Дата документу 01.06.2022 Справа № 334/1349/22
ЄУ № 334/1349/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/331/22 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,
власника майна ОСОБА_7 ,
розглянула 1 червня 2022 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою представника власника майна адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2022 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 про арешт майна.
Як вбачається з матеріалів провадження, до слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя звернуся старший слідчий СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 із клопотанням про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12022082050000615 від 07 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
07 квітня 2022 року до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Запоріжжя вул. Верхня, буд. №25-В працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При поверхневій перевірці автомобіля була виявлена речовина зовні схожа на наркотичну, яку останні збували шляхом розкладання закладок на території м. Запоріжжя (ЄО 7443).
07 квітня 2022 року в порядку ст.208 КПК затримано ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Окрім того, 07 квітня 2022 року в період часу з 11:04 години по 12:51 годину слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 було проведено огляд місця події за адресою: м. Запоріжжя вул. Верхня, навпроти буд. №25 В, а саме транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 на якому пересувались та здійснювали злочинну діяльність ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході проведення огляду вищевказаного транспортного засобу було виявлено та вилучено 57 згортків в ізоляційній стрічці червоного кольору, при розгортанні яких було виявлено сіро-зелену речовину рослинного походження, зовні схожу на наркотичну. Також було виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_10 , паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , ключ від вказаного транспортного засобу, мобільний телефон «Samsung S9» в корпусі чорного кольору, модель GМ - G 960F, серійний номер НОМЕР_2 , імеі 1 НОМЕР_3 , імеі 2 НОМЕР_4 та мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9» в корпусі фіолетово-синього кольору імеі НОМЕР_5 , імеі 2 НОМЕР_6 , які поміщені до сейф-пакету SUD 3066079 та автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який передано на спец, майданчик розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому опечатаний паперовими бірками.
Враховуючи, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що речі, вилучені під час обшуку, мають істотне значення для проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди скоєного кримінального правопорушення, а також містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та на них необхідно накласти арешт відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів.
Ухвалою слідчого суддіЛенінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 про арешт майна.
Накладено арешт на Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ключ від вказаного автомобіля, мобільний телефон «Samsung S9» в корпусі чорного кольору, модель GМ - G 960F, серійний номер НОМЕР_2 , імеі 1 НОМЕР_3 , імеі 2 НОМЕР_4 та мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9» в корпусі фіолетово-синього кольору імеі НОМЕР_5 , імеі 2 НОМЕР_6 , 57 згортків в ізоляційній стрічці червоного кольору з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, котрі були вилучені під час огляду місця події за адресою: м. Запоріжжя вул. Верхня, буд. №25-В, 07 квітня 2022 року в період часу з 11.04 години до 12.51 години.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначені у клопотанні слідчим речі є предметами злочину та речовими доказами кримінального правопорушення, оскільки вони необхідні для проведення низки слідчих дій, а тому є необхідність в арешті вказаного майна. Не застосування цього заходу зумовить труднощі в частині встановленню істини по кримінальному провадженню, внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене, що відповідає критеріям зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.
В апеляційній скарзі представник власника майна, не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою слідчого судді вважає її незаконною та необґрунтованою.
В обґрунтування доводів зазначає, що надані суду матеріали жодним чином не свідчать про те, що сам автомобіль має будь-яке відношення до обставин, що підлягають доведенню органом досудового розслідування. В клопотанні не було зазначено, що автомобіль зберіг на собі сліди злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Жодних доказів того, що автомобіль має значення для вирішення кримінального провадження, є речовим доказом по справі та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, в клопотанні не наведено.
Власник автомобіля не має жодного відношення до цього кримінального провадження та відповідно до ст.64-2 КПК України, у даному кримінальному провадженні перебуває в статусі третьої особи. Підозра йому не оголошувалась, причетність до кримінального провадження відсутня. Під час досудового розслідування не здобуто жодного доказу, що вилучене майно було набуте протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Ініціатором клопотання не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника автомобіля, та не доведено що унаслідок застосування вищевказаного арешту може бути виконано завдання, для виконання якого подано клопотання.
