Справа №752/5758/21 Головуючий у І інстанції Кахно І.А.
Провадження №22-ц/824/5164/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
08 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 травня 2003 року у справі №2-347/16 за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Інжінірінгово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз», третя особа: директор Маланюк І.Г., про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з вказаною заявою, посилаючись на те, що у провадженні Печерського районного суду міста Києва знаходиться на розгляді цивільна справа № 757/20116/15-ц за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Інжінірінгово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз», первинної профспілкової організації публічного акціонерного товариства «Інжінірінгово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз», у межах розгляду якої у відповідача були витребувані документи: копія наказу про звільнення № 551/К від 04 листопада 1996 року, копія рапорту директора від 30 вересня 1996 року на звільнення ОСОБА_1 , копія рішення первинної профспілкової організації № 89 від 04 листопада 1996 року.
Заявник вважає, що вказані документи є істотними для справи і не були встановлені судом у справі № 2-347/16, а також вони не є новими доказами, але суттєво впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом та в повній мірі спростовують факти, що покладні в основу судового рішення у справі № 2-347/16. Так, із отриманих документів вбачається, що наказ № 551/К від 04 листопада 1996 року не є правомочним, оскільки був підписаний неповноважною особою. Крім того, у наказі зазначена інша підстава звільнення позивача.
На підставі викладеного в заяві ОСОБА_1 просила суд першої інстанції переглянути рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2003 року у справі № 2-347/16 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обстаивнами.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду не містить у вступній частині зазначення всіх позовних вимог, з якими зверталася ОСОБА_1 , подана нею заява розглянута без повідомлення учасників справи, ухвала не містить підпису судді. а також судом з власної ініціативи було застосовано строк позовної давності.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції поновити строк на подання заяви про перегляд рішення від 27 травня 2003 року у справі №2-347/16 за нововиявленими обставинами, повернути до ухвали від 09 березня 2021 року вилучені позовні вимоги, задовольнити клопотання від 14 січня 2002 року та виконати висновок ухвали Апеляційного суду м. Києва від 24 липня 2002 року, ухвалити рішення про стягнення не донарахованої та невиплаченої заробітної плати, ухвалу суду першої інстанції від 09 березня 2021 року скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від АТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «ВНІПІТРАСГАЗ», в якому зазначено, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому не може бути скасована з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного у відзиві, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Так, ПАТ ІВП «Вніпітрансгаз» отримало судову повістку про виклик до суду 16 травня 2022 року, а поштовий конверт, що був направлений на адресу ОСОБА_1 повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Статтею 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли, з клопотанням про відкладення судового розгляду справи не звертались.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи наступне.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, виходив з того, що заявником пропущено трирічний строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлений пунктом 1 частиною другою статті 424 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України визначено, що рішення, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частиною другої цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частина друга статті 424 ЦПК України).
Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).
Встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає (зазначене також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, що викладені в постанові суду від 19 березня 2020 року у справі № 2-213/10).
Як вбачається з матеріалів справи та вірно визначено судом першої інстанції, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2003 року у справі № 2-347/16, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, набрало законної сили - 22 серпня 2003 року, а із заявою про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 звернулася 24 лютого 2021 року, тобто після спливу 18 років з дня набрання законної сили рішенням суду першої інстанції.
Щодо твердження скаржника про те, що судом не було зазначено у вступній частині всіх позовних вимог, то нормами ст. 260 ЦПК України передбачено, що у вступній частині ухвали, що викладається окремим документом, зазначається: а) дата і місце її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імена (найменування) учасників справи. Вимог щодо зазначення переліку позовних вимог у вступній частині ухвали суду ЦПК не містить.
Не відповідає дійсності й твердження скаржника про те, що оскаржувана ухвала не містить підпису судді, а виготовлення копії оскаржуваної ухвали суду за допомогою Автоматизованої системи документообігу суду є таким, що відповідає як нормам чинного цивільного процесуального законодавства, так і вимогам Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року №814.
Щодо доводів ОСОБА_1 про вирішення питання про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами без виклику учасників справи, то такі дії суду не суперечать вимогам глави 3 ЦПК України, яка регулює порядок розгляду таких заяв.
Щодо заявленого клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, яке було подано ОСОБА_1 одночасно зі зверненням до суду з апеляційною скаргою, то розгляд вказаного клопотання не належить до компетенції суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 травня 2003 року у справі №2-347/16 за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Інжінірінгово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз», третя особа: директор Маланюк І.Г., про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 червня 2022 року.
Суддя-доповідач
Судді: