Справа № 450/3444/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1228/21 Доповідач: ОСОБА_2
10 червня 2022 року у м.Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні спарву за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 листопада 2021 року відносно ОСОБА_7 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 листопада 2021 року ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.1 ст.186 КК України, визнано невинуватим та виправдано за відсутністю події кримінального правопорушення.
У задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Плюс 5" відмовлено.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно обвинувального акта ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, а саме, що він 22 травня 2020 року близько 21 год. 00 хв., перебуваючи на території ТзОВ "Вектор Плюс 5", яке розташоване за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Наварія, вул.Львівська, 8, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), з корисливих мотивів, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вийшов з приміщення боксу СТО на територію подвір"я, де переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, підняв із землі біля дверей входу у приміщення боксу діагностичний сканер марки "КТS-530" серійний номер W52W Н4YМ RUВS D 98 Р вартістю 16150,00 грн., де будучи викритим на місці вчинення злочину свідком ОСОБА_11 , на зауваження останнього про припинення неправомірної поведінки не відреагував та із викраденим майном покинув територію ТзОВ "Вектор Плюс 5".
Відповідно до оскаржуваного вироку суд першої інстанції встановив відсутність події кримінального правопорушення, яка інкримінується стороною обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст.186 КК України в частині вчинення злочину щодо потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5".
На вказаний вирок суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуваний вирок та скерувати справу на новий розгляд.
Свої апеляційні вимоги прокурор мотивує тим, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та підлягає скасуванню у зв'язку із неповнотою судового розгляду та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що на досудовому слідстві та під час судового розгляду доведено належними та допустимими доказами факт відкритого викрадення ОСОБА_7 чужого майна, а саме сканера. Це факт доведено насамперед показаннями ОСОБА_11 та наданими ним в ході досудового слідства документами на вказаний сканер, а також показаннями заступника директора ТзОВ «Вектор Плюс 5» ОСОБА_13 , свідка ОСОБА_14 .
Прокурор вказує, що неповнота судового розгляду проявилась у тому, що всупереч вимогам ст. 55 КПК України місцевий суд, отримавши відповідну заяву, не залучив у справі як потерпілого ОСОБА_11 коли у ході судового розгляду було встановлено, що фактично викрадений ОСОБА_7 сканер належить йому. Крім цього, вважає, що належність викраденого сканеру чи то юридичній особі чи то фізичній не впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого та не виключає сам факт викрадення, що унеможливлює формування висновку про відсутність події злочину. Також в ході судового розгляду не було з'ясовано обставин повернення обвинуваченим ОСОБА_7 ключів від чужої машини, які він безпідставно забрав з собою в день викрадення сканера.
Також прокурор покликається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про оголошення перерви у судовому засіданні з метою зміни обвинувачення, а також безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про оголошення перерви у судовому засіданні для підготовки сторони обвинувачення до судових дебатів.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор та представник потерпілого підтримали подану апеляційну скаргу, з наведених у ній мотивів, та просили таку задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечили апеляційні вимоги сторони обвинувачення, з огляду на безпідставність таких, та просили залишити без змін оскаржуваний вирок суду.
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування виправдувального вироку у зв'язку із неповнотою судового розгляду та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду і оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів оскаржуваний вирок суду щодо ОСОБА_7 не відповідає даній нормі закону.
Як передбачено ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні 22.05.2020р. близько 21:00 год. відкритого викрадення чужого майна, а саме діагностичного сканеру марки "КТS-530" серійний номер W52W Н4YМ RUВS D 98 Р, який згідно даних досудового розслідування належить ТзОВ "Вектор Плюс 5". Органом досудового розслідування потерпілим у цьому кримінальному провадженні визнано ТзОВ "Вектор Плюс 5".
За наслідками судового розгляду місцевий суд встановив відсутність події кримінального правопорушення, яка інкримінується стороною обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст.186 КК України в частині вчинення злочину щодо потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" та виправдав ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 186 КК України.
Як зазначив місцевий суд у своєму рішенні, у ході судового розгляду було встановлено, що діагностичний сканер марки "КТS-530" серійний номер W52W Н4YМ RUВS D 98 Р вартістю 16150,00 грн., не належить потерпілому ТзОВ "Вектор Плюс 5".
