Справа № 302/611/21
Іменем України
10 червня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів СОБОСЛОЯ Г.Г., ГОТРИ Т.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Ужгороді цивільну справу № 302/611/21 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду від 27 вересня 2021 року, головуючий суддя Кривка В.П., -
встановив:
АТ КБ «ПриватБанк» заявою від 25.05.2021, що надійшла до Міжгірського районного суду 10.06.2021, звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 мотивуючи таким.
ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг і на підставі підписаної 30.12.2013 заяви отримала кредит у вигляді початково встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі, зазначеному в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. У подальшому кредитний ліміт був збільшений до 27600,00 грн.
Сторони за правилами договору приєднання уклали кредитний договір, умови якого зафіксовані в Умовах і Правилах надання банківських послуг, які є складовою кредитного договору і з якими відповідачка була ознайомлена, що підтверджується її підписом в заяві. Сторони уклали договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Відносини між банком і клієнтом можуть регулюватися як шляхом підписання окремих документів, так і шляхом обміну інформацією іншими засобами (через веб-сайт банку www.privatbank.ua, sms-повідомлення). Підписання цих Умов і Правил позичальником не вимагається. Заявою відповідачки підтверджується, що вона була повністю проінформована про умови кредитування а АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
Відповідачка отримала кредитні кошти, користувалася картковим рахунком, що підтверджує наявність кредитних правовідносин між сторонами. Погашення заборгованості за кредитним договором позичальник повинен був здійснювати шляхом щомісячних платежів у розмірі не менше визначеного відповідно до п. 1.1.1.49. договору мінімального обов'язкового платежу.
Позичальник зобов'язаний був сплачувати відсотки за користування кредитом з розрахунку 360 календарних днів на рік за ставками, що були зазначені в Тарифах, які діяли на дату їх нарахування та були викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, а в разі порушення зобов'язань повинен був сплатити пеню в розмірі, розрахованому відповідно до Тарифів, які діяли на дату їх нарахування (п.п. 2.1.1.12.7.2, 2.1.1.12.6., 2.1.1.12.6.1., інші положення договору).
Відповідно до п. 2.1.1.2.12. договору, з 01.03.2019 в разі порушення зобов'язань із повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, інших зобов'язань, починаючи зі 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта він зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість за кредитом, а також проценти, які згідно зі ст. 625 ч. 2 ЦК України встановлюються у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна Gold».
Пунктом 1.1.7.12. договору передбачено, що він діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.
До позову банк додає витяг з Умов і Правил, з якими була ознайомлена відповідачка на момент підписання заяви, а також довідку про зміни умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Банк свої зобов'язання за договором виконав, надав кредитні кошти, а відповідачка свої порушила і спричинила виникнення боргу, який станом на 13.05.2021 склав 49471,17 грн, із яких заборгованість: за простроченим тілом кредиту - 42027,47 грн, за простроченими відсотками - 7443,70 грн, за відсотками нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України - 0,00 грн, пеня - 0,00 грн, комісія - 0,00 грн.
У силу положень ст. 1050 ч. 2 ЦПК України, п. 2.1.1.12.11. договору, в разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту та сплати всього належного за договором, включно з підвищеними процентами та неустойкою.
Посилаючись на ці обставини, на порядок виконання договірних зобов'язань та на передбачене договором і нормами ЦК України право банку достроково вимагати повернення всього заборгованого, банк просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором від 30.12.2013 у розмірі 49471,17 грн із вищеперерахованими її елементами та покласти на неї судові витрати.
Рішенням Міжгірського районного суду від 27.09.2021 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 30.12.2013 у розмірі 49471,17 грн, а також стягнуто з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості та доведеності, з того, що кредитний договір між сторонами був укладений, документи відповідачкою були підписані, кредитні кошти вона отримала, користувалася ними, спричинила заборгованість, умови кредитного договору та заборгованість підтверджуються наявними в справі доказами, що відповідачкою не було спростовано, тому наявні підстави для стягнення з неї коштів на користь банку в заявленому позивачем розмірі.
Відповідачка ОСОБА_1 датованою 13.11.2021 апеляційною скаргою оскаржила рішення суду як незаконне та необґрунтоване, доводи скарги зводяться до такого.
Законних підстав для стягнення боргу суд не мав, відповідачка не визнає розрахунку боргу і такий не підтверджує обґрунтованості позовних вимог.
Борг за кредитом стягнуто в сумі 42027,47 грн, однак, тіло кредиту складало лише 25000,00 грн, а кредитний ліміт у сумі 27600,00 грн відповідачці не встановлювався і доказів про це немає. Натомість борг поступово збільшувався за рахунок різних нарахувань.
Позивачем не надано розрахунок щодо стягнутої заборгованості за відсотками в сумі 7443,70 грн, яка в свою чергу нараховувалася на всю суму боргу наростаючим підсумком, що є неправомірним. Розрахунок за відсотками з урахуванням щомісячного платежу, за рахунок якого зменшувалася заборгованість, суду позивачем не надавався.
Після повного використання кредитного ліміту в сумі 25000,00 грн відповідачка сплатила банку 36501,43 грн, тому різниця на її користь становить 11501,43 грн. З огляду на це заборгованості за сумою кредиту фактично не було.
В розрахунку заборгованості відсутні дані щодо зменшення суми боргу після внесення щомісячних платежів, відсутні графи щодо щомісячних платежів, щодо залишку тіла кредиту.
Сторонами не були погоджені істотні умови договору. Відповідачка підписала лише анкету-заяву, що не свідчить про погодження умов договору. У справі немає доказів про погодження з нею Умов і Правил, що їх позивач додав до позовної заяви.
Відповідачці був установлений кредитний ліміт на картку в розмірі 4500,00 грн, а 21.01.2016 ліміт був піднятий до 25000,00 грн, який був повністю нею повернутий банку. За даними розрахунку заборгованості на 31.10.2017 борг за кредитом становив лише 4860,30 грн, з 18.12.2017 відповідачка не використовувала кошти банку, а лише повертала заборгованість, при цьому, борг увесь час збільшувався. Позивач постійно збільшував суму боргу включаючи до нього пеню, комісії, відсотки тощо і нараховував на це знову відсотки, тоді як вони на пеню і відсотки нараховуватися не можуть. Тобто фактично позивач нараховував відсотки не на тіло кредиту, а на всю суму створеної таким чином заборгованості. При кредитному ліміті у 25000,00 грн та сплаті на користь банку 36501,43 грн переплата відповідачки становить 11501,43 грн.
У період з 2017 року по 2019 рік у банківській виписці відображені щомісячно операції «покупки» щоразу на 1356,88 грн, в тому числі, й за відсутності на рахунку грошових коштів, однак, транзакції з покупки не здійснювалися, а банк таким чином списував (зараховував) кошти на збільшення суми боргу за кредитом. Такі умови не погоджувалися сторонами.
Судом першої інстанції незаконно стягнуто з відповідачки борг, до складу якого входять нарахування, які визначалися як пеня за 2017 та 2018 роки, оскільки строк давності стягнення такої сплив. Сторони жодним чином не погоджували збільшення тривалості позовної давності.
Сторона просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.
