ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
26.05.2022Справа № 910/15558/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна"
до 1) Державної казначейської служби України
2) Миколаївської обласної прокуратури
3) Головного управління національної поліції в Миколаївській області
про стягнення 198 000, 00 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної казначейської служби України(далі-відповідач 1) Миколаївської обласної прокуратури (далі-відповідач 2), Головного управління національної поліції в Миколаївській області (далі-відповідач 3) про стягнення з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державним казначейством України на користь ТОВ "Грін Терра Україна" 198 000, 00 грн. відшкодування вартості втраченого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок незаконних дій органів досудового розслідування та прокуратури позивачу завдано шкоду у розмірі вартості втраченого майна, а саме: 20 т мінеральних добрив Суперфосфат NPS 9:30:9 загальною вартістю 198 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" строк для усунення недоліків позовної заяви.
11.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви (надіслане засобами поштового зв'язку - 08.10.2021).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.11.2021.
05.11.2021 до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (надіслане на електронну пошту суду, без ецп), в якому позивач просить суд провести судове засідання, призначене на 11.11.2021 в режимі відеоконференції в Господарському суді Кіровоградської області.
05.11.2021 до суду надійшло клопотання Головного управління національної поліції в Миколаївській області про відкладення розгляду справи (надіслане на електронну пошту суду), в якому відповідач-3 просить суд продовжити строк для подання відзиву та відкласти підготовче засідання, призначене на 11.11.2021, на іншу дату.
Також, 05.11.2021 до суду надійшло клопотання відповідача-3 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (надіслане на електронну пошту суду), в якому відповідач-3, у зв'язку з продовженням дії карантину на території України, просить суд провести судове засідання, призначене на 11.11.2021, в режимі відеоконференції в Господарському суді Миколаївської області.
Суд зазначає, що аналогічні клопотання про відкладення розгляду справи та про проведення судового засідання в режимі відеоконференції були надіслані Головним управлінням національної поліції в Миколаївській області засобами поштового зв'язку та надійшли до суду 09.11.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 відмовлено Головному управлінню національної поліції в Миколаївській області у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні у справі №910/15558/21, у режимі відеоконференції.
11.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Миколаївської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 зазначає, що факт незаконного заволодіння майном на заявлену позивачем до стягнення суму є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021155260000024, розпочатому 29.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та враховуючи що на даний час досудове розслідування триває та остаточне рішення не прийнято, відсутні підстави для покладення відповідальності на відповідачів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 клопотання Головного управління національної поліції в Миколаївській області в частині продовження строку на подання відзиву на позовну заяву - задоволено. Продовжено Головному управлінню національної поліції в Миколаївській області процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву до 26.11.2021.
У судовому засіданні 11.11.2021 судом відкладено розгляд справи на 09.12.2021.
22.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1, зокрема, зазначає, що відповідач-1 не несе відповідальності за втрачений речовий доказ згідно з діючим законодавством, таким чином у позивача відсутні законні підстави для відшкодування майнової шкоди з державного бюджету України.
23.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Головного управління національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3, зокрема, зазначає, що надані до позовної заяви копії документів свідчать, що у діях співробітників ВП №5 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області відсутні ознаки правопорушень чи будь-яка бездіяльність.
25.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" надійшла відповідь на відзиви, в якій позивач, зокрема, зазначає, що Балабан Є.О. та його спільники не є представниками ФОП Капути В.С, а суб'єкт господарювання ФОП Капута В.С, не замовляв мінеральних добрив, не отримував їх та не був обізнаний про дії Балабана Є.О.
Також, 25.11.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, в якому позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання, призначеного на 09.12.2021 в режимі відеоконференції в Гайворонському районному суді Кіровоградської області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні у справі №910/15558/21, у режимі відеоконференції.
03.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Головного управління національної поліції в Миколаївській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких, відповідач-3, зокрема, зазначає, що позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача-3 або його вини., що є обов'язковою умовою для покладення на нього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
06.12.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від Головного управління національної поліції в Миколаївській області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій відповідач-3, у зв'язку з продовженням дії карантину на території України, просить суд провести судове засідання, призначене на 09.12.2021, в режимі відеоконференції в Господарському суді Миколаївської області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 відмовлено Головному управлінню національної поліції в Миколаївській області у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні у справі №910/15558/21, у режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/15558/21 призначено на 20.01.2022.
