ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.06.2022Справа № 910/238/22
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (проспект Визволителів, будинок 6, місто Київ, 02125)
доФізичної особи-підприємця Іванова Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 )
простягнення 8 998 грн 20 коп.
Представники сторін:не викликались
05.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва з вимогами до Фізичної особи-підприємця Іванова Андрія Валерійовича про стягнення 8 998 грн 20 коп. заборгованості за договором від 15.03.2021 № 89-КП, в тому числі: 8 123 грн 80 коп. основної заборгованості та 874 грн 40 коп. пені.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору від 15.03.2021 № 89-КП належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 8 123 грн 80 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано 874 грн 40 коп. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/238/22, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Станом на 13.06.2022 відповідачем вимог ухвали суду від 20.01.2022, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі надсилалась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, а саме: проспект Перемоги, будинок 3, квартира 34, місто Київ, 01135, та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до даних Укрпошта, відправлення № 0105492037300 вручено за довіреністю 04.04.2022.
З огляду на вищевикладене, оскільки Фізична особа-підприємець Іванов Андрій Валерійович не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.03.2021 між Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва та Фізичною особою-підприємцем Івановим Андрієм Валерійовичем укладено договір про надання послуг №89-КП, відповідно умов якого позивач бере на себе зобов'язання надати послуги з вивезення сміття на території, прилеглій до ресторану "VANO IVANO" в парку Райдужний в обумовлений договором термін, а відповідач зобов'язується прийняти надані послуги та повністю сплатити їх вартість (п. 1.1 договору).
За прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день затримки (п. 7.2, 7.3 договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Між позивачем та відповідачем було складено та підписано акти приймання-передачі послуг №495 від 31.05.2021 на суму 8 335 грн 20 коп. та №613 від 30.06.2021 на суму 7 912 грн 73 коп. відповідачем вказані акти було оплаччено частково на суму 4 167 грн 60 коп. відповідно до платіжного доручення №286 від 28.07.2021 та на суму 3 956 грн 20 коп. відповідно до платіжного доручення №287 від 28.07.2021.
Вказані документи було надіслано відповідачу 06.09.2021 та отримано останнім 07.09.2021.
Враховуючи вищевикладені обставини та з огляду на умови договору за відсутності претензій відповідача з приводу отриманих послуг, заперечень щодо результатів наданих послуг, суд вважає послуги такими, що позивачем надані в повному обсязі та відповідно до умов Договору.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору про надання послуг №89-КП від 15.03.2021 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8 123 грн 80 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів відшкодування вартості послуг на 8 123 грн 80 коп.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати вартості послуг за договором про надання послуг №89-КП від 15.03.2021 та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 8 123 грн 80 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 874 грн 40 коп. пені.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Пунктами 7.2 та 7.3 договору сторонами погоджено, що за прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день затримки.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності відповідно до умов пункту 7.3 договору.
Суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
При цьому перебіг часу, за який нараховуються пені, проценти річних та інфляційні втрати, починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Як встановлено судом, сторонами при укладенні договору було передбачено інший порядок нарахування пені.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом у відповідності до умов Договору та приписів чинного законодавства, становить - 874 грн 40 коп., а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 874 грн 40 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванова Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дніпровського району м. Києва (проспект Визволителів, будинок 6, місто Київ, 02125, ідентифікаційний код 03359813) 8 123 (вісім тисяч сто двадцять три) грн 80 коп. заборгованості, 874 (вісімсот сімдесят чотири) грн 40 коп. пені та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька