Справа №463/7442/20
Провадження №2/463/666/22
02 червня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді - Мармаша В.Я.
за участю секретаря с/з - Заставної С.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Соколюк Нелі Володимирівни про визнання за особою права на обов'язкову часку у спадковому майні, -
позивач звернувся до суду із позовом, який під час підготовчого провадження уточнив та просив визнати за непрацездатною вдовою ОСОБА_2 обов'язкову часку у 1/12 частки ОСОБА_3 , яка складається з половини частки, яка належала ОСОБА_2 у разі спадкування за законом.
Ухвалою судді від 17.08.2020 справу відкрито провадження у спаві та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні.
Справа перебувала в провадженні судді Личаківського районного суду м. Львова Шеремети Г.І.
У зв'язку з наявністю обставин, які унеможливлюють участь вказаної судді у розгляді справи (смерть судді), що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом, у відповідності до розпорядження керівника апарату суду за № 1 від 18.01.2021 року було здійснено повторний автоматизований розподіл справи.
У відповідності до вимог ст. 33 ЦПК України, матеріали цивільної справи передані в провадження судді Мармаша В.Я. для розгляду по суті згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2021.
Ухвалою судді від 27.01.2021 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 07.04.2021 закрито підготовче провадження по справі, а справу призначено до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Сторони та третя особа у судове засідання не з'явились, тому фіксування судового процесу 02.06.2022 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Суд, вивчивши матеріали справи та додані до неї письмові документи, надавши належну оцінку поведінці позивачки та її представника, вживши усіх необхідних заходів для надання позивачца та її представнику достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи, вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання за особою права на обов'язкову часку у спадковому майні слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Зазначене вище відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20) та від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц (провадження № 61-9020св21).
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
У відповідності до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 07.04.2021 закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні. Судові засідання у справі (після закриття підготовчого провадження) було призначено неодноразово.
Зокрема, судове засідання, призначене на 20.05.2021, відкладено за письмовим клопотанням представника позивача - адвоката Гандзюлевича Я.А. у зв'язку із зайнятістю останнього в іншому (кримінальному) провадженні.
Судове засідання, призначене на 12.08.2021, відкладено за письмовим клопотанням представника позивача - адвоката Гандзюлевича Я.А. у зв'язку із перебуванням останнього у щорічні відпустці.
Судове засідання, призначене на 24.09.2021, відкладено за письмовим клопотанням представника позивача - адвоката Гандзюлевича Я.А. у зв'язку із зайнятістю останнього в іншому (кримінальному) провадженні.
Судове засідання, призначене на 07.12.2021, відкладено за письмовим клопотанням представника позивача - адвоката Гандзюлевича Я.А. у зв'язку із зайнятістю останнього в іншому (кримінальному) провадженні.
Судові засідання, призначені на 04.02.2022, 23.03.2022 та 02.06.2022 року не відбулись у зв'язку із неявкою належним чином повідомленого позивача та її представника, про поважність причин неявки останні суд не повідомляли. Заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутності суду не подавали.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
У відповідності до позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 29 липня 2021 року у справі № 359/7882/19, провадження № 61-9885св21, правове значення застосування процесуального інституту залишення позову без розгляду може мати місце за наявності в сукупності наступних умов: належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Згідно матеріалів справи про усі призначені по справі судові засідання представника позивача - адвоката Гандзюлевича Я.А. та позивача ОСОБА_1 було повідомлено належним чином у встановленому законом порядку шляхом скерування судової повістки за адресою проживання останніх та шляхом надсилання СМС-повідомлення, що стверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку СМС-повідомлення та повідомленнями про вручення поштових відправлень.
А відтак з урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що належним чином повідомлені позивач та її представник неодноразово (8 разів) не з'являлися у судові засідання, заяви про розгляд справи у відсутності позивача не подавали, систематичною неявкою у судові засідання перешкоджають завершенню справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У відповідності до позиції Верховного Суду, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в п.20 постанови від 13 березня 2019 року при розгляді справи № 199/6713/14-ц (Провадження № 14-92 цс 19), за змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судові засідання цілком об'єктивно розцінюється судом як зловживання позивачем своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.
Зважаючи на те, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, позивач належним чином була повідомлена про призначення справи до розгляду, про дату та час розгляду справи, неодноразово ні вона, ні її представник не з'явилися у судове засідання, про поважність причин неявки суд не повідомили, а тому суд вважає за можливе постановити ухвалу відповідно до вимог ст. 260 ЦПК України, якою залишити позов без розгляду.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
Керуючись ч.2 ст.247, ст. 257 ч.1 п.3, ст.260,261,354,355 ЦПК України, суд ,-
постановив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Соколюк Нелі Володимирівни про визнання за особою права на обов'язкову часку у спадковому майні - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України.
Суддя Мармаш В.Я.