Справа № 306/191/22
Провадження № 22-ц/4806/529/22
про залишення апеляційної скарги без руху
13 червня 2022 року м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Джуга С.Д., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 14 квітня 2022 року у складі судді Жиганської Н.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Свалява-Міськбуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
16 травня 2022 року (згідно штемпелю суду) до Закарпатського апеляційного суду подано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 14 квітня 2022 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2022 року цивільну справу № 306/191/22 витребувано із Свалявського районного суду Закарпатської області.
09 червня 2022 року дана справа надійшла до Закарпатського апеляційного суду та 10 червня 2022 року передана судді-доповідачу.
Подана апеляційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України, а саме: до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, апелянт зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
З даного приводу слід зазначити наступне.
За правилом п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21 зробила висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 КЗпП України мають різну правову природу.
Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч.2 ст.235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону № 3674-VI. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з ч.2 ст. 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою статті 235 КЗпП України.
На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону № 3674-VI, не поширюється та застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений ч.1 ст.233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Таким чином за вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні судовий збір сплачується.
Такі ж висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 08 квітня 2022 року у справі № 757/11686/20-ц, провадження № 61-2857ск22 та від 25 квітня 2022 року у справі № 142/616/18, провадження № 61-3059ск22.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 173555,07 грн. Зі змісту позовної заяви вбачається, що в ній позивач просила стягнути компенсацію за невикористані відпустки та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Враховуючи вищенаведене, позивач звільнена від сплати судового збору в частині вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме, компенсацію за невикористані відпустки. Однак, позивач не звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
При зверненні до суду з позовом, в якому міститься позовна вимога майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 992,40 грн. та не більше 12 405 грн.
З огляду на те, що позивачем у позові зазначена загальна сума стягнення за дві позовні вимоги (стягнення компенсації за невикористані відпустки та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) у розмірі 173555,07 грн., а тому в суді першої інстанції за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні судовий збір підлягав сплаті у розмірі 992,40 грн.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином по даній справі судовий збір за подання апеляційної скарги становить 1488,60 грн. (992,40 х 150%), який повинен бути внесений або перерахований апелянтом за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37975895;
Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA708999980313161206080007493;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
У разі невідповідності апеляційної скарги вимогам ст.356 ЦПК України та несплати суми судового збору до апеляційної скарги застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити апелянта та надати йому строк на протязі десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 14 квітня 2022 року - залишити без руху, про що повідомити апелянта та надати йому строк на протязі десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом сплати судового збору.
Роз'яснити, що якщо апелянт відповідно до цієї ухвали у встановлений строк усуне недоліки апеляційної скарги, а саме, здасть в канцелярію суду апеляційної інстанції або надіслано поштою документ, який підтверджує сплату судового збору - апеляційна скарга вважається поданою в день первинного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною і повертається.
Суддя С.Д. Джуга