Справа № 757/18453/20-ц
Провадження № 2-ві/522/14/22
10 червня 2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернявської Лариси Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства Юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер», Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНД», ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1» про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію, визнання права власності шляхом витребування із чужого незаконного володіння,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (головуюча суддя Чернявська Л.М..) знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Міністерства Юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер», Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНД», ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1» про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію, визнання права власності шляхом витребування із чужого незаконного володіння.
07.06.2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Чернявської Л.М., мотивовану тим, що 07 червня 2022 року заявник ознайомився з матеріалами справи, після чого у останнього виникли обґрунтовані сумніви в об'єктивності та неупередженості головуючого судді. Зазначив, що під час підготовчого засідання неодноразово заявляв клопотання про витребування від ОСОБА_2 оригіналів письмових доказів: Договорів про сплату пайових внесків у ОК «ЕКОДОМ-1» № 39б від 21.03.2019 оку, № 8 від 22.04.2017 року, № 9 від 02.04.2017 року, оскільки вважає їх підробленими, однак суд будь-яку ухвалу з цього питання не виніс та їх не витребував та свою бездіяльність не обґрунтував. Також зазначив, що суддя Чернявська Л.М. не звертає увагу та ніяк не реагує на неодноразові заяви, про те, що згадані «документи» являються недостовірними та підробленими. Вважає, що суддя Чернявська Л.М. намагається умисно не побачити очевидні обставини, що вже встановлені судовими рішеннями по справі № 420/3933/20 щодо законності наказу Міністерства юстиції від 06.02.2020, оскільки в ухвалі від 10.01.2022 (про відмову у зупиненні провадження) суддя зробила висновок, що предметом доказування у даній справі є законність (незаконність) дій Міністерства юстиції України при прийнятті наказу від 06.02.2020.
Ухвалою від 09.06.2022 року, суд, який розглядає справу (головуюча суддя Чернявська Л.М.) дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та передала заяву до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Чернявської Л.М.
Ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Чернявської Л.М., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частинами сьомою та восьмою статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Обставини, визначені заявником у заяві про відвід судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявської Л.М. є не згода заявника з ухвалою суду від 10.01.2022, що не є підставо для відводу.
Як вказано в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 09.06.2022 заяви ОСОБА_1 щодо огляду оригіналів доказів було розглянуто та задоволено протокольною ухвалою від 17.08.2021.
Щодо рішення, яким встановлено законність дій Міністерства юстиції при прийнятті наказу від 06.02.2020, суд відзначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 228 ЦПК України суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Такими чином, докази досліджуються судом після надання учасниками справи вступного слова при розгляді справи по суті.
Суду не представлено доказів на якій стадії перебуває розгляд справи №757/18453/20-ц.
Очевидне для ОСОБА_1 встановлення законності дій Міністерства юстиції не є очевидним до дослідження доказів судом.
Підробленість документів на яку вказує заявник також не може бути очевидною для суду без проведення експертизи, оскільки саме належний спеціаліст може встановити реальність або ж зворотне, підписів.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини є недоведеними, тому не викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Чернявської Л.М. при вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Міністерства Юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер», Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНД», ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1» про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію, визнання права власності шляхом витребування із чужого незаконного володіння.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чернявської Лариси Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства Юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер», Товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНД», ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, Обслуговуючого кооперативу «Екодом-1» про визнання дій незаконними, скасування рішень про державну реєстрацію, визнання права власності шляхом витребування із чужого незаконного володіння.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Бондар