У відзиві на апеляцію позивач АТ КБ «ПриватБанк» вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначає, зокрема, що кредитний договір між сторонами був укладений із додержанням вимог закону, в тому числі, були узгоджені умови про відсотки за кредитом, позивачем суду були надані докази, які свідчать про використання відповідачкою кредитних коштів, проведення розрахунків за кредитом, спричинення нею заборгованості за договором, яка не була спростована. На думку позивача, відповідачка безпідставно посилається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у справі № 342/180/17 щодо особливостей укладення зі споживачем фінансових послуг договору за правилами приєднання, натомість підлягають врахуванню позиції, висловлені судом касаційної інстанції у справах № 356/1635/16-ц, № 428/2873/17, № 755/2720/16-ц, № 666/388/16-ц, згідно з якими виконання сторонами умов договору свідчить про його укладення, при укладенні договору за правилами договору приєднання немає необхідності у підписанні загальних умов і правил надання банківських послуг тощо.
04.05.2022 електронною поштою, а 09.05.2022 поштовим відправленням до апеляційного суду надійшли письмові пояснення відповідачки ОСОБА_1 від 03.05.2022, в яких навела додаткові мотиви оскарження рішення суду першої інстанції. Докази направлення копій цих пояснень відповідачу до документів не додані.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.
Строк для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції встановлений у тридцять днів з дня його проголошення або з дня складення повного тексту рішення (ст. 354 ч. 1 ЦПК України). Доповнення, зміна апеляційної скарги може мати місце лише протягом строку на апеляційне оскарження, який поновленню чи продовженню не підлягає, у разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни (ст. 364 ч.ч. 1, 2 ЦПК України).
Враховуючи подання письмових пояснень до апеляційної скарги після спливу строку на апеляційне оскарження ці пояснення врахуванню не підлягають, для чого відсутність доказів надсилання відповідачкою ОСОБА_1 копій указаних письмових пояснень позивачу значення не має.
Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України щодо кредитних зобов'язань та у відповідній частині законодавством про захист прав споживачів у редакції, що була чинною на час їх виникнення. Враховуючи положення, зокрема, ст. 42 Конституції України, ст. 4 ч. 1 п. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 10 ч. 1, ст. 12 ч. 3, ст. 13 ч. 1, ст. 263 ч.ч. 1, 5, ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України та беручи до уваги, що позов пред'являвся з підстав, які згідно з позицією позивача надавали йому право нарахувати та вимагати стягнення боргу за кредитом і відсотками та обґрунтовувався відповідним чином, наявність у позивача відповідної правової підстави для нарахування платежів і для стягнення коштів, правильність застосування норм матеріального права підлягають перевірці судом під час розв'язання спору безвідносно до того, чи є з цього приводу заперечення або інші доводи.
У справі встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини.
30.12.2013 ОСОБА_1 заповнила у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (в оригіналі - російською) (а.с. 16).
Анкета-заява містить ідентифікуючі дані щодо ОСОБА_1 , у цій заяві відсутня будь-яка інформація про умови кредитування, а також міститься текст такого змісту: «…ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами … становить… договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (-лась) і згоден (-на) з його умовами. Примірник договору про надання банківських послуг згоден (-на) отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту http://privatbank.ua...».
У полі заяви щодо бажання отримати банківські послуги відсутні відмітки про бажання відповідачки отримати жодні послуги (оформити на своє ім'я жодну з карток відповідного виду (типу)): платіжна картка Кредитка «Універсальна»; карта «Gold»; пенсійна карта; зарплатний пакет; ідентифікація з паспортом; послуга накопичення «Копілка», як відсутні й дані про розмір кредитного ліміту в полі: «Бажаний кредитний ліміт за платіжною картою Кредитка «Універсальна»/«Gold». У полі «Пам'ятка клієнта, що містить, у тому числі, Тарифи та основні умови обслуговування та кредитування, отримав і ознайомився з її змістом під розпис» відмітка ОСОБА_1 теж відсутня.
Анкету-заяву підписано працівником банку ОСОБА_2 і відповідачкою ОСОБА_1 . 30.12.2013.
До позовної заяви позивач додав «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»» (а.с. 17), що містить одночасно такі умови кредитування:
«Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зокрема:
базова процентна ставка - 3,0% на місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = (базова процентна ставка за договором)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30,00 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50,00 грн; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;
до цих умов міститься примітка такого змісту: «з 01.01.2013 всі карти «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»;
«Універсальна, 55 днів пільгового періоду» зокрема:
базова процентна ставка - 2,5% на місяць, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 - 2,9%, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 - 3,6%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; ПЕНЯ = 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;
«Універсальна Contract» зокрема:
базова процентна ставка - 1,7% на місяць; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; щомісячна комісія за кредитне обслуговування карти - 15,00 грн; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,0001% від заборгованості, але не менше 50,00 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій;
до цих умов міститься примітка такого змісту: «з 01.09.2014 проводиться зміна тарифного плану «Універсальна Contract» на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» або «Універсальна Gold»;
«Універсальна Gold» зокрема:
базова процентна ставка - 2,5% на місяць, з 01.04.2013 - 2,3%, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 - 2,7%, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 - 3,5%; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50,00 грн і не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 - 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25-го числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; щорічна комісія за обслуговування карти - 500,00 грн; з 01.06.2012 щомісячна комісія за обслуговування (з 01.04.2013 - членський внесок за участь в GoldКлубі) - 20,00 грн на місяць; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - ПЕНЯ = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн; ПЕНЯ = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100,00 грн щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100,00 грн другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань - 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
до цих умов містяться примітки такого змісту: «з 01.09.2014 змінено процентну ставку по кредитним картам «Універсальна» та «Універсальна Голд» (зміну здійснено тільки для витрат, здійснених після 01.09.2014); з 01.04.2015 змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна Голд», розмір процентної ставки, пені тощо.
