Єдиний унікальний номер справи: 760/5129/21 Головуючий у суді першої інстанції: Кушнір С.І.
Номер провадження: 22-ц/824/2469/2022 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.
31 травня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коцюрби О.П.,
суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,
при секретарі - Качалабі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в міста Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
В Солом'янський районний суд міста Києва звернулась ОСОБА_2 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, апелянт), в якому просила розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 28 серпня 2012 року Київським міським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2009.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, щопротягом останніх років стосунки між подружжям розладились, зникло взаєморозуміння і повага, стали частими сварки. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю та виховання дитини. Вони є різними людьми за характером. Тривалий час живуть окремим життям, спільного господарства не ведуть. Вказала, що примирення між сторонами є неможливим.
Також зазначила, що від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28 серпня 2012 року Київським міським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2009.
Відновлено ОСОБА_2 дошлюбне прізвище ОСОБА_2 .
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального права, просив рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказав, що суд першої інстанції не врахував його позицію у справі, не з'ясував волю сторін щодо розірвання шлюбу, не надав сторонам у справі строку для примирення.
Відповідач вказав, що він не погоджується із розірванням шлюбу, вважає можливим збереження сім'ї.
Також зазначив, що ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції формально підійшов до розгляду даної справи, не з'ясував фактичні відносини між чоловіком та дружиною, наявність у сторін малолітньої дитини, не вжив достатніх заходів для примирення подружжя.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечила посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме її інтересам та інтересам малолітньої дитини. Зазначила, що вважає примирення подружжя та збереження сім'ї неможливим.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 28 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований Київським міським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2009, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 15 вересня 2015 року.
У ч. 1 ст. 24 СК України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України вбачається, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що сторони не проживають разом, шлюбно-сімейних стосунків не підтримують, не ведуть спільного господарства, їх шлюб носить формальний характер.
Судом апеляційної інстанції, сторонам у справі був наданий строк для примирення та збереження сім'ї, проте, по закінченню цього строку, подружжям примирення не досягнуто.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність можливості зберегти шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача із розірванням шлюбу хоча не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, про необгрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 рокувідповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.П. Коцюрба
Судді: І.М. Білич
Т.А. Слюсар