Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа №480/2018/15-к
Провадження №1-кп/945/76/22
Іменем України
10 червня 2022 року м.Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
встановив:
24.09.2015 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Вказане кримінальне провадження №480/2018/15-к перебувало у провадженні судді ОСОБА_9 .
Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області, у зв'язку з закінченням повноважень судді ОСОБА_9 в межах п'ятирічного строку відповідно до Указу Президента України від 20.11.2013 року №645/2013, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №480/2018/15-к.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2018 року кримінальне провадження № 480/2018/15-к розподілено головуючому судді ОСОБА_1 .
16.09.2021 року прокурор ОСОБА_6 змінила обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_7 , надавши в судовому засіданні нову редакцію обвинувального акту, відповідно до якого дії останнього кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України.
Так, відповідно до обвинувального акта, в кінці червня 2015 року, точної дати в ході досудового розслідування та судового слідства не встановлено, ОСОБА_7 знаходився біля домоволодіння будинку АДРЕСА_1 . У цей час у ОСОБА_7 раптово виник умисел, направлений на незаконне проникнення до території домоволодіння, що на праві користування належить ОСОБА_10 . Реалізуючи раптово виниклий кримінально-протиправний намір, направлений на незаконне проникнення до житла особи, того ж дня (в кінці червня 2015 року, точної дати в ході досудового розслідування та судового слідства не встановлено) ОСОБА_7 , діючи умисно, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел, направлений на порушення конституційного права на недоторканність житла особи, передбаченого статтею 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканність житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом відчинених вхідних дверей проник в дачний будинок без дозволу потерпілої ОСОБА_10 , розташованого за адресою: будинок АДРЕСА_1 та знаходився там упродовж тривалого часу.
Крім того, встановлено, що в кінці липня 2015 року, точної дати в ході досудового розслідування та судового слідства не встановлено, ОСОБА_7 знаходився біля домоволодіння будинку АДРЕСА_1 . У цей час у ОСОБА_7 раптово виник умисел, направлений на незаконне проникнення до території домоволодіння, що на праві користування належить ОСОБА_10 .
Реалізуючи раптово виниклий кримінально-протиправний намір, направлений на незаконне проникнення до житла особи, того ж дня (в кінці червня 2015 року, точної дати в ході досудового розслідування та судового слідства не встановлено) ОСОБА_7 , діючи умисно, незаконно, без дозволу власника, маючи прямий умисел, направлений на порушення конституційного права на недоторканність житла особи, передбаченого статтею 30 Конституції України, яка гарантує кожному право на недоторканність житла та недопущення проникнення до житла чи до іншого володіння особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом відчинених вхідних дверей проник в дачний будинок без дозволу потерпілої ОСОБА_10 , розташованого за адресою: будинок АДРЕСА_1 та знаходився там упродовж тривалого часу.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст.162 КК України, як порушення недоторканності житла, а саме - незаконне проникнення до житла особи.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 заявила письмове клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. В обґрунтування заявленого клопотання захисник посилалася на те, що зі дня вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України минули строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника та просив суд задовольнити його.
Прокурор ОСОБА_6 не заперечувала щодо задоволення клопотання захисника.
Потерпіла ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилася. При цьому, надала заяву про проведення судового розгляду без її участі. Одночасно вказала, що жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_7 вона не має.
Заслухавши клопотання захисника, думку учасників процесу, суд дійшов наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У відповідності до положень ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 2 статті 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 КК України (в редакції Закону, чинній на час вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Пунктом 8 Постанови Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” №12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
З огляду на положення ч.2 ст.12 КК України (в редакції Закону, чинній на час вчинення злочину) кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України є злочином невеликої тяжкості.
01 липня 2020 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень ” від 22.11.2018 року та ч.1 ст.162 КК України (в редакції Закону, чинній з 01.07.2020 року), відповідно до ч.2 ст.12 КК України (в редакції Закону, чинній з 01.07.2020 року) - кримінальним проступком.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України (в редакції Закону, чинній з 01.07.2020 року) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 слід вважати вчиненим в період з кінця червня 2015 року по кінець липня 2015 року. З огляду на зазначене вище, строк давності слід обчислювати з кінця липня 2015 року. Отже, станом на день розгляду клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності - 10.06.2022 року, минуло більше ніж 3 роки.
Враховуючи те, що строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності сплинув, до обвинуваченого слід застосувати положення, визначені п.2 ч.1 ст.49 КК України, звільнивши його від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2015 року за №12015150260000731 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України - закрити.
Враховуючи вищевикладене, клопотання захисника ОСОБА_8 підлягає задоволенню.
У вказаному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речовим доказом у даному кримінальному провадженні є металевий алюмінієвий каркас від морозильної камери. Вказаний речовий доказ переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_10 . Питання щодо речового доказу слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
У даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувався.
Керуючись ст.49 Кримінального кодексу України, ст.ст.285, 288, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_8 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України (в редакції Закону, чинній на час вчинення кримінального правопорушення), у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2015 року за №12015150260000731 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України (в редакції Закону, чинній на час вчинення кримінального правопорушення) - закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Речовий доказ металевий алюмінієвий каркас від морозильної камери, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_10 - вважати поверненим останній.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 7 днів.
Суддя ОСОБА_1