На обґрунтування своїх вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало суду текст із Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, який не містить даних про час формування та затвердження цих Умов і Правил, будь-яких вихідних реквізитів (а.с. 18-51). Цими Умовами і Правилами встановлено, зокрема, що:
банк публічно пропонує необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг (далі Умови та Правила та/або Договір) (Преамбула Умов і Правил);
кредит (кредитна лінія, кредитний ліміт) - розмір коштів, що надаються банком клієнту на строк, обумовлений у договорі, на умовах платності та зворотності (п. 1.1.1.43.);
щомісячний платіж сума коштів у розмірі, визначеному у заяві на акцептування умов, розміщених у цьому документі, яку позичальник виплачує банку щомісяця з метою погашення заборгованості (п. 1.1.1.28.);
мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань клієнта, які щомісяця підлягають сплаті клієнтом протягом терміну дії картки; … залежно від виду платіжної картки розмір і порядок розрахунків щомісячного платежу зазначений у заяві та «Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування» і виражений у процентному співвідношенні до здійснених операцій з використанням платіжних карток (п. 1.1.1.48.);
Тарифи - розмір винагороди за послуги банку; є невід'ємною частиною договору; перелік може змінюватися і доповнюватися, про що клієнт повідомляється відповідно до цих умов (п. 1.1.1.89.);
«Оплата частинами. Без переплат» - послуга з організації обслуговування та проведення розрахунків по операціях, здійснених з використанням платіжних карт, на які поширюється послуга «Оплата частинами. Без переплат», згідно з якими власник карти доручає банку здійснювати регулярні платежі на адресу торговця в розмірі та кількості, зазначених у квитанції, надрукованій на POS-терміналі під час авторизації послуги «Оплата частинами» (п. 1.1.1.76.);
клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з рахунків клієнта… у межах сум, що підлягають сплаті банку за цим договором, у разі настання термінів платежів, у тому числі, мінімального обов'язкового платежу, якщо такий вказаний в Заяві і Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування), а також списання коштів з картрахунку у разі настання термінів платежів по інших договорах клієнта у розмірах визначених цими договорами (договірне списання), у межах платіжного ліміту картрахунку; … списання коштів з будь-якого рахунка клієнта, відкритого банком, оформлюється меморіальним ордером (п.п. 1.1.3.1.6., 2.1.1.12.9);
клієнт зобов'язаний:
погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п.п. 1.1.2.5., 2.1.1.5.5.);
погашення кредиту - поповнення картрахунку держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому та безготівковому порядку …, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору (п. 2.1.1.12.3.);
терміни та порядок погашення за кредитом (кредитний ліміт) за кредитними картками зі встановленим мінімальним обов'язковим платежем … наведені у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною договору…, платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, і частину заборгованості за кредитом;
згідно з ст. 212 ЦК України, у разі наявності прострочених кредитів (овердрафту) - терміном повернення кредиту (овердрафту) у повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості;
термін повернення овердрафту в повному обсязі - протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту;
термін погашення відсотків по овердрафту - щомісячно за попередній місяць до 25-го числа (пункт не застосовується для Елітних карток (Platinum, MC World Signia i VISA Infinite) (п. 2.1.1.12.4.);
банк має право у разі порушення власником (держателем) … умов договору та/або у разі виникнення овердрафту … вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частці … у разі невиконання власником (держателем) … своїх боргових та інших зобов'язань за договором (п.п. 1.1.3.2.2., 2.1.1.4.2., 2.1.1.12.10.);
зобов'язання банку з надання кредитного ліміту згідно Заяви виникають з моменту надання платіжною системою операції до списання з відповідного картрахунку в рахунок кредитного ліміту (п. 2.1.1.3.4.);
… право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта (п. 1.1.3.2.3.);
клієнт несе відповідальність перед банком за збиток і витрати, понесені банком внаслідок порушення клієнтом умов чи положень договору або законодавчих чи нормативних актів (п. 1.1.5.15.);
при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (п.п. 1.1.5.20., 2.1.1.7.6.);
якщо в інших розділах не встановлено інше, у разі непогашення кредиту у термін, встановлений графіком …, відсотків і винагороди, заборгованість … вважається простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється відповідно до розміру, встановленого у заяві на приєднання до цього договору для відсотків, від дня виникнення простроченої заборгованості; у разі непогашення зазначеного простроченого зобов'язання протягом 30 календарних днів усі платежі, що сплачуються після зазначеної дати, є пенею, крім платежів, що направляються з урахуванням встановленої договором черговості на погашення тіла кредиту; у період нарахування пені на всю суму заборгованості за кредитним договором відсотки не нараховуються (п. 1.1.5.21.);
в разі непогашення суми простроченого кредиту (кредитного ліміту, кредитної лінії), овердрафту чи його частини понад 210 днів увесь кредит (овердрафт) вважається простроченим та нарахування з дати переводу кредиту (овердрафту) у статус прострочених боргових зобов'язань провадяться згідно п. 2.1.1.12.6.1., на залишок простроченої заборгованості позичальник сплачує пеню в розмірі, вказаному в п. 2.1.1.12.6.1. цих Умов; при цьому, винагорода проценти за користування кредитом не сплачуються (п. 2.1.1.12.6.4.);
умови використання кредитних карт ПАТ КБ «ПриватБанк», Пам'ятка клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт, а так само Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карт; банк випускає клієнту картку на підставі Заяви, належним чином оформленої та підписаної клієнтом (п. 2.1.1.1.);
для надання послуг банк видає клієнту карту, її тип визначено в Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг; датою укладання договору є дата отримання карти, зазначена в Заяві (п. 2.1.1.2.1.);
карта діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицьовій стороні карти включно (п. 2.1.1.2.11.);
…кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який в будь який момент може змінити (зменшити, збільшити або анулювати)кредитний ліміт (п. 2.1.1.2.3);
підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (п. 2.1.1.2.4.);
банк має право:
у разі порушення клієнтом зобов'язань з погашення заборгованості … протягом 90 днів з моменту виникнення таких порушень - змінити умови кредиту, встановивши термін повернення кредиту 91-го дня з моменту порушення зобов'язань … і вимагати від клієнта повернення кредиту, сплати винагороди, комісії та відсотків … в повному обсязі; … згідно ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не настав, вважається, що термін наступив у 91-й день з моменту настання порушення зобов'язань клієнта з погашення заборгованості по кредиту (п. 2.1.1.4.6.);
за користування кредитом … при наявності пільгового періоду держатель сплачує відсотки за пільговою процентною ставкою (0,01% річних) в рамках встановленого пільгового періоду … (п. 2.1.1.12.2.);
у разі невиконання або неналежного виконання … зобов'язання зі сплати відсотків … в розмірі, зазначеному в Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування) і Тарифах позичальник сплачує банку штраф в розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків …; сплата штрафу здійснюється … за кожний місяць такого порушення, починаючи з останнього місяця належного виконання позичальником зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом (п. 2.1.1.12.6.2.);
процентна ставка за кредитом на місяць, наступний за звітним, вказується банком у щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць (п. 2.1.1.12.11.);
за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку з розрахунку 360 календарних днів на рік … (п. 2.1.1.12.6.);
у разі виникнення прострочених зобов'язань … на суму від 100,00 грн … клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується як: ПЕНЯ = базова процентна ставка за договором/30 (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50,00 грн (одноразово) (п. 2.1.1.12.6.1.);
у разі непогашення заборгованості минулого місяця до 25-го числа поточного місяця … клієнт сплачує пеню за несвоєчасне погашення кредиту в пільговий період рівну діючій базовій місячній процентній ставці від боргових зобов'язань на момент списання; пеня … утримується в момент переходу в звичайний період кредитування … (п. 2.1.1.12.7.2.);
строк позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, витрат банку складає 50 років (п. 1.1.7.31.);
договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання; якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк (п. 1.1.7.12.);
цей договір діє без обмеження строку (п. 1.1.7.41.);
… дія договору припиняється у момент закриття останнього рахунку … клієнта, … а також при закінченні використання послуг банку; … за наявності … непогашеної заборгованості перед банком … дія договору припиняється після повного погашення такої заборгованості (п. 1.1.7.42.);
у разі суперечності умов договору, що укладається банком із клієнтом до Умов і Правил надання банківських послуг пріоритет мають умови договору (п. 1.1.7.32.).
До вказаного тексту Умов і Правил банк додав дані про актуалізацію окремих їх положень станом на 08.10.2013, якими надано право банку зменшувати розмір пені в односторонньому порядку, змінювати черговість погашення заборгованості; здійснювати списання грошових коштів з поточного рахунку клієнта у розмірі гарантованого платежу, але в межах залишку коштів (у т.ч. мінусового); внесені зміни стосовно того, що нарахування відсотків по вкладу починається з дня, наступного за днем надходження грошових коштів до банку, тощо (а.с. 52).
