Справа № 456/677/22
Провадження № 3/456/495/2022
іменем України
10 червня 2022 року місто Стрий Львівської області
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши матеріали, котрі надійшли від Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , місце праці не повідомив, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 12.02.2022 року о 06:13 год. по вул. Стрийська у с. Лани-Соколівські Стрийського району Львівської області керував належним йому транспортним засобом марки RENAULT моделі TWINGO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням газоаналізатора «DRAGER Alcotest» 6820, прилад ARLJ-0191, на місці зупинки відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.
Судові засідання щодо розгляду даної справи призначалось суддею тричі, а саме: 13.04.2022 року о 11:15 год., 19.06.2022 року о 09:45 год. та 10.06.2022 року о 12:45 год., у залі судових засідань приміщення Стрийського міськраойонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, в котрі кожного разу належно й завчасно здійснювався судовий виклик особи, який притягається до адміністративної відповідальностішляхом скерування рекомендованими листами судових повісток на адресу його місця проживання.
ОСОБА_1 у призначені судові засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua).
Також, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутністю особи, який притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.20215 року за № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.20215 року за № 1452/735, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України та Держспоживстандартом.
Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за № 1395, передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, який притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, наведених вище вимог Правил дорожнього руху, з урахуванням також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.20215 року за № 1452/735, не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні згаданих вище приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 170472, котрий складений 12.02.2022 року о 06:40 год. у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд запропоновано провести у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, свідки огляду - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «DRAGER Alcotest» 6820, прилад ARLJ-0191, останній відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП Стрийської міської ради «Стрийська центральна районна лікарня» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.02.2022 року о 06:40 год., у зв'язку із відмовою водія ОСОБА_1 від проходження такого огляду на місці зупинки керованого ним транспортного засобу за допомогою газоаналізатора;
- поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що 12.02.2022 року близько 06:30 год. вони були присутні у с. Лани-Соколівські Стрийського району Львівської області під час відмови водія ОСОБА_1 продувати газоаналізатор для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також відмовився їхати з працівниками поліції у медичний для визначення стану такого сп'яніння;
- записами з відеореєстратора працівників Стрийського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, котрі здійснювали оформлення вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, які кореспондується з фактичними обставинами справи та вказують на факти порушення згаданим водієм названих Правил дорожнього руху, зокрема й, з-поміж іншого, підтверджується факт керування та спостерігається відмова від проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння. Суддя звертає увагу, що такі записи із відеореєстратора поліцейських, якими зафіксовано обставини зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу та відмови від проходження ним у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки керованого ним транспортного засобу, так і в медичному закладі, є доказами, котрі можуть підтверджувати факти вчинення цим водієм порушень Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.
Суддя зазначає, що доказів істотного порушення поліцейськими законодавства при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зібрані матеріали справи не місять. Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що названий протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службових осіб, що його складали, в порядку, передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувались. У свою чергу правомірність зупинки поліцейськими керованого ОСОБА_1 транспортного засобу стверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, серія БАБ № 478047, котрою його визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП, та котра є чинною.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, який притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, який притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні статей 34-35 цього Кодексу обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв'язку з чим вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 1 ст. 130 КУпАП, - у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того суддею встановлено, що ОСОБА_1 постановою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області, винесеною 15.03.2022 року у справі № 456/103/22, провадження № 3/456/190/2022, котра набрала законної сили 26.03.2022 року, було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За змістом ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортними засобами, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений в ч. 2 цієї статті, а саме - три роки за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом, або десять років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Поряд з цим, оскільки ОСОБА_1 вчинив нове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за котре підлягає застосуванню стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, будучи станом на дату його вчинення (12.02.2022 року) не позбавленим права керування транспортними засобами, тобто вчинив це адміністративне правопорушення ще до початку строку дії цього стягнення (26.03.2022 року), то на переконання судді, згадані вище положення ч. 3 ст. 30 КУпАП, у даному випадку застосуванню не підлягають, а обидві постанови у наведеній частині підлягають самостійному виконанню.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 496 грн. 20 коп..
Керуючись статтями 8-9, 23, 30, 33-35, 40-1, 130, 245, 251-252, 266, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якого її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи положення ст. 317 КУпАП, обов'язок по виконанню цієї постанови у частині позбавлення права керування транспортними засобам покласти на відповідальну посадову особу Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання становить три місяці.
Суддя В.Я. Микитин