Справа № 464/5937/20 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л.В.
Провадження № 22-ц/811/566/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р.В.
10 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.
за участі секретаря: Савчук Г.В.,
без участі сторін, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У жовтні 2020 року АТ «Універсал Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивували тим, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.
Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом.
Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
12 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав(-ла) Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 12 січня 2018 року.
Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (даті - Договір).
Підписавши Анкету- заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі до 100000 грн. на платіжну картку з можливістю його коригування.
AT "Універсал Банк" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Станом на 30 жовтня 2019 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30-10-2019 року направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дій направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п-5.18. 5.19 кредит 26- 02-2020 став у формі «на вимогу».
На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед AT "Універсал Банк" за Договором станом на 24 червня 2020 року становить 71865,26 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту ) - 46424,73 грн. та заборгованість за пенею та комісією 25440,53 грн.
З урахуванням вищенаведеного, просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послут "Monobank" від 12 січня 2018 року у розмірі 71865,26 грн. станом на 24 червня 2020 pоку, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом тілом кредиту) - 46424,73 грн. заборгованість за пенею та комісією 25440,53 грн. та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Заочне рішення суду оскаржило Акціонерне товариство «Універсал Банк».
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що анкету-заяву було підписано 12 січня 2018 року, відповідно саме в цей період були дійсні правила в редакції з 27 грудня 2017 року, а отже відповідач на час підписання анкети-заяви не міг бути ознайомлений з будь-якими іншими правилами.
Звертає увагу на те, що в самому мобільному додатку на постійні основі містяться тарифи, тому відповідач мав і має реальну можливість з ними ознайомлюватись.
Стверджує, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додатком в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток, тому відповідач був ознайомлений саме з правилами, які діяли на дату підписання анкети-заяви.
Посилається на те, що відповідач з 12 січня 2018 року розпочав активно користуватися карткою monobank за рахунок кредитних коштів.
Зазначає, що сума позовних вимог банку підтверджується наданим розрахунком заборгованості, а також випискою про рух коштів по картці від 24 червня 2020 року. Відкриття рахунку на ім'я позичальника підтверджується самою анкетою-заявою за підписом позичальника, де він просив відкрити йому рахунок та довідкою про наявність карткового рахунку.
Вважає, що відсутні підстави від звільнення обов'язку відповідача виконати грошові зобов'язання та повернути кредитні кошти.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 26 травня 2022 року, є дата складення повного судового рішення 10 червня 2022 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ "Універсал Банк", суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів, що виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі шляхом надання відповідачу можливості розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах кредитного ліміту.
Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 12 січня 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг згідно котрої просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я, встановити кредитний ліміт вказаний у додатку. Погодився, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі Договору). (арк.спр.10).
Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники наведених документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови (п. 2,3).
Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердила, що всі наступні правочини можуть вчинятися нею або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідачка просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
До анкети-заяви банком було долучено витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (арк.спр. 14-23).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №бн від 12 січня 2018 року, укладеного між АТ «Універсал банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 24 червня 2020 року, останній допустив загальний залишок заборгованості на наданим кредитом в розмірі 71865,26 грн. та заборгованість за пенею та комісією у розмірі 25440,53 грн. (арк.спр.11-13).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "Універсал Банк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконав своєчасно і повністю, надававши кредитні кошти відповідачу. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка не погашена.
Згідно зі ст. 1049 даного Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Універсал Банк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд доходить висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованості за загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 46 424,73 грн.
Також Банк, пред'являючи позовні вимоги, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути пеню і комісію за несвоєчасну сплату кредиту.
Колегія суддів дійшла висновку, що позов в частині стягнення пені та комісії в розмірі 25440,53 грн., до задоволення не підлягає з таких підстав.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 12 січня 2018 року відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Так, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 12 січня 2018 року, посилається на Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів та Тарифи за карткою Monobank, які розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms, як невід'ємні частини договору.
Утім, матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цим Витягом з Умов та Тарифами ознайомився відповідач та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 12 січня 2018 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витягом з Умов та Тарифів не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даному випадку Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів та Витяг з Тарифів, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12 січня 2018 року шляхом підписання анкети-заяви.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Тому відсутні підстави для стягнення заборгованості у вигляді неустойки (пені штрафів) та комісії.
Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
Статтею 141 встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1) і що у випадку, коли суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей же суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13).
За подачу позову та апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» сумарно сплачено 5255 грн. судового збору (2102 грн. + 3153 грн. (арк.спр. 9,147).
Апеляційним судом задоволено 64,6 % позовних вимог Банку, тому з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача 3394,73 грн. судових витрат.
З урахуванням вищезазначеного апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2021 року скасуванню на підставі пп.1-3 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення часткове задоволення позову АТ «Універсал Банк».
Керуючись ст.ст., 367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 12 січня 2018 року, яка виникла станом на 24 червня 2020 року та складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 46 424 (сорок шість тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 73 копійки.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 3394 гривень 73 копійки судових витрат.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 10 червня 2022 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.