Суду першої інстанції позивач також надав:
довідки АТ КБ «ПриватБанк» без дати їх складання, вихідної реєстрації та підпису уповноваженої на складання довідок особи (які не є належними в розумінні ст.ст. 77-80, 95 ЦПК України доказами щодо відповідних обставин) про те, що:
між банком і ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір без номера і без дати, за яким:
30.12.2013 була відкрита кредитна картка № НОМЕР_1 із терміном дії «10/17»,
кредитна картка № НОМЕР_2 із терміном дії «09/21» була відкрита і 20.09.2017 і 14.11.2017,
16.10.2019 була відкрита кредитна картка № НОМЕР_3 із терміном дії «08/23» (а.с. 15);
за кредитним договором без дати і номера мали місце:
старт карткового рахунку 30.12.2013 (інформація НОМЕР_1 );
встановлення/зміна кредитного ліміту:
30.12.2013 - 4500,00 грн, 19.11.2015 - 9500,00 грн, 20.01.2016 - 25000,00 грн, 21.01.2016 - 25000,00 грн, 31.01.2017 - 27600,00 грн, 19.12.2019 - 0,00 грн (а.с. 14);
банківську виписку за договором без номера і дати з даними за період з 30.12.2013 по 01.04.2021, якою фактичний оборот коштів зафіксований:
за карткою № НОМЕР_1 з 30.12.2013 по 05.05.2018;
за карткою № НОМЕР_2 з 15.11.2017 по 16.10.2019;
за карткою № НОМЕР_3 з 06.11.2019 по 10.02.2021 (а.с. 61-69).
Розрахунок заборгованості позивач склав за договором б/н від 30.12.2013, де визначив борг відповідачки станом на 13.05.2021 у розмірі 49471 грн, із яких заборгованість: за простроченим кредитом - 42027,47 грн, за простроченими відсотками - 7443,70 грн (а.с. 6-13). Нарахування відповідачці відсотків згідно ст. 625 ЦК України у розрахунку заборгованості відсутнє. Розрахунок заборгованості складається з трьох частин:
розрахунок станом на 31.05.2015 за період з 30.12.2013 по 31.05.2015, де борг за кредитом - 4464,88 грн; за відсотками - 0,00 грн; загальна заборгованість 4464,88 грн (а.с. 6);
розрахунок станом на 30.06.2019 за період з 01.06.2015 по 30.06.2019, де борг за поточним тілом кредиту - 47217,67 грн; за нарахованими відсотками - 1748,45 грн, загальна заборгованість 48966,12 грн, а також зафіксовано сплату на погашення заборгованості за тілом кредиту - 198627,27 грн, за простроченим тілом кредиту - 4020,27 грн (разом - 202647,54 грн), пені - 200,00 грн (а.с. 7-11);
розрахунок станом на 13.05.2021 за період з 01.07.2019 по 13.05.2021, де борг за простроченим тілом кредиту - 42027,47 грн; за простроченими відсотками - 7443,70 грн, загальна заборгованість 49471,17 грн, а також зафіксовано сплату на погашення заборгованості за тілом кредиту - 17507,32 грн, за простроченим тілом кредиту - 7196,58 грн, за відсотками - 3882,58 грн, за простроченими відсотками - 8201,48 грн (а.с. 12-13).
Інші дані щодо руху коштів та платіжної (кредитної) картки (карток) позивачем не надавалися. В Анкеті-заяві немає вказівки на дату отримання клієнтом платіжної картки, як відсутня і вказівка на конкретну картку, її реквізити, тоді як відповідні вимоги випливають з Умов і Правил. Не зазначив кредитну картку з відповідними реквізитами, днем видачі та строком її дії банк і в позовній заяві.
За даними банківської виписки та розрахунку заборгованості останнє за часом внесення готівкових коштів на погашення заборгованості перед банком відповідачкою особисто здійснено 03.12.2020 в терміналі самообслуговування у сумі 500,00 грн, останнє внесення нею платежів на користь банку за допомогою автоматичного погашення простроченої заборгованості здійснено 05.02.2021 у сумі 1114,03 грн, після чого мали місце списання банком коштів у рахунок погашення відсотків. Крім того, всупереч вищевказаній довідці банку у наданій позивачем банківській виписці не зафіксовані збільшення кредитного ліміту 31.01.2017 до суми 27600,00 грн і зменшення кредитного ліміту 19.12.2019 до 0,00 грн.
У розрахунку заборгованості відображено нарахування відсотків за кредитом у періоди:
з 30.12.2013 по 04.06.2014 - за ставкою 30,0% річних;
з 01.09.2014 по 31.03.2015 - за ставкою 34,8% річних;
з 01.04.2015 по 07.10.2019 - за ставкою 43,2% річних;
з 16.10.2019 по 31.07.2020 - за ставкою 42,0% річних;
з 01.08.2020 по 13.05.2021 - за ставкою 40,8% річних;
з 01.07.2019 по 01.04.2020 - за ставками 42,0%, 86,40%, 84,0% річних (відсоткова ставка на прострочений кредит).
Як випливає із зафіксованих у розрахунку заборгованості даних, позивач визначив борг за кредитом шляхом включення до тіла кредиту:
витрат, що здійснювалися відповідачкою за рахунок наданих банком коштів,
починаючи з 01.01.2016 і по 30.06.2020 - відсотків, що нараховувалися на суму кредиту;
у квітні, жовтні 2017 року, березні, липні 2018 року - пені.
При цьому у відповідних періодах:
нараховані відсотки, що відображалися в колонці розрахунку «Відсотки погашені за рахунок кредита», а також пеня, яка нараховувалася у відповідні місяці, послідовно додавалися до суми кредиту і на суму кредиту, що визначалася і збільшувалася в такий спосіб, так само послідовно нараховувалися відсотки в кожному наступному розрахунковому місяці;
на визначену і щоразу збільшувану в такий спосіб заборгованість за сумою кредиту і відсотками в разі порушення зобов'язань зі сплати на користь банку коштів у відповідних періодах нараховувалася пеня;
при визначенні остаточної заборгованості за сумою кредиту враховувалися кошти, що вносилися відповідачкою на погашення заборгованості перед банком, відображені в помісячному обліку руху коштів.
За період з 30.12.2013 по 13.05.2021 за даними розрахунку заборгованості та банківської виписки (з розбивкою по роках) зафіксовані такі нарахування:
у періоді з 30.12.2013 по 31.05.2015 утворилася поточна заборгованість за кредитом у сумі 4464,88 грн за відсутності в розрахунку даних про сплату відсотків за рахунок кредиту та включення таких відсотків до суми кредиту;
витрати, що здійснювалися відповідачкою за рахунок наданих банком коштів:
з 01.06.2015 по 31.12.2015 - 39795,80 грн (без врахування визначеної станом на 31.05.2015 заборгованості за кредитом у 4464,88 грн, яка була з 01.06.2015 врахована в числі заборгованості за наданим кредитом);
з 01.06.2016 по 31.12.2016 - 78527,09 грн;
з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 41910,09 грн;
з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 20045,11 грн;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 10478,94 грн;
з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 640,01 грн;
з 01.01.2021 по 13.05.2021 - 40,00 грн;
разом - 191437,04 грн, що були включені до суми кредиту;
відсотки, що з 01.06.2015 по 01.08.2019 і з 01.10.2019 по 01.04.2020 нараховувалися на суму кредиту за ставками 3,6% і 3,5% на місяць:
з 01.06.2015 по 31.12.2015 - 0,00 грн.