13.01.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Головного управління національної поліції в Миколаївській області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 відмовлено Головному управлінню національної поліції в Миколаївській області у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні у справі №910/15558/21, у режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 20.01.2022 оголошено перерву до 10.02.2022.
У судовому засіданні 10.02.2022 оголошено перерву до 03.03.2022.
Судове засідання призначене на 03.03.2022 не відбулося у зв'язку із запровадженням Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану з 5:30 год. 24.02.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 призначено судове засідання на 26.05.2022.
У це судове засідання представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак позивач був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується відстеженням пересилання поштових відправлень на офіційному сайті АТ «Укрпошта» за штрихкодовим ідентифікатором: 0105492170352.
Представник відповідача-1 у судове засідання також не з'явився, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представники відповідача-2 та відповідача-3 у судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.
Суд відзначає, що відповідач-2 та відповідач-3 повідомлялися ухвалою суду від 25.04.2022 про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представників не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача-2 (Миколаївська обласна прокуратура) є: вул. Спаська, буд. 28, м. Миколаїв, 54001, а місцезнаходженням відповідача-3 (Головне управління національної поліції в Миколаївській області) є: вул. Декабристів, буд. 5, м. Миколаїв, 54001.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" запроваджено в Україні воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022.
Суд зазначає, що на офіційному сайті АТ «Укрпошта» https://offices.ukrposhta.ua/ було розміщено повідомлення про роботу поштових відділень, проте станом на дату (29.04.2022) здійснення відправлення судом поштової кореспонденції за пошуком на сайті АТ «Укрпошта» за індексом 54001 (місцезнаходження відповідача-2 та відповідача-3) було зазначено, що поштове відділення тимчасово не функціонує. Зберігання відправлень у об'єктах сортування до зняття обмежувальних заходів.
Тож, у зв'язку з тим, що поштове відділення за місцезнаходженням відповідача-2 та відповідача-3 тимчасово не функціонувало ухвала суду від 25.04.2022 не була відправлена відповідачу-2 та відповідачу-3 засобами поштового зв'язку.
В той же час, з метою повідомлення відповідача-2 та відповідача-3 про судове засідання призначене на 26.05.2022 судом було надіслано ухвалу від 25.04.2022 на офіційну електронну пошту Миколаївської обласної прокуратури - sekretariat@myk.gp.gov.ua та офіційну електронну пошту Головного управління національної поліції в Миколаївській області - gupolice@mk.npu.gov.ua.
При цьому, суд зазначає, що відповідач-2 та відповідач-3 обізнані про розгляд даної справи, в матеріалах справи наявні відзиви на позовну заяву.
Крім того, представник відповідача-2 був присутній у судовому засіданні 11.11.2021.
Тож, приймаючи до уваги, що представники сторін були повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 26.05.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
Як зазначає позивач, 29.01.2021 приблизно о 09 год. 00 хв. на замовлення ФОП Капута В.С. водій автомобіля «МАН», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 привіз до с. Криничка, Миколаївського району, Миколаївської області належні ТОВ "Грін Терра Україна" 20 т мінеральних добрив - суперфосфат NPS 9:30:9 загальною вартістю 198 000, 00 грн.
В свою чергу, отримувач вантажу передав водію автомобіля «МАН», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 кошти у сумі 198 000, 00 грн, товар з автомобіля було розвантажено по вул. Перемоги, 25, с. Кринички, Миколаївського району, Миколаївської області.
Позивач вказує, що приблизно о 12 год. 00 хв. троє невідомих осіб оточили водія автомобіля ОСОБА_1 та погрожуючи розправою примусили водія дістати з автомобіля і передати їм кошти в сумі 198 000, 00 грн, які належали ТОВ "Грін Терра Україна".
