вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"09" червня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/15/22
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу,
за позовом: Національного природного парку "Синевир", Закарпатська область, Хустський район, с. Синевир, вул. Без назви, буд. 1626, код ЄДРПОУ - 0538614,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Токар Аліни Іванівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів, вул. Коперника М., буд. 4, код ЄДРПОУ - 42899921,
про: стягнення заборгованості у розмірі 109 078,80 грн.,
секретар судового засідання: Сінкіна Е.В.
за участю представників сторін:
від позивача - адвокат Росада Василь Андрійович (ордер про надання правничої допомоги від 09.05.2022 року),
від відповідача - адвокат Васильчук Андрій Юрійович (ордер про надання правничої допомоги від 19.04.2022 року),
Національний природний парк "Синевир" звернувся до суду із позовною заявою до Токар Аліни Іванівни про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №21-17/05-08 від 23.03.2017 у розмірі 109 078,80 грн.
Описова частина рішення.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2022 позовну заяву позивача залишено без руху з тих підстав, що ним не було сплачено судовий збір у повному розмірі; не зазначено відомостей про наявність у відповідача статусу фізичної особи-підприємця, а також його відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти; не засвідчено належним чином копій документів, долучених до позовної заяви; відсутні документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
31.01.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій він зазначає, що відповідач Токар Аліна Іванівна за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована як фізична особа - підприємець. Адреса відповідача - АДРЕСА_1 ; номери телефонів - НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти невідомі. Позивач також зазначив в заяві, що не може надати суду належним чином засвідчену копію договору оренди №21-17/05-08 від 23.03.2017 (далі - договір оренди), оскільки сторонами договору є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області та відповідач, а сам договір складено та посвідчено нотаріально в трьох примірниках, а саме 1 екземпляр для орендаря, 1 екземпляр для орендодавця та 1 екземпляр для зберігання у нотаріуса. Відповідно, оскільки у позивача відсутній оригінал договору оренди, то належним чином засвідчена копія договору оренди не може бути надана за вимогою суду. Також даною заявою долучено документи, що підтверджують надсилання позову відповідачу і документи, що підтверджують сплату судового збору у повному розмірі.
Ухвалою Господарського суду від 01.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також даною ухвалою долучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та запропоновано йому у строк до дня судового засідання надати суду пояснення щодо позову та відзиву. Зобов'язано позивача негайно надіслати на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, копію позовної заяви з додатками, докази надсилання надати суду. Призначено судове засідання на 24.02.2022 та надано сторонам строки для подання заяв по суті справи.
24.02.2022 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату і продовження строку проведення підготовчого провадження, у зв'язку з перебуванням у відрядженні директора та представника НПП "Синевир".
Сторони в судове засідання 24.02.2022 не з'явились. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2022 клопотання позивача задоволено і відкладено розгляд справи на 24.03.2022 року та повторно встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.
23.03.2022 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження у зв'язку із зайнятістю представника позивача в іншій судовій справі в день призначеного судового засідання, що підтверджується доданою до клопотання судовою повісткою про виклик до Міжгірського районного суду Закарпатської області.
Сторони в судове засідання 24.03.2022 не з'явились. Господарським судом Закарпатської області було постановлено ухвалу від 24.03.2022 про відкладення розгляду справи на 19.04.2022 та повторно встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.
19.04.2022 до суду надійшло клопотання від представника відповідача, в якому він просить надати йому матеріали справи на ознайомлення та зняття фотокопій; продовжити строк для подання відзиву у справі; розгляд справи, призначений на 19.04.2022 перенести на інший день.
В судовому засіданні 19.04.2022 за участі представника відповідача, суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.05.2022, а також повторно встановив сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи. Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача 19.04.2022 з матеріалами справи ознайомився.
10.05.2022 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку із його зайнятістю при проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні 10.05.2022 за участі представника позивача, суд задовольнив клопотання відповідача і постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.05.2022, а також зауважив, що відповідачем не було подано до суду у встановлені строки відзив на позовну заяву, а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, не було надано до справи пояснень по суті позову та відзиву. Також, представника відповідача, який не з'явився у судове засідання 10.05.2022, додатково повідомлено телефонограмою на виконання ч. 6 ст. 120 ГПК України про відкладення судового засідання на 24.05.2022 року.
В судове засідання 24.05.2022 сторони не з'явились, хоча були належним чином повідомлені, про причини неявки в судове засідання не повідомили, заяв по суті справи не надали.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, 24.05.2022 суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду по справі.
І. Суть спору за позицією Позивача.