з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 8535,40 грн;
з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 13342,35 грн;
з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 15826,20 грн;
з 01.01.2019 по 01.08.2019 - 13533,60 грн;
з 01.10.2019 по 31.12.2019 - 6009,36 грн;
з 01.01.2020 по 01.04.2020 - 6692,86 грн,
разом - 63939,77 грн;
у вересні 2019 року, квітні і травні 2020 року також нараховувалися відсотки, що були відображені в колонках «Сальдо за нарахованими відсотками, які не включені в заборгованість» і «Сальдо за нарахованими відсотками на прострочці, які не включені в заборгованість накопичувальним підсумком» і всупереч віднесенню їх до таких, що не включені до заборгованості за кредитом, частина зазначених у цих колонках відсотків була включена до суми кредиту за такими алгоритмами:
на 31.08.2019 заборгованість за сумою кредиту була визначена у 49035,88 грн, у періоді з 01.09.2019 по 30.09.2019 до цієї суми були додані зафіксовані витрати клієнтом кредитних коштів (441,32 грн) і 1802,56 грн, що були зазначені в колонці «Сальдо за нарахованими відсотками, які не включені в заборгованість», що дало суму заборгованого кредиту у 51279,76 грн, на погашення якої в цьому періоді були сплачені 4870,00 грн, відповідно борг за тілом кредиту на 30.09.2019 був визначений у сумі 46409,76 грн;
у травні 2020 року до суми кредиту була включена різниця між сумами відсотків у колонці «Сальдо за нарахованими відсотками, які не включені в заборгованість», відображеними на початок і на кінець місяця:
на 30.04.2020 заборгованість за сумою кредиту була визначена у 46844,88 грн, у періоді з 01.05.2020 по 31.05.2020 у вказаній колонці на початок періоду були зазначені 1614,35 грн відсотків, які фактично мали бути нараховані за квітень 2020 року, а на кінець періоду були відображені 1171,24 грн (різниця між цими сумами становить 443,11 грн), за результатом руху коштів у цьому періоді до суми кредиту були додані зафіксовані витрати клієнтом кредитних коштів (20,00 грн) і вказані 443,11 грн, що були зазначені в колонці «Сальдо за нарахованими відсотками, які не включені в заборгованість», та були вирахувані кошти, що вносилися відповідачкою на погашення заборгованості загальною сумою у 2643,11 грн, відповідно борг за тілом кредиту на 31.05.2020 був визначений у сумі 44664,88 грн;
у червні 2020 року до суми кредиту була включена частина відображених включалася у колонці «Сальдо за нарахованими відсотками, які не включені в заборгованість» відсотків, що випливає з результату перевірки розрахунку заборгованості:
на 31.05.2020 заборгованість за сумою кредиту була визначена у 44664,88 грн, а на 30.06.2020 - в сумі 43956,99 грн, у періоді з 01.06.2020 по 30.06.2020 за результатом руху коштів до суми кредиту були додані зафіксовані витрати клієнтом кредитних коштів (20,00 грн) і частина вказаних у колонці «Сальдо за нарахованими відсотками, які не включені в заборгованість» відсотків у сумі 1467,97 грн, та були вирахувані кошти, що вносилися відповідачкою на погашення заборгованості загальною сумою у 2195,86 грн, відповідно борг за тілом кредиту на 30.06.2020 був визначений у сумі 43956,99 грн;
з липня 2020 року по 13.05.2021 до суми заборгованості за кредитом щомісячно додавалися 20,00 грн витрат відповідачки, віднімалася сума простроченої заборгованості за кредитом, в результаті з урахуванням руху коштів сума заборгованості за кредитом збільшувалася лише за рахунок щомісячного додавання 20,00 грн витрат відповідачки, а ті кошти, що вносилися нею в цьому періоді на погашення заборгованості, зараховувалися на погашення сум, визначених банком у колонці «Прострочені вимоги (накопичувальним підсумком)», а фактично - на погашення лише частини відсотків, до прикладу:
на 30.06.2020 заборгованість за тілом кредиту становила 43956,99 грн, у період з 01.07.2020 по 31.07.2020 до цієї суми були додані 20,00 грн витрат клієнта, що за мінусом простроченого тіла кредиту у сумі 682,09 грн на 31.07.2020 дало заборгованість 43294,90 грн, сплачені відповідачкою у цьому періоді кошти у сумі 2427,71 грн, пішли на погашення процентів, зокрема на прострочені зобов'язання;
отже, до кредиту були включені відсотки загальною сумою 67653,41 грн (63939,77 грн + 1802,56 грн + 443,11 грн + 1467,97 грн);
пеня, яка нараховувалася у квітні, жовтні 2017 року, березні, липні 2018 року у сумі 200,00 грн, яка відповідно до розрахунку була включена до суми кредиту;
таким чином, до суми кредиту були включені 263755,33 грн (4464,88 грн + 191437,04 грн + 67653,41 грн + 200,00 грн);
погашення відповідачкою заборгованості перед банком:
з 01.06.2015 по 31.12.2015 - 37478,80 грн.
з 01.01.2016 по 31.12.2016 - 76914,71 грн;
з 01.01.2017 по 31.12.2017 - 52752,67 грн;
з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 21598,39 грн;
з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 28567,47 грн;
з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 19471,35 грн;
з 01.01.2021 по 13.05.2021 - 2843,11 грн;
разом - 239626,50 грн.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів, інших правочинів та інших юридичних фактів (ст. 11 ч. 1, ч. 2 п.п. 1, 4 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ч. 1 ЦК України). Користування чужими коштами зазвичай є платним, сплата процентів за кредитом є істотною умовою договору, здійснюється у строки та на умовах, визначених договором (ст.ст. 536, 626, ст. 628 ч. 1, ст. 638 ч. 1, ст. 1048 ч. 1, ст. 1054, 1056-1 ЦК України).
За загальним правилом, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст. 598, 599 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ст. 631 ч.ч. 1, 4 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ч.ч. 1, 2 ЦК України).
Сторони в цивільних відносинах є юридично рівними, у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою ст. 13 ЦК України, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст.ст. 1, 2, ст. 13 ч. 6 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 3 ч. 1 п.п. 3, 6, ст.ст. 11-14, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 622-625, 1050, 1054 ЦК України, цивільні права та обов'язки повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор управі вимагати (за відповідних умов - достроково) виконання порушеного зобов'язання; особа здійснює свої права та виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зловживання правом не допускається; особа діє у цивільних відносинах вільно, на власний ризик і повинна діяти, в т.ч., вчиняючи правочин, добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки.
