Справа № 552/556/22 Номер провадження 22-ц/814/1102/22Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н.Л. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.
07 червня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гальонкіна С.А.,
суддів Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 березня 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Інгосстрах» про стягнення недоотриманої частини страхового відшкодування та пені по страховому договору,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Інгосстрах» (далі - ПрАТ «СК «Інгосстрах») про стягнення недоотриманої частини страхового відшкодування та пені по страховому договору.
Позов обґрунтовано тим, що 08 липня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Інгосстрах» укладено договір комплексного страхування власника карткового рахунку № DNH0ZKF-156S2HR (страхування кредитного ліміту). 31 грудня 2021 року позивача було звільнено з роботи, того ж дня він звернувся до відповідача з повідомленням про страхову подію, надав копії підтверджуючих документів. В результаті страховиком підтверджено настання страхової події та погоджено виплату страхового відшкодування в розмірі 40700 грн та фактично виплачено 06 січня 2022 року відшкодування в сумі 32763,51 грн.
Із визначеним страховиком розміром страхового відшкодування позивач не погоджується, вважає, що сумою страхового відшкодування є сума 65921,84 грн.
Просив стягнути з ПрАТ «СК «Інгосстрах» недоотриману частину страхового відшкодування в сумі 25221,84 грн шляхом зарахування на картковий рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк». Просив також стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,01 % від недоотриманої частини страхового відшкодування в сумі 25221,84 грн за кожен день прострочення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 10 березня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Інгосстрах» про стягнення недоотриманої частини страхового відшкодування, стягнення пені відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим внаслідок неправильного дослідження доказів та доводів. Вважає, що згідно умов договору відповідач мав виплатити йому страхове відшкодування в розмірі його заборгованості на момент повідомлення його про звільнення 26 липня 2021 року, а саме 65921 грн 84 коп. При цьому, судом першої інстанції невірно надано оцінку положенням вказаного договору та не надано оцінку доводам позивача.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Інгосстрах» просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду без змін. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 25221 грн. 84 коп. та беручи до уваги положення ч. 13 ст. 7, ст. 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи 28 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Інгосстрах» укладено договір комплексного страхування власника карткового рахунку № DNH0ZKF-156S2HR, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю особи, а також пов'язані із страхуванням на випадок передбачених фінансових витрат внаслідок втрати страхувальником роботи.
26 липня 2021 року ОСОБА_1 був ознайомлений із попередженням про наступне звільнення із займаної посади та податкової міліції ДФС відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішній справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (із змінами) у зв'язку з повним скороченням штатів, за відсутності можливості подальшого використання на службі.
Наказом від 14 грудня 2021 року № 146-о звільнено з посади та зі служби у податковій міліції начальника третього відділу розслідувань кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області Порощая Є.С. 31 грудня 2021 року через скорочення штатів у запас (з постановкою на військовий облік) відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української СРС від 29 липня 1991 року № 114 із змінами і доповненнями.
Позивач ОСОБА_1 повідомив відповідача, як страховика, про настання страхової події та 05 січня 2022 року подав заяву про страхову виплату.
Відповідно до страхового акту № Z2205РВ700001Т від 05 січня 2022 року ПрАТ «СК «Інгосстрах» зазначену подію визнав страховою та прийшов до висновку про визначення розміру страхової виплати в сумі 40700,01 грн.
Згідно платіжного доручення № 5447 від 06 січня 2022 року страхова сума в розмірів 32763,51 грн. (40700,01 грн. - 610,50 грн. (військовий збір) - 7326 грн. (прибутковий податок)) була перерахована ОСОБА_1 .
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» та ст. 979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору особистого страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Частиною 1 ст. 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п.п. 7.1. договору № DNH0ZKF-156S2HR від 28 липня 2015 року (далі - Договір) страховим випадком за договором сторони визначили, зокрема, понесення страхувальником непередбачених фінансових витрат внаслідок втрати ним постійного місця роботи (Ризик Д).
Підпунктом 7.8. сторони договору передбачили, що під «втратою постійного місця роботи (Ризик Д даного договору) розуміється розірвання трудового договору страхувальника за ініціативою роботодавця власника або уповноваженого ним органу) лише у випадках: зміна в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Згідно п. 3.4.5. Умов страхування до Договору комплексного страхування власника карткового рахунку № DNH0ZKF-156S2HR від 28 липня 2015 року (далі - Умови страхування) для розрахунку страхового відшкодування Страховиком застосовуються розміри страхової суми, зокрема, за Ризиком Д - розмір страхової суми на дату попередження роботодавцем застрахованої особи про майбутнє звільнення.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що страхова сума визначена на дату укладення договору - 1 грн. Під час дії договору розмір страхової суми на відповідний період змінюється пропорційно розміру сплаченого страхового платежу. Розмір страхової суми у сплаченому періоді не може перевищувати заборгованість застрахованої особи перед ПАТ КБ «Приватбанк».
Пунктом 7.4. договору визначено загальний страховий тариф - 0,9%.
Відповідно до пункту 3.4.4. Умов страхування у разі настання страхового випадку, передбаченого Ризиком Д, виплата страхового відшкодування здійснюється в розмірі 100 % страхового відшкодування за даним ризиком. При цьому із суми страхового відшкодування страховик, як податковий агент, утримує та перераховує до державного бюджету податок на доходи фізичної особи у розмірі, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до зазначених умов договору страхова сума підлягає обчисленню пропорційно сплаченому страховому внеску та з урахуванням страхового коефіцієнту.
Аналізуючи Договір та Умови страхування колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок страхового відшкодування залежить від розміру внесеного страхового платежу, а не від розміру заборгованості за картковим рахунком.
А тому доводи позивача що розмір страхового відшкодування має становити 65921 грн. 84 коп, тобто розмір заборгованості станом на 26 липня 2022 року є безпідставними.
Згідно матеріалів справи роботодавцем повідомлено ОСОБА_1 про майбутнє звільнення - 26 липня 2021 року
З виписки по картці/рахунку і додатковим рахункам договору вбачається, що 06 липня 2021 року позивачем було сплачено страховий платіж за договором «Страхування кредитного ліміту» у розмірі 366,60 грн. (а.с. 25-28), тобто саме дана сума є базою для розрахунку розміру страхового відшкодування.
При вихідних даних: страховий платіж - 366,60 грн. та з застосуванням страхового коефіцієнту 0,9 розмір страхової суми становить 40700 грн.
При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання умов договору відповідачем виплачено позивачу страхову суму у розмірі 100 %, що становить за виключенням сплачених податків та зборів 32763,51 грн (40700,01 грн - 610,50 грн (військовий збір) - 7326 грн (прибутковий податок)), тобто умови договору виконано.
Дана виплата відбулася у встановлені договором строки після звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги позивача, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 березня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2022 року
Головуючий С.А. Гальонкін
Судді Г.Л. Карпушин
Л.М. Хіль