Суд першої інстанції покликався на показання представника потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_13 , надані у судовому засіданні місцевого суду, про те, що останній 02.06.2020р. звернувся з письмовою заявою про вчинення злочину до працівників поліції, до якої ним було долучено договір оренди обладнання від 18.03.2020р. та акт прийому-передачі від 20.03.2020р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020р. Зазначені документи ним були складені та оформлені значно пізніше 22.05.2020р., однак задніми числами. Станом до 21 год. 00 хв. 22.05.2020р. у володінні ТзОВ "Вектор Плюс 5" договір оренди обладнання від 18.03.2020р. та акт прийому-передачі від 20.03.2020р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020р. були відсутні. Модель приладу (сканера) в договір оренди та акт прийому-передачі представник потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_13 вписував зі слів свідка ОСОБА_11 , оскільки в таких не розбирається.
Також місцевий суд покликався на аналогічні показання у цій частині надані в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 , та врахувавши їх встановив, що у потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" не було в наявності станом на 21 год. 00 хв. 22.05.2020р. жодного приладу (сканера). Копія фотокартки із сервісної книжки із зображенням об'єкту, який покладено в основу обвинувачення як діагностичний сканер марки "КТS-530" серійний номер W52W Н4YМ RUВS D 98 Р вартістю 16150,00 грн., йому не належить. Такого документу, який ним оглянуто в судовому засіданні, працівникам поліції він не надавав, а на фото зображений інший прилад, ніж йому належав.
Крім цього, місцевий суд встановив, що із загальнодоступної мережі Інтернет діагностичні сканери торговельної марки "Bosch" моделей "КТS-530", "КТS540", "КТS570" візуально не відрізняються.
Щодо походження копії фотокартки із сервісної книжки з зображенням приладу "Bosch" моделі "КТS570", яка скерована судовому експерту для оцінки об'єкту, представник органу обвинувачення не зміг пояснити.
Також місцевий суд покликався на те, що суду не було надано для огляду оригінал сервісної книжки з зображенням приладу "Bosch" моделі "КТS570", докази належності земельної ділянки потерпілому ТзОВ "Вектор Плюс 5" та оригінали договору оренди обладнання від 18.03.2020р. і акту прийому-передачі від 20.03.2020р. до договору оренди обладнання від 18.03.2020р., про що було зобов'язано сторін кримінального провадження у судовому засіданні місцевого суду 05.05.2021р.
Водночас, згідно наданих у судовому засіданні місцевого суду показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що він був присутній коли обвинувачений 22.05.2020р. близько 21 год. 00 хв. приїхав на територію ТзОВ "Вектор Плюс 5", де йому ремонтували автомобіль. Свідок вказав, що зайшовши у приміщення боксу обвинувачений був знервований і сказав що гроші за ремонт не заплатить. Після цього обвинувачений взяв з стола ключі від чужого автомобіля, а вийшовши на вулицю підняв з землі прилад (сканер), який був ввімкнутий через комп'ютер в розетку у боксі. Із вказаним майном він здійснив посадку в автомобіль марки "Форд" і поїхав, не реагуючи на зауваження повернути таке. Під час цих подій в приміщенні боксу знаходився свідок ОСОБА_14 . Він разом з свідком ОСОБА_14 здійснили посадку в автомобіль марки "Пежо" білого кольору і поїхали до місця проживання обвинуваченого, однак там їм ніхто не відкрив. Після цього вони повернулись на підприємство. Про ці події мобільним телефоном він повідомив заступника директора ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_13 . Надалі, в цей же вечір, автомобіль марки "Пежо" білого кольору та ключі від нього були повернуті обвинуваченому. Йому дзвонив інший майстер ТзОВ "Вектор Плюс 5", який повідомив, що обвинувачений жалівся з приводу неналежного ремонту автомобіля. Жодного відношення до ремонту автомобіля обвинуваченого він не має, а чи проведено розрахунок з ОСОБА_15 невідомо. Ключі від чужого автомобіля обвинувачений повернув власнику, а прилад (сканер) йому не повернув. Свідок зазначив, що на ТзОВ "Вектор Плюс 5" він працює близько 12 років і під час працевлаштування прилад (сканер) у нього вже був наявний. Його він використовував у роботі, придбав у невідомої особи приблизно за 800 доларів США, є його особистим майном, однак доказів купівлі-продажу немає. В наявності у нього є оригінал документа на прилад (сканер), який він надав працівникам поліції. Будь-які інші документи на прилад (сканер) у нього відсутні. Вказав, що 02.06.2020р. представник потерпілого ТзОВ "Вектор Плюс 5" ОСОБА_13 звернувся з письмовою заявою про вчинення злочину до працівників поліції. У вказаній заяві вартість приладу (сканера) була вказана з його слів, а саме він повідомив представнику ОСОБА_13 суму 46000 грн., як нового обладнання, а не вживаного.