Поряд із цим, за змістом положень Конституції України, ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів» (Закон № 1023-ХІІ) щодо укладання договору про споживчий кредит:
держава захищає права споживачів (ст. 42 Конституції України, ст. 4 ч. 1 п. 1 Закону № 1023-ХІІ);
договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 626 ч. 1, ст. 627 ЦК України);
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 628 ч. 1, ст. 634 ч. 1 ЦК України);
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; проценти за кредитним договором, а також забезпечення зобов'язань за кредитними договором, зокрема, штрафом, пенею, які одночасно є видами цивільно-правової відповідальності за порушення зобов'язань, є істотними умовами кредитного договору, що випливають із його предмету, правової природи й суті відповідних правовідносин; недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню, за загальним правилом, недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення; споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі (ст.ст. 546, 548, 549, 550, ст. 638 ч. 1, ст. 1054 ЦК України, ст. 11 ч. 4 абз. 2, 3 Закону № 1023-XII));
кредитний договір укладається в письмовій формі, його зміст може бути зафіксований як в одному, так і в кількох документах, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий позичальнику (споживачеві), покладається на кредитодавця (ст. 207 ч.ч. 1, 2, ст. 208 ч. 1 п.п. 2, 4, ст. 639 ч.ч. 1, 2, ст. 1054, ст. 1055 ч. 1 ЦК України, ст. 11 ч. 1, ч. 4 абз. 1 Закону № 1023-XII);
кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним; якщо недійсність правочину встановлена законом (нікчемний правочин), визнання його судом недійсним не вимагається (ст. 215 ч. 2, ст. 218 ч. 1, ст. 1055 ч. 2 ЦК України).
10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», яким питання укладення договору про споживчий кредит регулюються подібним чином, а умови захисту прав споживача фінансових послуг розширені (ст. 1 ч. 1 п. 1, ст. 12 ч.ч. 1, 2, 5, 6, 7, ст. 13 ч. 1, ст. 14 ч.ч. 1, 2 та інші норми Закону № 1734-VIII).
Особа на власний розсуд розпоряджається своїми цивільними та процесуальними правами та здійснює своє право на захист (ст. 12 ч. 1, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 12 ч. 1, ст. 13 ч. 3 ЦПК України); кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов'язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 12 ч.ч. 2, 3, ст. 13 ч. 1, ст.ст. 76-81 ЦПК України).
Наявність підстави для виникнення боргу, пред'явленого до стягнення, його розмір і обґрунтованість доказуються кредитором, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст. 614 ч. 2, ст. 623 ч. 2 ЦК України).
Про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).
У справі наявна складена працівником банку та підписана ОСОБА_1 . 30.12.2013 Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Пам'ятка клієнта (Довідка про умови кредитування) у справі відсутня. «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»», по-перше, не підписаний ані позичальником, ані кредитором і не містить ніяких вихідних реквізитів, по-друге, цей текст містить окремі умови кредитування за чотирма варіантами видачі та обслуговування карт «Універсальна» (на день, який позивач визначає датою укладення договору, за трьома варіантами) і по суті не є Тарифами банку як такими, а Тарифи банку, які теж є обов'язковою складовою кредитного договору (п. 1.1.1.89. та інші положення Умов і Правил), не були додані до позовної заяви.
Зміст Анкети-заяви взагалі не свідчить про волевиявлення ОСОБА_1 саме на отримання кредиту: заява стосується договору банківського обслуговування, у ній відсутні вказівки на кредит, кредитну картку, варіанти такої, не визначений розмір кредиту (кредитний ліміт), якщо йшлося саме про кредит, тощо. В Анкеті-заяві відсутня будь-яка інформація, що фіксувала б умови і параметри кредитування.
Надані позивачем суду Умови і Правила вочевидь не відповідають тим, положеннями яких обґрунтовувалися пред'явлені до відповідачки вимоги. До прикладу:
у позовній заяві банк посилається на пункт 2.1.1.2.12. Умов і Правил в редакції, що почала діяти з 01.03.2019 і передбачає, що в разі порушення зобов'язань із повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, інших зобов'язань, починаючи зі 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта він зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість за кредитом та процентами від суми неповерненого у строк кредиту, які згідно зі ст. 625 ч. 2 ЦК України встановлюються у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 86,4% для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна Gold», однак, у справі немає редакції Умов і Правил від 01.03.2019, а в наявній редакції пункт 2.1.1.2.12. має зовсім інший зміст, який стосується звернення клієнта до відділення банку по отримання нової платіжної картки у зв'язку із закінченням строку дії попередньої картки.
Тим часом, якщо Умови і Правила визначають загальні умови, на яких будь-яка особа може укласти кредитний договір за правилами договору приєднання, то у Пам'ятці клієнта (Довідці про умови кредитування) поряд зі змістом Анкети-заяви визначаються індивідуальні умови кредитування конкретного позичальника, що можуть відрізнятися від загальних умов. Саме індивідуальні умови кредитування передбачають суму кредиту, відсоткову ставку за кредитом, розмір щомісячного платежу, строк кредитування, комісії, умови відповідальності за порушення зобов'язань тощо. Зазначене узгоджується зі змістом, зокрема, п.п. 1.1.6.1.-1.1.6.3. Умов і Правил, за якими позичальник може пропонувати зміни до них, про зміни у в умовах кредитування банк повідомляє клієнта і в разі, якщо одностороння зміна цих умов неможлива, передбачається підписання необхідних документів у банку, та узгоджується із нормами закону щодо дотримання прав сторін договору і фіксації його умов.
Пред'являючи позов, банк, який наполягав на належному узгодженні сторонами умов кредитування, взагалі не зазначив відсоткової ставки, яка була б узгоджена. Розрахунок заборгованості виконаний із застосуванням відсоткових ставок 30,0%, 34,8%, 43,2%, 42,00%, 40,8%, річних, підвищених відсоткових ставок за відсутності будь-яких доказів узгодження їх з відповідачкою.
Беручи до уваги зміст Анкети-заяви, Умов і Правил, Пам'ятка клієнта (Довідка про умови кредитування), Тарифи і Заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг є поряд із власне Умовами і Правилами невід'ємними складовими частинами кредитного договору, дійсні індивідуальні умови якого узгоджуються сторонами в цих документах. Такі складові кредитного договору не заперечуються по суті й позивачем. Зокрема, за відсутності Пам'ятки клієнта, Тарифів, як це має місце в справі, а також даних про тип (вид) кредитної картки, зважаючи на пов'язану з цими та іншими обставинами варіативність нарахування відсотків і пені згідно з Умовами і Правилами, не є можливим встановити дійсні умови кредитування в частині плати за кредит (відсотків) на відповідний період, ставки і сплати підвищених відсотків, конкретної відповідальності за порушення зобов'язання позичальником (пені) тощо.
З доданого до позовної заяви тексту не можна зробити однозначного висновку про те, є цей текст повним викладом Умов і Правил, чи витягом з них. Наданий позивачем текст Умов і Правил не може слугувати доказом узгодження сторонами істотних умов кредитного договору, укладеного саме 30.12.2013, як на цьому наполягає позивач. Час формування та затвердження наявної редакції Умов і Правил у ній не зазначений.
У справі немає ніяких доказів про обізнаність ОСОБА_1 з указаною редакцією Умов і Правил, про погодження з нею встановленим порядком відповідних умов користування наданими банком коштами з фіксацією цих умов у Пам'ятці клієнта чи в Довідці про умови кредитування. Позивач не надав суду доказів укладання з ОСОБА_1 договору саме на тих умовах, виходячи з яких пред'явив до неї вимогу про стягнення боргу.
Для пов'язування платіжних/кредитних карток, щодо руху коштів за якими є певні дані, з кредитним договором, якщо такий укладався 30.12.2013, немає належних підстав і доказів, на видачу конкретної картки (карток) в рамках такого договору позивач не посилався, в позовній заяві про це не вказував.
