Справа № 450/786/21 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/3418/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
02 червня 2022 року м.Львів
Справа № 450/786/21
Провадження № 22ц/811/3418/21
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_4 підписану представником ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Пустомити 1 червня 2021 року у складі судді Мусієвського В.Є., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , з участю третьої особи - Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
встановив:
4 березня 2021 року ОСОБА_4 звернувся у суд з цим позовом. В обґрунтування позову посилається на те, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0426 га, кадастровий № 4623686400:01:004:1701, розташована у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, яка межує з земельною ділянкою площею 0,1741 га, кадастровий № 4623686400:01:004:1722, власником якої є ОСОБА_5 , а також земельною ділянкою площею 0,1543 га, кадастровий № 4623686400:01:004:1656, яка належить ОСОБА_2 . Крім того, останньому належить земельна ділянка з кадастровим № 4623686400:01:004:1111. Вказує, що згідно кадастрового плану належна йому земельна ділянка від точки «В» до точки «Г» межує з землями загального користування (дорогою), яка забезпечувала безперешкодний доступ до його ділянки. Зазначає, що після зміни конфігурації та довжини ліній земельної ділянки з кадастровим № 4623686400:01:004:1071 і її об'єднання із земельною ділянкою з кадастровим № 4623686400:01:004:1692 та утворення ділянки з кадастровим № 4623686400:01:004:1722, яка належить ОСОБА_5 , а також зміни конфігурацій земельних ділянок з кадастровими №№ 4623686400:01:004:1656, 4623686400:01:004:1111, що належать ОСОБА_2 , відсутня можливість проїзду до його земельної ділянки (городу), яка існувала до зміни конфігурації таких, а також перекрито проїзд загального користування. Зауважує, що внаслідок вказаних змін до складу земельної ділянки з кадастровим № 4623686400:01:004:1722 увійшла частина ділянки, віднесена до земель загального користування. Враховуючи наведене, просить позовні вимоги задовольнити.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 1 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не встановлено всіх обставин справи, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача,учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 234912020 від 1 грудня 2020 року позивач є власником земельної ділянки площею 0,0426 га (кадастровий № 4623686400:01:004:1701), розташованої у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області.
Позивач посилається на те, що право на користування належною йому земельною ділянкою порушено тим, що земельна ділянка з кадастровим № 4623686400:01:004:1722, яка належить ОСОБА_5 , а також земельні ділянки з кадастровими №№ 4623686400:01:004:1656, 4623686400:01:004:1111, належні ОСОБА_2 , після змін їх конфігурацій відповідачами, накладаються на землі загального користування, а саме: дорогу, яке веде до його (позивача) ділянки. Просить зобов'язати відповідачів змінити конфігурації вказаних земельних ділянок, повернувши їх до попередньому стану.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов містить вимогу щодо зміни конфігурації земельних ділянок відповідачів. Тобто фактично вимагається вилучення у відповідачів частини належних їм земельних ділянок на користь територіальної громади. Позивачем не надано правового обґрунтування вчинення таких дій та підстав для їх вчинення. Чинне земельне законодавство не передбачає такого правового інституту, як зміна конфігурації меж земельної ділянки за рахунок суміжного землевласника.
З метою захисту порушеного права власності позивачем не оскаржувалися рішення про державну реєстрацію права власності відповідачів на земельні ділянки із зазначеними в Державному земельному кадастрі координатами. Не заявлено вимог про визнання незаконними Державних актів про право власності на землю, тощо.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів.
В становлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
З гідно із п. 4.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 16 червня 2010 року відновлення меж земельної ділянки в натурі здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодження, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.
В ідповідно до ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
З гідно із ст. 152 цього Кодексу держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
З ахист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Судом в становлено, що позивач просив відновити межі земельної ділянки відповідачів відповідно до кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим № 4623686400:01:004:1701, який є додатком до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4611627182019 від 14 листопада 2019 року.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту відновлення порушеного права.
Згідно із ч.ч. 2, 3, 5 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками громадян, але органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж району містах, оскільки в силу ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 12 ЗК України визначено, що до виключної компетенції міської ради у галузі регулювання земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів із рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
П остановою Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що згідно зі ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, за умови, якщо останні не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
Судом в становлено, що Сокільницькою сільською радою не приймалося жодного рішення про зміну конфігурації земельних ділянок відповідачів та погодження меж із суміжними землекористувачами.
Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) чи рішення суду.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до постанови Верховного Суду від 21 березня 2018 року у разі виявлення невідповідності меж земельної ділянки межам по затвердженій технічній документації, відповідні виправлення вносяться на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) чи рішення суду.
Таку технічну документацію позивач не розробляв.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідачів змінити конфігурації земельних ділянок з метою відновлення меж таких не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України та відмовив у задоволенні позову.
З висновками суду, які відповідають встановленим обставинам справи, належить погодитися, оскільки судом правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись: п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , підписану представником ОСОБА_1 ,залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 1 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 7 червня 2022 року.
Головуючий -______________________Т. І. Приколота
Судді: ________________ Ю.Р. Мікуш _______________Р.В. Савуляк