Національний природний парк "Синевир" звернувся до суду із позовною заявою до фізичної особи - підприємця Токар Аліни Іванівни про стягнення заборгованості по орендній платі за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна державної власності №21-17/05-08 від 23.03.2017 (далі - договір оренди) у розмірі 109 078,80 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.03.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Токар Аліною Іванівною було укладено договір оренди індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності, а саме нежитлової будівлі загальною площею 259,65 кв.м., розміщеного за адресою: с. Синевірська Поляна №355 "а", Міжгірського району, Закарпатської області, що перебуває на балансі Національного природного парку "Синевир".
За умовою п. 3.1. договору оренди, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2016 року - 8 654,14 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору оренди).
Позивач зазначає, що відповідно до п. 3.6. укладеного договору оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу, ким і являється позивач, у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.
Однак, позивач вказує, що починаючи з жовтня 2019 року, відповідачем допущено виникнення заборгованості по орендній платі, розрахунок якої додано до матеріалів позовної заяви.
Загальна сума заборгованості за договором оренди станом на дату пред'явлення позову за твердженням позивача становить 109 078,80 грн.
НПП "Синевир" також зазначає, що заходи досудового врегулювання спору не вживалися.
Позивачем зазначено, що невиконання обов'язку щодо сплати орендної плати по договору оренди, порушує право балансоутримувача на отримання грошових коштів і відповідно до ст. 1 ГПК України, дає йому право на звернення до господарського суду за захистом своїх майнових прав.
ІІ. Позиція Відповідача у справі.
Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача ФОП Токар Аліни Ігорівни значиться - АДРЕСА_1 , на цю ж адресу судом була направлена ухвала про відкриття провадження від 01.02.2022 року. На дану адресу відправлялись і ухвали про відкладення дати розгляду справи від 24.02.2022; 24.03.2022; 19.04.2022; 10.05.2022 та одна з них, а саме конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, де містилась ухвала Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2022, повернувся на адресу суду із відміткою відділу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
19.04.2022 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача - адвоката Васильчука Андрія Юрійовича, в якому він просив надати йому матеріали справи для ознайомлення та зняття фотокопій матеріалів справи; продовжити строк для подання відзиву у даній справі; розгляд справи проводити із викликом сторін та розгляд справи, призначений на 19.04.2022 перенести на інший день.
Повноваження адвоката підтверджуються ордером на надання правничої допомоги ФОП Токар Аліні Ігорівні у Господарському суді Закарпатської області від 19.04.2022. В даному ордері вказується, що укладеним договором про надання правової допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
Адвокат Васильчук Андрій Юрійович 19.04.2022 з матеріалами справи ознайомився.
В судовому засіданні 19.04.2022 за участі представника відповідача, суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.05.2022, а також повторно встановив сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи. Однак, станом на дату судового засідання 10.05.2022, на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку із його зайнятістю при проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні. В судовому засіданні 10.05.2022, суд постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.05.2022, а також зауважив, що відповідачем не було подано до суду у встановлені строки відзив на позовну заяву.
Також, представника відповідача, який не з'явився у судове засідання 10.05.2022, додатково повідомлено телефонограмою на виконання ч. 6 ст. 120 ГПК України про відкладення судового засідання на 24.05.2022 року.
В судове засідання 24.05.2022 ні відповідач - ФОП Токар Аліна Ігорівна, ні адвокат Васильчук Андрій Юрійович - не з'явились, хоча були належним чином повідомлені, про причини неявки в судове засідання не повідомили, заяв по суті справи не надали, хоча були ознайомлені з матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд тричі продовжував відповідачу даний строк в ухвалах від 24.02.2022, 24.03.2022 і 19.04.2022, однак від нього не надійшло жодних заяв по суті справи станом на дату ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, за правилами, визначеними нормою статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Але, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Отже, з досліджених судом відносин суд виходить з того, що відповідач не заперечує проти дійсності обставин, що викладені у позовній заяві та підтверджені відповідними доказами.
Суд керується приписами статті 2 ГПК України, згідно яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, відповідач повідомлений про строк подання відзиву належним чином, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.
Також, згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
ІІІ. Позиція Третьої особи у справі.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.02.2022 долучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та запропоновано йому у строк до дня судового засідання надати суду пояснення щодо позову та відзиву.
Регіональне відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником ФДМУ по Закарпатській області, який являється орендодавцем згідно договору оренди.
Відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридичною адресою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, значиться - 79005, Львівська область, м. Львів, вул. М. Коперника, буд. 4, на цю ж адресу судом була направлена ухвала про відкриття провадження від 01.02.2022 та ухвали від 24.02.2022; 24.03.2022; 19.04.2022; 10.05.2022. Всі дані ухвали є вручені одержувачу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.02.2022; від 31.03.2022; від 28.04.2022; від 16.05.2022.
Згідно ч. 2 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому ГПК України для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 5. ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Отже, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, є належно повідомленою про відкриття провадження та про залучення її до справи.
Суд тричі продовжував строк сторонам для подання заяв по суті справи в ухвалах від 24.02.2022, 24.03.2022 і 19.04.2022, однак від третьої сторони не надійшло жодних заяв по суті справи, станом на дату ухвалення рішення суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, не з'явилась також в жодне призначене судове засідання для надання суду пояснень щодо позову та відзиву, хоча була належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила і жодних клопотань про відкладення судового засідання не направляла до суду.
Згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Таким чином, суд зазначає, що третя особа своїми правами в даній справі не скористалася, пояснень щодо позову і відзиву не надала і, відповідно, суд вправі на виконання ч. 10 ст. 81 ГПК України, розглянути справу на підставі наявних матеріалів.
Отже, оскільки третя особа повідомлена про строк подання заяв по суті справи належним чином, не скористалася своїм правом на подання пояснень у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІV. Мотивувальна частина рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та надавши їм відповідну правову оцінку, судом встановлено таке:
4.1. 23.03.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Токар Аліною Іванівною (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю - будинок мисливця загальною площею 259,65 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Синевірська Поляна, №355 "А" та яка перебуває на балансі Національного природного парку "Синевир" (а.с. 4 - 9).
4.2. Згідно п. 1.2. договору оренди, майно передається в оренду з метою розміщення готелю.
Відповідно до п. 2.1. договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати державної реєстрації права оренди за цим договором та підписання акта приймання - передавання майна.
У пункті 3.1. договору оренди вказано, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 №786 і становить з ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2016 - 8 654,14 грн.
Пункт 3.3. договору оренди передбачає, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Згідно п. 3.6. договору оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п. 3.7. договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Пунктом 3.8. договору оренди передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.
У пункті 3.10. договору оренди також вказано, що зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі 3 місячної орендної плати, який вноситься за останні місяці оренди.
Згідно п. 5.3. договору оренди, орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
Відповідно до п. 5.9. договору оренди, орендар зобов'язується на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Пунктом 7.1. договору оренди передбачено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно, згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується та скріплюється печатками одночасно з цим договором після державної реєстрації права оренди за договором.
У пункті 9.1. договору оренди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
4.3. Судом встановлено, а пунктом 10.1. договору оренди передбачено, що договір оренди укладено строком на 10 років, що діє з 23.03.2017 по 22.03.2027 включно.
Пунктом 10.2. договору оренди передбачено, що умови договору оренди зберігають силу протягом усього строку договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
Згідно п. 10.13. договору оренду, договір оренди укладено в 3 примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу для орендодавця, орендаря та зберігання у нотаріуса.
4.5. 23.03.2017 був підписаний акт приймання-передачі майна, за яким Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області передало, а ФОП Токар Аліна Іванівна приймає нежитлову будівлю - будинок мисливця загальною площею 259.65 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Синевірська Поляна, буд. 355 "А" та перебуває на балансі Національного природного парку "Синевір" (а.с. 10) (далі - акт приймання-передачі).
Також додатком до договору оренди долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди за договором оренди №21-17/05-08.
До договору оренди також долучено розрахунок плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна (а.с. 11). В даному розрахунку зазначено, що майно перебуває на балансі Національного природного парку "Синевир". Вартість об'єкта оренди за незалежною оцінкою станом на 30.06.2016 становить 472 044,00 грн.; орендна ставка - 22%.
4.6. Таким чином, судом встановлено, що ФОП Токар Аліна Ігорівна є орендарем, прийнятої згідно акту - приймання передачі, нежитлової будівлі загальною площею 259.65 кв.м. з метою розміщення готелю, балансоутримувачем якої являється позивач, за яку згідно умов договору оренди зобов'язується сплачувати орендну плату у розмірі, передбаченому п. 3.1. договору, до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, передбаченому п. 3.6. договору оренди.
Сам договір оренди є чинним, укладений на виконання та відповідно до вимог ст. ст. 283, 287 ГК України; ст. ст. 793, 794, 795 ЦК України, за умовами якого виникло право користування об'єктом оренди у відповідача та право вимоги сплати орендної плати у позивача.