Із урахуванням наведеного, відповідачка повинна була ясно, у передбаченій законом, у даному випадку - письмовій формі здійснити своє волевиявлення щодо укладання кредитного договору з індивідуальними умовами кредитування, а також, щодо радикального збільшення позовної давності порівняно з установленою законом, шляхом підписання відповідного документа (документів, за потреби - відповідних положень Умов і Правил), у якому (яких) такі умови зафіксовані (вищенаведені норми закону та ст. 203 ч.ч. 3, 4, ст. 205 ЦК України). Дотримання належної форми і порядку укладання договору є обов'язком саме кредитора - сторони, яка запропонувала укласти договір невизначеному колу осіб, розробила його умови (ст. 634, ст. 641 ч. 1 ЦК України).
Ці вимоги закону не були виконані. У справі немає жодного підписаного відповідачкою документа, який би доводив факт узгодження з нею конкретних індивідуальних умов кредитування, передусім суми кредиту, плати за кредит (відсотки), строку кредитування, конкретних умов відповідальності за порушення зобов'язання (підвищені відсотки, види і формули нарахування пені, штрафу). У справі немає й даних про доведення до відповідачки сукупної вартості кредиту.
Відтак, у справі відсутні докази щодо волевиявлення відповідачки на укладення кредитного договору та докази укладення договору 30.12.2013. На час розгляду справи судом не видається можливим установленим порядком безспірно з'ясувати умови, на яких були надані банком кошти відповідачці, зокрема, щодо дійсно наданої суми коштів, порядку і періодичності сплати за кредитом, строку кредиту, відсоткової ставки за кредитом, комісій, які впливають на сукупну вартість кредиту, конкретної відповідальності за порушення грошових зобов'язань, тоді як ці елементи належать до істотних умов кредитного договору.
Так само відсутні дані про тип (вид) кредитної картки, зокрема, в контексті належності її до преміальних карток, тоді як ця обставина в разі укладення кредитного договору має значення для розрахунку відсотків за кредитом, визначення обсягу відповідальності за порушення зобов'язання позичальником.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачка ОСОБА_1 письмово (а.с. 82-96) заперечувала обґрунтованість позову, вказувала, серед іншого, на порушення її прав як споживача фінансових послуг, на необхідність застосування у спорі законодавства про захист прав споживачів, на недодержання позивачем вимог закону під час укладення договору, зокрема, щодо належної письмової форми договору, на відсутність доказів щодо погодження істотних умов договору, в тому числі, щодо відсотків, неустойки тощо. Відповідачка заперечувала розрахунок заборгованості вказуючи на неможливість на підставі наданих позивачем документів встановити фактичну кількість отриманих від банку коштів та їх рух. Така позиція була підтримана нею і в апеляційній скарзі.
Як з'ясовано під час апеляційного розгляду справи, наданими позивачем документами не встановлюються факти і обставини щодо дійсних умов кредитування, які повинні бути встановлені лише письмовим доказом - власне текстом договору з індивідуальними умовами кредитування, що тільки й може бути належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом як факту укладення договору, так і його умов.
Аналогічно й один лиш розрахунок заборгованості за відсутності інших необхідних доказів не є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом щодо власне кредитної заборгованості з відповідними її елементами. Понад те, і наданий позивачем розрахунок заборгованості не ґрунтується ані на законі, ані на договорі.
Банк у період із березня 2016 року по червень 2020 року систематично додавав до суми кредиту нараховані відсотки, нараховуючи в подальшому на таку збільшувану суму кредиту нові відсотки, а також у квітні, жовтні 2017 року, березні, липні 2018 року - пеню. Таке збільшення суми кредиту підтверджується помісячними даними розрахунку заборгованості:
за рахунок відсотків, до прикладу:
заборгованість за наданим кредитом станом на 29.02.2016 складала 23877,63 грн, у періоді з 01.03.2016 по 31.03.2016 до цієї суми були додані 9316,05 грн зафіксованих витрат клієнтом кредитних коштів і 1079,17 грн нарахованих відсотків, що утворило заборгованість за наданим кредитом у розмірі 34272,85 грн, і з урахуванням руху коштів і нарахувань за місяць (включаючи сплачені на погашення заборгованості 10109,00 грн) дало заборгованість за наданим кредитом на 31.03.2016 у сумі 24163,85 грн;
заборгованість за наданим кредитом станом на 30.11.2017 складала 19718,51 грн, у періоді з 01.12.2017 по 31.12.2017 до цієї суми були додані 9796,18 грн зафіксованих витрат клієнтом кредитних коштів і 497,97 грн нарахованих процентів, що утворило заборгованість за наданим кредитом у розмірі 30012,66 грн, і з урахуванням руху коштів і нарахувань за місяць (включаючи сплачені на погашення заборгованості 1056,01 грн) дало заборгованість за наданим кредитом на 31.12.2017 у сумі 28956,65 грн;
за рахунок відсотків і пені, до прикладу:
заборгованість за наданим кредитом станом на 30.06.2018 складала 36344,78 грн, у періоді з 01.07.2018 по 31.07.2018 до цієї суми були додані 1683,98 грн зафіксованих витрат клієнтом, 1279,37 нарахованих відсотків і 50,00 грн пені, що утворило заборгованість за наданим кредитом у розмірі 39358,13 грн, і з урахуванням руху коштів і нарахувань за місяць (включаючи сплачені на погашення заборгованості 2286,82 грн) що на 31.07.2018 утворило заборгованість за наданим кредитом у розмірі 37071,31 грн.
Застосування такого алгоритму нарахувань призвело до штучного збільшення обліковуваної суми (тіла) кредиту за рахунок коштів, які не видавалися відповідачці фактично. На збільшену за рахунок додавання нарахованих відсотків і пені суму кредиту нараховувалися нові відсотки і пеня. Саме в такий спосіб позивач (з урахуванням сум, які вносилися відповідачкою на погашення заборгованості) визначив заборгованість за сумою кредиту в розмірі 42027,47 грн, а також виходячи з такого алгоритму здійснював нарахування відсотків і пені. Втім, позивач не надав суду доказів наявності в нього права відповідно до закону та/або належно укладеного договору здійснювати нарахування в зазначений спосіб, доказів належного узгодження цього з відповідачкою, доведення до її відома таких умов нарахувань. Щонайменше з 01.03.2016 заборгованість нараховувалася за вищевказаним неузгодженим з відповідачкою алгоритмом, який за рахунок безпідставного включення до суми кредиту відсотків і пені спотворював базу для нарахувань і, відповідно, всі подальші нарахування.
Посилання в цьому зв'язку на наявні в справі Умови і Правила не можуть враховуватися з підстав, наведених вище. Доказів про передбачення в будь-який спосіб можливості зарахування пені до суми кредиту, рівно як і можливості нарахування на збільшену в такий спосіб суму кредиту відсотків і пені в справі немає, а фактичне нарахування неустойки на неустойку суперечить правовій природі неустойки (ст. 549 ЦК України, інші норми законодавства) і є недопустимим.