Тобто, із вказаних показань свідка ОСОБА_11 , вбачається, що останній визнав своєю власністю майно, у відкритому викраденні якого обвинувачується ОСОБА_7 стороною обвинувачення.
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути, зокрема, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Згідно матеріалів провадження 05.11.2021р. на адресу місцевого суду надійшла заява від імені свідка ОСОБА_11 , у якій останній просив суд першої інстанції визнати його потерпілим у справі про обвинувачення ОСОБА_7 , оскільки викрадене із СТО ТзОВ "Вектор Плюс 5" обвинуваченим майно, а саме діагностичний сканер марки "КТS-530", є його власністю, а відтак йому завдано матеріальну шкоду. Також у своїй заяві ОСОБА_11 просив повідомити про подальший розгляд справи, з метою прибути у судове засідання (а.с. 195).
У судовому засіданні місцевого суду 05.11.2021р., тобто у день надходження заяви ОСОБА_11 , місцевий суд відмовив у задоволенні такої.
У вироку місцевий суд зазначив, що вказана заява ОСОБА_11 , який не з'явився у судове засідання розцінюється судом, як спосіб затягування розгляду справи, і в задоволенні такої відмовлено, оскільки після дослідження усіх письмових доказів, допиту потерпілого та свідків, не могла бути задоволена на даній стадії. Також місцевий суд врахував, що у період з 22.05.2020р. по 05.11.2021р. свідок ОСОБА_11 не звертався в органи поліції про визнання його потерпілим, а органи досудового розслідування та обвинувачення не вживали з цього приводу жодних процесуальних дій.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що з огляду на наведені вище показання ОСОБА_11 , надані у судовому засіданні місцевого суду 05.05.2021р, рішення місцевого суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_11 про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні було передчасним.
Так, згідно технічного запису судового засідання 05.11.2021р. заява ОСОБА_11 вирішувалась до закінчення судом з'ясування обставин та перевірки їх доказами. На пропозицію суду висловити своє ставлення до вказаної заяви прокурор зазначив про необхідність повторного виклику у судове засідання свідка ОСОБА_11 для з'ясування його доводів на обґрунтування поданої ним заяви. На що суд першої інстанції відмовив.
При цьому, колегія суддів враховує, що свідок ОСОБА_11 після 05.05.2021р. у судові засідання місцевого суду не викликався, а відтак той факт, що 05.11.2021р. він не з'явився у судове засідання місцевого суду не може впливати на вирішення питання щодо поданої ним заяви про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні, оскільки фактично заявник не був повідомлений про дату та час судового засідання, у якому місцевим судом вирішувалась подана ним заява.
З приводу апеляційних доводів прокурора про те, що місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні його клопотань про оголошення перерви у судовому засіданні з метою зміни обвинувачення та для підготовки сторони обвинувачення до судових дебатів, колегія суддів враховує таке.
Як передбачено положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КПК України якщо в результаті судового розгляду прокурор, крім випадку, коли ним є Генеральний прокурор, дійде переконання, що необхідно, зокрема, змінити обвинувачення він повинен погодити відповідні процесуальні документи з прокурором вищого рівня. Суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання та надає прокурору час для складення та погодження відповідних процесуальних документів.
Згідно технічного запису перебігу судового процесу у судовому засіданні місцевого суду 05.11.2021р. прокурор заявив клопотання про оголошення перерви з метою зміни обвинувачення, оскільки під час судового розгляду було встановлено, що в обвинувальному акті зазначено інші ідентифікаційні дані викраденого приладу ніж у сервісній книжці на нього.