Тож, як зазначає позивач, 01.02.2021 ТОВ "Грін Терра Україна" звернулося до Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області з заявою про вчинений злочин, в якій просило притягнути до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 186 КК України трьох невідомих осіб, які 29.01.2021 приблизно о 12 год. 00 хв. в с. Кринички, Миколаївського району, Миколаївської області оточили водія автомобіля ТОВ "Грін Терра Україна" ОСОБА_1 і погрожуючи розправою примусили водія дістати з автомобіля кошти в сумі 198 000, 00 грн чим відкрито заволоділи належними ТОВ "Грін Терра Україна" коштами у сумі 198 000, 00 грн з проникненням до іншого сховища та спричинили значної шкоди.
Також, як вказує позивач, грабіжники заволоділи належними ТОВ "Грін Терра Україна" 20 т мінеральних добрив суперфосфат NPS 9:30:9 загальною вартістю 198 000, 00 грн, які замовили як суб'єкти господарювання.
Позивач зазначає, що слідчий Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області Король В., що виїхав на місце події після розмови з грабіжниками, оглянув місце події, вилучив мінеральні добрива та передав на зберігання грабіжникам 20 т мінеральних добрив, належних ТОВ "Грін Терра Україна".
В подальшому, як вказує позивач, слідчий Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області Король В. передав складені матеріали дізнавачу Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Гавриленко І.А., яка внесла до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення передбачене ст. 356 КК України (самоправство), кримінальне провадження № 12021155260000024.
Позивач також зазначає, що заява про вчинений злочин від 01.02.2021 в якій ТОВ "Грін Терра Україна" просило притягнути до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 186 КК України трьох невідомих осіб, посадовими особами Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області була прихована.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва Подзігун Г.В. від 14.05.2021 посадових осіб ВП № 5 МРУП в Миколаївській області зобов'язано внести до ЄРДР відомості зазначені у заяві про злочин від 01.02.2021 за заявою ТОВ "Грін Терра Україна" про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Позивач зазначає, що організатором і безпосереднім виконавцем заволодіння майном ТОВ "Грін Терра Україна" є ОСОБА_2 . Вказана особа разом з іншими особами дзвонила на телефонні номери ТОВ "Грін Терра Україна", представлялась представником ФОП Капута В.С. та замовляла мінеральні добрива. Слідчий при огляді місця події вилучив мінеральні добрива і передав на зберігання ОСОБА_2.
Дізнавач Гавриленко І.А. на клопотання представника потерпілого про звернення до суду і накладення арешту на вилучені мінеральні добрива усно повідомила, що клопотання до суду подане і необхідно чекати виклик до слідчого судді.
Позивач вказує, що на письмовий запит до суду представником потерпілого встановлено, що вказаний дізнавач з клопотанням до слідчого судді не звертався.
Крім того, з листа Миколаївської окружної прокуратури від 08.09.2021 позивачу стало відомо, що ОСОБА_2. витратив належні ТОВ "Грін Терра Україна" мінеральні добрива, а кримінальне провадження за розтрату ввіреного йому майна закрито.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що незаконними діями слідчого та дізнавача ВП № 5 МРУП в Миколаївській області і прокурорів Миколаївської окружної прокуратури позивачу спричинено шкоду у сумі 198 000, 00 грн, оскільки ані слідчий, ані прокурор не виконали вимогу закону щодо подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення такого майна та відповідно враховуючи що таке клопотання не було подано, останні не повернули майно (мінеральні добрива - 20 т суперфосфат NPS 9:30:9 загальною вартістю 198 000, 00 грн) особі, у якої його було вилучено, тобто позивачу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно приписів статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки;
2)шкоди;
3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 Цивільного кодексу України).
Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків/шкоди.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником мінерального добрива суперфосфат амонізований, марки 9-30-9 3105590000 та суперфосфату NPS 9:30:9 загальною кількістю - 45 т, що підтверджується видатковою накладною № 434 від 27.01.2021, товарно-транспортними накладними № 2701-16 від 27.01.2021, № 2701-17 від 27.01.2021 та № 28101 від 28.01.2021, а також актом ТОВ "Грін Терра Україна" контрольної перевірки інвентаризації складу № 1.