З огляду на надані позивачем матеріали, множинність варіантів індивідуальних умов кредитування та відсутність документального підтвердження щодо варіанту, який у передбачений законом спосіб застосовувався у відносинах із відповідачкою, доводи позову щодо умов надання коштів не можуть бути враховані. Здійснення сторонами певних цивільних прав і обов'язків, що виникли внаслідок їхніх дій, не спростовує факту недотримання належної форми договору, сама по собі сплата певних платежів відповідачкою не може свідчити про належне досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, про обізнаність з усіма умовами договору, якщо не були дотримані вимоги закону щодо відповідного оформлення правовідносин. Нарахування та пред'явлення до стягнення елементів боргу поза сумою фактично наданих банком коштів, що ґрунтуються на факті укладення кредитного договору, за таких умов безпідставне.
Беручи до уваги, що для визначення в обраний позивачем спосіб елементів пред'явленого до стягнення боргу правових підстав немає, наявність або відсутність фактичної заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» підлягає в межах наявних у справі доказів і матеріалів визначенню шляхом зменшення загальної суми, яка відповідно до позиції позивача та розрахунку заборгованості кваліфікується як сума (тіло) кредиту (263755,33 грн), на безпідставно включені до цієї суми відсотки (67653,41 грн) і пеню (200,00 грн), а також на суму коштів, внесених відповідачкою у рахунок погашення заборгованості (239626,50 грн): 263755,33 грн - 67653,41 грн - 200,00 грн - 239626,50 грн = - 43724,58 грн.
Мотивуючи свою позицію в справі, позивач посилався на правові позиції, висловлені Верховним Судом у справах, що виникли з кредитних правовідносин, проте, такі посилання не підтверджують обґрунтованості правової позиції позивача, доведеності позову, апеляції та не можуть бути враховані.
Так, у справі № 356/1635/16-ц (постанова колегії суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019) висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами був зроблений за обставин наявності преюдиційного судового рішення, яким був встановлений факт укладання договору на відповідних умовах, та в спорі, де необґрунтовано ставилося питання про перевірку експертним шляхом факту фізичного підписання договору позичальником. Такі фактичні обставини відмінні від тих, що мають місце в справі, що розглядається.
Зробивши у справі № 666/388/16-ц висновок про дотримання вимог закону під час укладання кредитного договору за правилами договору приєднання, оскільки непідписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та неознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17.04.2019 виходила, зокрема, з того, що в момент укладення договору позичальнику були належним чином встановлений конкретний кредитний ліміт на платіжну картку, визначена процентна ставка за кредитом, видана кредитна картка з відповідними реквізитами, що підтверджується доказами. Тож мали місце обставини, які відсутні в справі, що розглядається.
Правова позиція щодо укладення кредитного договору за правилами договору приєднання була висловлена Верховним Судом у справі № 428/2873/17 (постанова від 28.03.2019) за інших фактичних обставин, аніж у даній справі: на підставі доказів були встановлені факти укладення кредитного договору в конкретну дату, видачі позичальнику конкретної кредитної картки з визначеним строком її дії тощо. За таких обставин колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду констатувала, що саме лиш посилання на неознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин.
Справа № 755/2720/16-ц розглядалася колегією суддів судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду щодо правовідносин, які виникли з кредитно-заставного договору, який складався із заяви позичальника, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам і тарифів, відповідно до цього договору позичальник шляхом перерахування на рахунок продавця товару отримав чітко обумовлену суму кредиту під конкретно визначені проценти за користування ним. У постанові від 06.02.2018 судом касаційної інстанції за таких умов зроблено висновок про приєднання позичальника до договору шляхом підписання зазначеної заяви та про відсутність потреби в підписанні позичальником Умов і Правил. Тобто, висновок зроблений за інших фактичних обставин, щодо іншого типу договору з іншими його складовими і умовами.
Надані позивачем суду Умови і Правила є об'ємними, у певних частинах суперечливими та є складними для сприйняття і розуміння звичайним споживачем фінансових (кредитних) послуг. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 висловила правову позицію щодо укладення кредитного договору зі споживачем фінансових послуг за правилами договору приєднання та стягнення на вимогу кредитора боргу за таким договором, згідно з якою покладання на слабшу сторону - споживача невиправданого тягаря з'ясування змісту кредитного договору за обставин, коли пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору, не відповідає основним засадам цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, принципу справедливості, добросовісності та розумності.
З огляду на обставини справи, характер спірних правовідносин та суть висновку, сформульованого в указаній постанові Великої Палати Верховного Суду, такий підлягає врахуванню в спорі.
Тож право кредитора на пред'явлення відповідних вимог не заперечується як таке, що, однак, не звільняє від обов'язку пред'явити позов із належних підстав, обґрунтувати та довести його належним процесуальним порядком. Лише в такому разі можуть мати місце законні підстави для задоволення відповідних вимог.
У справі, що розглядається, таких підстав для стягнення боргу немає, розрахунок пред'явлених до стягнення сум, на перевірці якого наполягав апелянт, не можна визнати обґрунтованим, здійсненим відповідно до чітко визначених і погоджених сторонами умов кредитування та підтвердженим доказами. Вирішуючи позов суд першої інстанції не врахував дійсних обставин і умов, з урахуванням яких була визначена кредитором сума заборгованості за кредитом, яка, своєю чергою, слугувала базою для нарахування відсотків. Під час апеляційного розгляду справи встановлена неправомірність розрахунку кредитором суми кредиту та похідних від неї нарахувань як така.
За встановлених у справі обставин суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про доведеність пред'явленого до стягнення боргу. Під час апеляційного розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи відповідачки про недотримання банком правил укладення кредитного договору, про відсутність доказів належного узгодження сторонами умов договору. Підстави для стягнення на користь позивача з відповідачки в будь-якій сумі грошових коштів, які були останньою одержані фактично, відсутні.
Позивач не виконав свого обов'язку доказування підстав і умов для стягнення боргу, не подав відповідні докази суду першої інстанції, як це вимагається ст. 83 ч.ч. 2, 8, ст. 177 ч. 5 та іншими нормами ЦПК України, а також не навів підстав щодо неможливості подання таких доказів, тож перешкод у доказуванні не мав. По суті у справі немає доказів щодо обставин, які мають істотне значення в спорі. Позивач, розпорядившись процесуальними правами та здійснюючи обов'язок доказування вільно, на власний розсуд, просив суд першої інстанції розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику його представника, на підставі наданих ним доказів, які вважав достатніми для задоволення позову (а.с. 5, 71, 72). Доводи позову, а також доводи апеляції ґрунтуються на недопустимих у доказуванні припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України).
Виходячи з викладеного вище, доводи позивача про укладення договору в належній формі, з дотриманням вимог закону, та, відповідно, про наявність підстав для застосування правил щодо стягнення боргу за кредитним договором не можуть бути враховані судом. Такі доводи не можуть розглядатися поза сукупністю інших обставин справи і не створюють підстав для визнання факту належного укладення договору із досягненням згоди щодо всіх його істотних умов.
Відтак, з урахуванням положень ст. 367 ч.ч. 1, 4 ЦПК України і на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4 цього Кодексу апеляційну скаргу відповідачки слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в позові - відмовити.
Керуючись ст. 367 ч.ч. 1, 4, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Міжгірського районного суду від 27 вересня 2021 року скасувати, у позові Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити.
Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 3450,00 грн у рахунок відшкодування витрат із оплати судового збору з апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, який є днем складення повного судового рішення, але протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Судді