Водночас суд першої інстанції відмовив у задоволенні такого клопотання з тих підстав, що з моменту встановлення у судовому засіданні наведених обставин пройшло 6 місяців та, згідно вироку, розцінив таку позицію як зловживання представником органу обвинувачення процесуальними правами, які спрямовані на затягування розгляду справи.
Разом з тим, з таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки дослідження доказів, допит представника потерпілого та свідків відбулось у судовому засіданні місцевого суду 05.05.2021р. Згідно матеріалів кримінального провадження після 05.05.2021р. і до 05.11.2021р., коли прокурору було відмовлено у задоволення вказаного клопотання, жодне із призначених судових засідань не відбулось.
Так, згідно матеріалів кримінального провадження у судовому засіданні 05.05.2021р. після дослідження доказів, допиту представника потерпілого та свідків місцевий суд оголосив перерву до 06.08.2021р. для ознайомлення прокурором із клопотанням сторони захисту про визнання доказів недопустимими.
06.08.2021р. судове засідання не відбулось у зв'язку із відсутністю вільного (не зайнятого) секретаря судового засідання. Наступне засідання було призначено на 03.09.2021р., однак не відбулось та було відкладено на 08.10.2021р. з урахуванням клопотання захисника. Призначене на 08.10.2021р. судове засідання також було відкладено з рахуванням клопотання представника потерпілого та захисника, а у наступному судовому засіданні 22.10.2021р. за клопотанням захисника оголошено перерву до 05.11.2021р.
Щодо відмови місцевого суду у задоволенні клопотання прокурора про оголошення перерви у судовому засіданні для підготовки сторони обвинувачення до судових дебатів, колегія суддів враховує таке.
Так, згідно з ч. 1 ст. 364 КПК у судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Судові дебати є важливим етапом судового розгляду, коли обвинувачений та інші, зазначені в ч. 1 ст. 364 КПК учасники судового провадження, виступають із промовами, в яких оцінюють обставини, установлені під час кримінального провадження, та досліджені докази, обґрунтовуючи свої висновки з питань, що підлягають вирішенню судом при постановленні судового рішення, з метою схиляння суду до прийняття позиції промовця (сторони кримінального провадження).
Під час судових дебатів найбільшою мірою проявляється така загальна засада кримінального провадження, як змагальність сторін у доведенні перед судом переконливості їхніх правових позицій, що у свою чергу сприяє всебічному, повному та неупередженому дослідженню всіх обставин кримінального провадження та постановленню законного й обґрунтованого рішення суду.
Згідно матеріалів кримінального провадження у судовому засіданні 05.11.2021р. суд першої інстанції, відмовивши спочатку у задоволенні клопотання прокурора про оголошення перерви у судовому засіданні з метою зміни обвинувачення та оголосивши про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, переходячи до стадії судових дебатів, відмовив прокурору у задоволенні його клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для підготовки сторони обвинувачення до судових дебатів, аналогічно мотивувавши таку відмову терміном здійснення судового провадження та зловживання представником органу обвинувачення процесуальними правами, які спрямовані на затягування розгляду справи.
Ураховуючи наведене у своїй сукупності, колегія суддів приходить до висновку про недотримання місцевим судом при розгляді даного кримінального провадження положень закону щодо забезпечення сторонам рівних умов для реалізації їхніх процесуальних прав. Такі обставини свідчать про порушення принципів юридичної рівності, змагальності та справедливого судового розгляду, оскільки кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Вказане порушення відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК України є істотним, що згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 409 цього Кодексу є підставою для скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст.404 КПК України, переглядає судові рішення в межах доводів апеляційної скарги.
Оскільки, апеляційна скарга прокурора на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 листопада 2021 року відносно ОСОБА_7 не містять вимог щодо дослідження доказів в порядку ч.3 ст.404 КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості самостійно дослідити докази, дати їм відповідну оцінку та прийняти рішення в даному кримінальному провадженні.
А відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії судового розгляду.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції, призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому апеляційні доводи прокурора щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підлягають ретельній перевірці під час нового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_7 судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст.376 ч.2, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволити.
Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 листопада 2021 року відносно ОСОБА_7 скасувати та призначити у даному провадженні новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: