому зазначено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Позивач звернулася з цим позовом у зв'язку із відсутністю у неї оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Згідно із ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 392 цього Кодексу, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ст. 1297 цього Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Згідно із частиною першою статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
З матеріалів справи встановлено, що нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю у неї оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відтак нотаріусом, як особою, на яку відповідно до законодавства України, покладений обов'язок вирішувати питання про наявність в особи права на спадкування, дотримання строків прийняття спадщини, оформлення права на спадщину (частина 1 статті 1269, статті 1296-1298 ЦК України), визнано позивача таким, що прийняла спадщину в установленому законом порядку і вказана обставина ніким не оспорюється,
Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Судом встановлено, що у власності ОСОБА_4 перебував житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67 кв.м, та земельна ділянка площею 0,11 га (кадастровий номер 4624584100:01:043:0125, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована на АДРЕСА_1 .
На підставі аналізу наявних у справі доказів та встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_3 набула право на це майно як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька. Вона не мала змоги оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, оскільки листом Сколівської державної нотаріальної контори № 450/01-16 від 28 липня 2020 року їй відмовлено у видачі такого свідоцтва через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Позивачем вірно визначено відповідача у справі - Славську селищну раду Сколівського району Львівської області.
Рішенням Сколівського суду Львівської області від 28 листопада 2019 року встановлено факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 рідним дядьком. Відтак, ОСОБА_2 є спадкоємцем п'ятої черги після смерті ОСОБА_4 .
Встановлено, що після набрання вказаного рішенням суду законної сили, ОСОБА_2 не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та про видачу йому свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно із ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
На підставі аналізу наявних у справі доказів та встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позову
ОСОБА_3 суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391, ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 5 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 13 червня 2022 року.
Головуючий______________________Т.І.Приколота
Судді: ___________ Ю.Р. Мікуш _______________ Р.В. Савуляк