Отже, жодної з передбачених законом підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, як і самої доцільності такого арешту, в цьому випадку не доведено у встановленому законом порядку.
Просить ухвалу слідчого судді змінити, виключити з переліку майна, яке підлягає арешту, автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та ключ від вказаного автомобіля.
Позиції учасників судового провадження.
Власник майна та його представник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
В судове засідання апеляційної інстанції прокурор, будучи належним чином повідомленим про час і дату судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути провадження за відсутністю прокурора, що не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг. Ухвала слідчого судді оскаржується тільки в частині накладення арешту на автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та ключ від вказаного автомобіля.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132, 170, 171, 172, 173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності є непорушним.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Як органом досудового розслідування, так і слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано не було.
Доводи представника власника майна щодо відсутності належного обґрунтування відповідності арештованого майна, а саме автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та ключа від вказаного автомобіля, критеріям речового доказу, передбаченим ст.98 КПК України, а також відсутності ризиків його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, заслуговують на увагу.
Так, відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Отже, кримінальний процесуальний закон покладає обов'язок на слідчого суддю перевірити чи відповідає клопотання про арешт вимогам закону, заслухати ініціатора подання клопотання та прокурора на предмет обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні.
Так, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що слідчим відділом Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 07.04.2022 року за №12022082050000615 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за фактом збуту ОСОБА_9 та ОСОБА_10 наркотичних засобів шляхом розкладання закладок на території м. Запоріжжя.
07 квітня 2022 року до Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Запоріжжя вул. Верхня, буд. №25-В працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При поверхневій перевірці автомобіля була виявлена речовина зовні схожа на наркотичну, яку останні збували шляхом розкладання закладок на території м. Запоріжжя.
В цей же день, в період часу з 11:04 години по 12:51 годину слідчим СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 було проведено огляд місця події за адресою: м. Запоріжжя вул. Верхня, навпроти буд. №25 В, а саме транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 на якому пересувались та здійснювали злочинну діяльність ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході проведення огляду вищевказаного транспортного засобу було виявлено та вилучено 57 згортків в ізоляційній стрічці червоного кольору, при розгортанні яких було виявлено сіро-зелену речовину рослинного походження, зовні схожу на наркотичну. Також було виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , посвідчення водія на ім'я ОСОБА_10 , паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 , ключ від вказаного транспортного засобу, мобільний телефон «Samsung S9» в корпусі чорного кольору, модель GМ - G 960F, серійний номер НОМЕР_2 , імеі 1 НОМЕР_3 , імеі 2 НОМЕР_4 та мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9» в корпусі фіолетово-синього кольору імеі НОМЕР_5 , імеі 2 НОМЕР_6 , які поміщені до сейф-пакету SUD 3066079 та автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який передано на спец. майданчик розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому опечатаний паперовими бірками.
У клопотанні про арешт майна слідчий зазначав, що зокрема і вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, не накладення арешту на майно може призвести до приховування слідів злочину, його пошкодження, знищення, перетворення, відчуження, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене під час огляду майно з метою збереження речових доказів.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на вказане майно, оскільки воно відповідає критеріям ст.98 КПК України.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Клопотання про арешт майна, з яким орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді, було винесено в рамках кримінального провадження за правовою кваліфікацією ч.2 ст.307 КК України.
Звертаючись до суду з клопотанням, слідчий визначив метою накладення арешту на автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та ключ від вказаного автомобіля, забезпечення збереження речових доказів.
Однак, обґрунтуванням заявленої для накладення арешту на майно мети мають слугувати наявні ризики щодо знищення, пошкодження, розпорядження цим майном, чого слідчим не доведено.
Судова колегія зауважує, що кримінальне процесуальне законодавство дозволяє зафіксувати певні обставини, зокрема шляхом огляду транспортного засобу, складання протоколу огляду місця події, що і було здійснено шляхом складання протоколу огляду місця події від 07 квітня 2022 року, де фіксувалося знаходження відповідних речей у вигляді пакетиків із речовиною (а.п.8-16).