Вказаний товар було придбано позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська агропромислова група" згідно видаткової накладної № 434 від 27.01.2021, товарно-транспортних накладних № 2701-16 від 27.01.2021, № 2701-17 від 27.01.2021 та № 28101 від 28.01.2021.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФОП Капутою В.С. було досягнуто домовленості щодо поставки останньому мінерального добрива - 20 т суперфосфат NPS 9:30:9 загальною вартістю 198 000, 00 грн, про що складено видаткову накладну № 28101 від 28.01.2021, яка підписна та скріплена печаткою позивача.
Проте, як вбачається з матеріалів справи 01.02.2021 позивач звернувся до начальника Миколаївського РВ Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою про вчинення злочину, відповідно до якої 29.01.2021 приблизно о 09 год. 00 хв. на замовлення ФОП Капута В.С. водій автомобіля «МАН», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 привіз до с. Криничка Миколаївського району Миколаївської області належні ТОВ "Грін Терра Україна" 20 т мінеральних добрив - суперфосфат NPS 9:30:9 загальною вартістю 198 000, 00 грн. Отримувач вантажу передав водію автомобіля «МАН», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 кошти у сумі 198 000, 00 грн, товар з автомобіля було розвантажено по вул. Перемоги, 25, с. Кринички, Миколаївського району, Миколаївської області. Проте, приблизно о 12 год. 00 хв. троє невідомих осіб оточили водія автомобіля ОСОБА_1 та погрожуючи розправою примусили водія дістати з автомобіля і передати їм кошти в сумі 198 000, 00 грн, які належали ТОВ "Грін Терра Україна" та проникли до іншого сховища.
З урахуванням викладеного вище, позивач у поданій заяві просив притягнути до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 186 КК України трьох невідомих осіб, які 29.01.2021 заволоділи коштами ТОВ "Грін Терра Україна" у сумі 198 000, 00 грн шляхом проникнення до автомобіля «МАН», державний номер НОМЕР_1 , а також позивач просив внести відомості про це до ЄРДР.
Проте, як вбачається з ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.05.2021 № 490/1171/21 викладені в заяві позивача від 01.02.2021 відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Тож, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.05.2021 № 490/1171/21 зобов'язано посадових осіб відділення поліції № 5 МРУП ГУНП в Миколаївській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, зазначені у заяві директора ТОВ "Грін Терра Україна" Лядовської Т.А. від 01.02.2021.
З матеріалів справи вбачається, що відомості, зазначені у заяві директора ТОВ "Грін Терра Україна" Лядовської Т.А. від 01.02.2021 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з визначенням правової кваліфікації правопорушення за ст. 356 КК України, номер кримінального провадження: 12021155260000024.
Крім того, з ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.06.2021 № 490/1742/21 вбачається, що позивач звертався до ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області з клопотанням від 14.04.2021, в якому позивач просив дізнавача здійснити перекваліфікацію кримінального провопорушення у кримінальному провадженні № 12021155260000024, проте позивачу було відомлено у задоволенні вказаного клопотання.
Тож, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.06.2021 № 490/1742/21 постанову дізнавача ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Гавриленко І. про відмову у задоволенні клопотання адвоката ТОВ "Грін Терра Україна" від 17.04.2021 у кримінальному провадженні № 12021155260000024 скасовано.
При цьому, як вбачається з листів Миколаївської обласної прокуратури № 50-323вих-21 від 05.04.2021 та № 50/4-526-21 від 08.09.2021, працівниками поліції ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області 29.01.2021 проведено огляд місця події, а саме приміщення складу, яке розташоване по вул. Перемоги, 25, в с. Кринички, Миколаївського району, Миколаївської області, де зафіксовано наявність 20 мішків суперфосфату загальною вагою 20 т, які визнано речовим доказом та під розписку залишено на зберігання ОСОБА_2 .
Крім того, як вбачається з листа № 50/4-526-21 від 08.09.2021 ОСОБА_2 в березні місяці 2021 року розпорядився на власний розсуд мінеральними добривами загальною вагою 20 т, раніше переданими йому на відповідальне зберігання, за вказаним фактом було 02.04.2021 було розпочато кримінальне провадження № 120211522600000097, яке в подальшому закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Також, у вказаному листі Миколаївською обласною прокуратурою повідомлено позивача про направлення до ГУ Національної поліції у Миколаївській області листа щодо проведення службової перевірки за фактом неналежної організації досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Порядок проведення такої слідчої дії як огляд врегульовано ст. 237 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до ч. 1 якої огляд місцевості, приміщення, речей та документів слідчий, прокурор проводять з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування (ч. 5 ст. 237 КПК України). Частиною 7 даної статті встановлено, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1 ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Частиною 2 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна також може здійснюватися під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 Кримінального процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;
4) у разі скасування арешту.
Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Так, працівниками поліції ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області 29.01.2021 внаслідок проведення огляду місця події - приміщення складу, яке розташоване по вул. Перемоги, 25, в с. Кринички, Миколаївського району, Миколаївської області, визнано речовим доказом 20 мішків суперфосфату загальною вагою 20т та під розписку залишено на зберігання ОСОБА_2.
Отже, залишене на зберіганні ОСОБА_2 під час огляду 29.01.2021 майно є тимчасово вилученим. Дане майно на момент вилучення належало позивачу, що підтверджується видатковою накладною № 434 від 27.01.2021, товарно-транспортними накладними № 2701-16 від 27.01.2021, № 2701-17 від 27.01.2021 та № 28101 від 28.01.2021, а також актом ТОВ "Грін Терра Україна" контрольної перевірки інвентаризації складу № 1.
Виходячи з приписів частини 5 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна повинен був подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, інакше майно негайно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено. Не звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна має наслідком припинення тимчасового вилученого майна та повернення його особі, у якої воно було вилучено (п. 3 ч. 1 ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України).
При цьому закон (ч. 4 ст. 168 Кримінального процесуального кодексу України) покладає на уповноважену службову особу, якою в даному випадку є працівники відповідача-3, які здійснили вилучення майна, забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна, порядок якого врегульовано Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, які через громіздкість або з інших причин, визначених у Кримінальному процесуальному кодексі України, не можуть зберігатися без зайвих труднощів в обладнаних приміщеннях або в інших місцях зберігання, визначених у пунктах 17 - 26 цього Порядку, передаються (крім випадків, коли такі речові докази повернуто власникові або передано йому на відповідальне зберігання) за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду торговельному підприємству для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Тож, у даному випадку, слідчий та/або прокурор не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна повинен був подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, інакше майно негайно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено.
Проте, як встановлено судом ані слідчий, ані прокурор не подавали відповідне клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, тож останні зобов'язані були негайно повернути позивачу тимчасово вилучене майно.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повернення позивачу майна, вилученого відповідачем-3 під час огляду 29.01.2021, внаслідок чого таке майно було втрачено, що є порушенням ст. 169, ст. 171 КПК України
Вказана неправомірна поведінка відповідача-2 та відповідача-3 призвела до завдання позивачу шкоди у вигляді вартості неповернутого (втраченого) майна.
Норми статті 1192 Цивільного кодексу України надають потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов'язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.
Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Таким чином, 29.01.2021 було фактично вилучено у "Грін Терра Україна" майно на суму 198 000, 00 грн, а саме 20 т мінеральних добрив - суперфосфат NPS 9:30:9.
Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 у справі № 1-36/2001 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" та статті 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" (справа про відшкодування шкоди державою), також визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.
Крім того, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.
Право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном передбачено ст.1 Першого протоколу до Конвенції, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За таких обставин, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Головне управління Державна казначейська служба України.
Отже, позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку відповідача-2 та відповідача-3, тому позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди в сумі 198 000, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" - задовольнити.
2. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з рахунку Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код - 37567646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Терра Україна" (вул. Велика Пермська, 54, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25000, ідентифікаційний код - 40636976) 198 000 (сто дев'яносто вісім тисяч) грн 00 коп. майнової шкоди, завданої Миколаївською обласною прокуратурою та Головним управлінням національної поліції в Миколаївській області.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 06.06.2022
Суддя Щербаков С.О.