Справа № 308/15488/21
10 червня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання Павлюх Л.М.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Г.Хоткевича, буд.12, офіс 177 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 05.04.2021 №86089.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість, щодо стягнення якої вчинено виконавчий напис не може вважатися безспірною, оскільки виконавчий напис вчинено на підставі договору, який не був нотаріально посвідченим.
Вказує про те, що позивачу не надходило жодних повідомлень про відступлення права вимоги за кредитним договором. Посилається на те, що з дня виникнення права вимоги за кредитним договором минуло більше трьох років.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, що згідно з частиною 2 статті 191 ЦПК України не перешкоджає розгляду та вирішенню справи по суті за наявними матеріалами.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, правом не подання пояснень щодо позову не скористалася.
У судове засідання позивач не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подав.
У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подав.
У судове засідання третя особа не з'явилася, належним чином повідомлена про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подала.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 23.11.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 03.06.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справи до судового розгляду по суті.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач уклав з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНС ДОПОМОГА» (далі - зокрема, Товариство) кредитний договір №867672090 від 07.12.2019.
Згідно з пунктами 1.2.-1.3. вказаного договору строк його дії становить 30 днів та починається з моменту його укладення.
За змістом пункту 4.16. відповідний договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
У подальшому Товариство відступило право вимоги за вказаним кредитним договором на користь відповідача (а.с.11).
05.04.2021 третьою особою вчинено виконавчий напис №86089 щодо стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором №867672090 від 07.12.2019.
Вважаючи зазначений виконав напис нотаріуса протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
ІV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII (далі - Закон 3425-XII) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону 3425-XII визначено умови вчинення виконавчих написів. За правилами вказаної статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Слід зазначити про те, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За правилами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Беручи до уваги наведені положення релевантного законодавства, суд дійшов висновку про те, що не повідомлення позивача про зміну кредитора за договором №867672090 від 07.12.2019 не впливає на правомірність вчиненого виконавчого напису, тобто в аналізованій частині доводи позивача є безпідставними.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (частина перша статті 88 Закону 3425-XII).
Суд не погоджується з аргументами позивача про те, що з дня виникнення права вимоги за кредитним договором минуло більше трьох років, а тому нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, оскільки сторонами кредитного договору чітко обумовлено термін платежу (06.01.2020), що підтверджується графіком розрахунків, який є додатком №1 до договору №867672090 від 07.12.2019.
Разом з тим, суд вказує на те, що підпунктом «а» абзацу другого пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).
Утім, як убачається з копії кредитного договору, який став підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису, відповідний договір було укладено в електронній формі і такий договір не є посвідченим нотаріально.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №310/9293/15-ц у разі встановлення судом фактичних обставин, що спростовують безспірність заборгованості, порушення вимог закону про порядок видачі виконавчого напису, підлягає захисту право боржника, що дає підстави задовольнити вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі №757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908 грн.
Керуючись статтями 4,12,13,81,83,141,263-265 ЦПК України, суд
позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 05.04.2021 №86089 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №867672090 від 07.12.2019.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» код ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Г.Хоткевича, буд.12, офіс 177 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.Й. Данко