В клопотанні слідчого не було наведено достатніх і переконливих доказів, що вилучене під час огляду місця події майно, а саме автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та ключ від вказаного автомобіля, може бути певним чином приховане, знищено або ж воно зникне, що воно може бути зіпсовано, передано, перетворено чи відчужено, адже жодним чином існування цих ризиків, які як самі по собі, так і в сукупності становлять завдання накладення арешту на майно, а тому, якщо накладення арешту не відповідає завданням кримінального судочинства, такий арешт на майно не може бути накладений. Не було обґрунтовано, які перешкоди може чинити власник зазначеного майна, що призведе до неможливості досягнення завдань досудового розслідування, не обґрунтовано, яким чином сприятиме досягненням цілей кримінального провадження накладення арешту на це майно.
Власник затребуваного для накладення арешту автомобіля- ОСОБА_7 є батьком братів ОСОБА_12 , які перебували у транспортному засобі під час його зупинки та за матеріалами провадження не є особою, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення, що є предметом розслідування у даному кримінальному провадженні.
Накладення арешту на зазначене вище майно ні яким чином не впливає на досягнення дієвості цього провадження, що згідно ст.131 КПК України є загальною метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч.5 ст.132, ч.2 ст.171 КПК України ініціатор відповідного клопотання повинен не лише зазначити обставини, з якими закон пов'язує застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а і доказово їх довести.
Між тим, ні зміст заявленого клопотання, ні додані до нього матеріали не засвідчують існування ризиків незаконного розпорядження цим транспортним засобом.
За матеріалами провадження не прослідковується неправомірність дій власника транспортного засобу, яким є ОСОБА_7 , зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 (а.п.20).
При цьому, власник автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , не входять до переліку вказаних у клопотанні осіб, як таких, що мають причетність до зазначених вище незаконних дій. Під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_7 в автомобілі не було.
При цьому слід зауважити, що санкцією частини 2 статті 307 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, однак такої мети ініціатором клопотання не заявлено.
Додатково слід зауважити, що в рамках провадження відсутні будь-які дані про вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 , який є власником автомобіля. Отже, дана обставина поряд із доводами клопотання унеможливлюють накладення арешту на майно в цілях його конфіскації, як виду покарання або захід кримінально-правового характеру у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 не має статусу підозрюваної особи.
Аналізуючи матеріали провадження, судова колегія дійшла висновку, що потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права, як арешт транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та ключів до автівки, а отже відсутні правові підстави для задоволення заявленого клопотання у цій частині.
Колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування в клопотанні не надано обґрунтованої оцінки щодо правової підстави та мети для арешту транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , а слідчим суддею у повному обсязі не враховано вимоги ст.ст.170, 173 КПК України.
Крім того, відповідно до п.п.5, 6 ч.1 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На думку колегії суддів, приймаючи рішення про накладення арешту на автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про задоволення клопотання і в даній частині, оскільки накладення арешту на транспортний засіб та ключі до нього вочевидь не відповідає критеріям розумності та співмірності даного заходу забезпечення кримінального провадження.
Також колегія суддів приймає до уваги, що даний автомобіль може використовуватись його законним власником у власних цілях, у тому числі для забезпечення існування своєї родини, а його арешт унеможливлює таке використання, надмірно обмежуючи звичайний спосіб життєдіяльності власника автомобіля, що суперечить вимогам ч.4 ст.173 КПК України щодо необхідності застосування у кримінальному провадженні найменш обтяжливого способу арешту майна.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання слідчого, без належного обґрунтування, носить формальний характер, слідчим не доведено необхідного об'єму правових підстав для прийняття рішення про арешт автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та ключа від вказаного автомобіля, а рішення слідчого судді в цій частині без наведення переконливих обставин, за наявності лише формальних фраз, не можна визнати вмотивованим.
На підставі вищевикладеного, враховуючи однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає зміні, що обумовлює задоволення апеляційної скарги представника власника майна.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2022 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 про арешт майна, змінити, виключивши з переліку майна, яке підлягає арешту: автомобіль Mitsubishi Lancer, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , та ключ від вказаного автомобіля, відмовивши у задоволенні клопотання слідчого у даній частині.
В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4