Єдиний унікальний номер судової справи 225/7660/21
Номер провадження 2/225/251/2022
Дзержинський міський суд Донецької області
Іменем України
19 травня 2022 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого-судді Челюбєєва Є.В.,
за участю секретаря Панасенко Г.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача - адвоката Коптілова Юрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню,
Адвокат Коптілов Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович, про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача вказав, що Приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником Олегом Івановичем 14.06.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Онлайн Фінанс» суми боргу у розмірі 18967,40 грн. на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В.
Також, 14.06.21 року Приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 1896,74 грн. та постанову від 30.06.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, було з'ясовано, що виконавчий напис Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. № 29481 від 20.05.2021 року вчинений на підставі Кредитного Договору № 381043960 від 07.11.2019 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 68 від 04.03.2020 є ТОВ «Таліон плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Онлайн Фінанс».
Жодного з Договорів про відступлення права вимоги чи Договору факторингу позивачу направлено не було, жодного повідомлення про відступлення права вимоги він не отримував.
Крім того, представник позивача зазначає, що Кредитний Договір № 381043960 від 07.11.2019 року з додатком графік розрахунків не підписаний жодною з сторін.
Пунктом 5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що несправедливими є умови договору щодо встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції - суми кредиту) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Однак Відповідачем заявлено пеню у розмірі 2876,60 що в більш ніж два рази перевищує 50% вартості продукції- суми кредиту, що є прями порушенням 5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».
У виконавчому написі нотаріусом також не зазначено, коли настав строк платежу за кредитним договором.
Позивачем окремо було виявлено, що відомості про Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни в Єдиному реєстрі нотаріусів відсутні.
Представник позивача зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком є безспірними.
Таким чином, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №29481, вчинений 20 травня 2021 року приватним нотаріусом Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської обласні Грисюк Оленою Василівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 18967,40 гривень, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 , судові витрати, які складаються з судового збору за подання позовної заяви в розмірі 908 грн.00 коп. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 грн. 00 коп., а всього 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі та без участі позивача, на задоволенні позову наполягає, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.
Відповідач та треті особи в судове засідання також не з'явились, про причини своєї неявки не повідомили, однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено такі обставини.
Виконавчий напис Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. № 29481 від 20.05.2021 вчинений на підставі Кредитного Договору № 381043960 від 07.11.2019 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 68 від 04.03.2020 є ТОВ «Таліон плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.08.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Онлайн Фінанс».
Відповідно до вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Олійником Олегом Івановичем 14.06.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Онлайн Фінанс» суми боргу у розмірі 18967,40 грн. на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В.
14.06.2021 Приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 1896,74 грн.
14.06.2021 Приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
30.06.2021 Приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олени Василівни № 29481 вчинений 20.05.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 у справі № 826/20084/14.
Укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитний договір №381043960 від 07.11.2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи, не підписаний жодною зі сторін та не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15.04.2020 р. по справі 158/2157/17.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3500,00 грн.
З цього приводу суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141 - 142 ЦПК України.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами пунктів 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Наведений підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу є сталим та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20), від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18, від 08.12.2021 року (провадження № 61-15845св20).
Проте, всупереч зазначеним вимогам закону, позивач, його представник не надали суду документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем та його представником надано суду квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.2340322628.1 від 15.11.2021 на суму 3500 грн. про оплату ОСОБА_2 гонорару за договором 12/5 від 12.11.2021 про надання правничої допомоги який взагалі не стосується матеріалів справи, ордер на надання правової допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги 12/4 від 12.11.2021 у Дзержинському міському суді Донецької області адвокатом Коптіловим Юрієм Володимировичем, та копія договору про надання правової допомоги 12/4 від 12.11.2021, однак розрахунку витрат на правову допомогу до матеріалів справи не долучено.
При цьому, із договору про надання правової допомоги 12/4 від 12.11.2021 вбачається, що позивач ОСОБА_1 і адвокат Коптілов Ю.В. лише визначили, що сума витрат на правову допомогу складає 3500 грн. і складається із підготовки та подання до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, заяви про забезпечення позову в даній справі, супроводження і в суді першої інстанції.
За таких обставин, позивачем, його представником не доведено належними, допустимими та достатніми доказами судові витрати, які були понесені позивачем на правничу допомогу в сумі 3500 грн., тому суд відмовляє в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У матеріалах справи наявні квитанція про сплату позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн. за подання до суду позову, а також квитанція про сплату позивачем судового збору у розмірі 454,00 грн. за подання до суду заяви про забезпечення позову. Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого позивачем судового збору, а саме 1362,00 грн. (908,00+454,00).
Керуючись ст. ст. 3, 12, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву представника позивача - адвоката Коптілова Юрія Володимировича (м. Дніпро, вул. В. Жуковського, 4А/28, 49005), який діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальності «Онлайн Фінанс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, ЄДРПОУ 42254696), треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (місцезнаходження: Київська обл.., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2, 08132), приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Олійник Олег Іванович (місцезнаходження: м.Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 48-г, 84301), про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 29481 вчинений 20 травня 2021 року Приватним нотаріусом Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської обласні Грисюк Оленою Василівною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 18967,40 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Онлайн Фінанс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хоткевича Гната, 12, офіс 177, ЄДРПОУ 42254696) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві грн. 00 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Є.В. Челюбєєв