4.7. Однак починаючи з жовтня 2019 року відповідач має заборгованість по орендній платі, що підтверджується долученим до матеріалів позовної заяви розрахунком заборгованості за договором оренди №21-17/05-08 від 23.03.2017 року, проведеним НПП "Синевир" (а.с. 16, 33).
Згідно даного розрахунку, орендарем було фактично сплачено орендної плати у загальному розмірі 75 004,00 грн. Сума ж непогашеної заборгованості за договором оренди станом на дату пред'явлення позову становить 107 078,80 грн.
Отже, твердження Позивача про наявність заборгованості та її розмір Відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості не надав.
Таким чином, Відповідачем порушено зобов'язання, які мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України та ГК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідач має сплатити розмір заборгованості, яка виникла за договором оренди, а позивач має право на захист своїх порушених майнових прав.
4.8. Розглядаючи питання розміру стягнення з Відповідача грошових сум, суд зазначає, що 01.02.2020 введений в дію Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), прийнятий Верховною Радою України у новій редакції.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону, договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Тобто договір оренди №21-17/05-08 від 23.03.2017 є діючим договором до моменту закінчення свого строку - до 22.03.2027 включно.
4.9. Статтею 17 даного Закону передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
Згідно ч. 5 ст. 17 даного Закону, порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.
17.06.2020 набув чинності Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений Постановою КМУ від 03.06.2020 №483 (далі - Порядок).
Згідно п. 132 даного Порядку, у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, орендна плата спрямовується: за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління МКІП , - на період до 31 грудня 2021 р., та державних підприємств, організацій, установ та закладів, яким указом Президента України надано статус національних та які провадять діяльність з організації конгресів і торговельних виставок) - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків балансоутримувачу майна.
4.10. 19.06.2021 набула чинності Постанова КМУ №630 "Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно", якою було затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно (далі - Методика).
Дана Методика визначає механізм визначення розміру плати за оренду об'єктів, визначених ч. 1 ст. 3 Закону, тобто в тому числі за оренду нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини), що належить до державної власності.
Пунктом 7 даної Методики передбачено формулу розрахунку розміру орендної плати за базовий місяць оренди нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна.
4.11. При визначенні суми, що підлягає стягненню на користь Позивача, суд виходить з приписів пункту 3.1. цього договору оренди, відповідно до якого визначено, що сплата і розподіл коштів має відбуватися за правилами, що визначені відповідною Методикою, визначеною КМ України. Отже, має бути застосовано співвідношення, що встановлено чинним законодавством.
Таким чином, розрахунок заборгованості, який є долученим додатком до матеріалів позовної заяви, не відповідає співвідношенню розподілу коштів, який встановлено Законом та визначено чинним з 17.06.2020 Порядком передачі в оренду державного та комунального майна.
Отже, розмір заборгованості підлягає перерахунку, починаючи з червня 2020 року та коригуванню з урахуванням положень п. 132 Порядку, оскільки починаючи з дати набрання законної сили даним Порядком, балансоутримувач набув матеріальне право на 30% від загального розміру орендної плати, а не на 50%, як це передбачено попередніми актами законодавства та договором.
4.10. З даних підстав, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково через проведений перерахунок заборгованості за договором оренди.
Перевіряючи доводи і заперечення сторін, суд зазначає таке.
4.11. Норми законодавства, що регулюють спірні відносини.
Цивільний кодекс України.
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання.
1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 534. Черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням.
1. У разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням.
1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 626. Поняття та види договору.
1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629. Обов'язковість договору.
1. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 793. Форма договору найму будівлі або іншої капітальної споруди.
1. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
2. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п'ять років.
Стаття 794. Державна реєстрація права користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди.
1. Право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 793 ЦКУ, якщо договір, укладений за результатами електронного аукціону, предметом якого є майно державної або комунальної власності.
Стаття 795. Передання будівлі або іншої капітальної споруди у найм.
1. Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
2. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Господарський кодекс України.
Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов'язань.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Стаття 283. Оренда майна у сфері господарювання.
1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
2. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
3. Об'єктом оренди можуть бути:
державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як єдині майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Стаття 284. Умови договору оренди
1. Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
2. Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
Стаття 286. Орендна плата.
1. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
4. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Стаття 287. Оренда державного та комунального майна.
1. Орендодавцями щодо державного та комунального майна є:
1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо єдиних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
Закон України "Про оренду державного та комунального майна".
Стаття 3. Об'єкти оренди.
Об'єктами оренди за даним законом можуть бути зокрема: єдині майнові комплекси підприємств, їхніх відокремлених структурних підрозділів; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини).
Стаття 4. Суб'єкти орендних відносин.
1. Суб'єктами є зокрема: орендар; орендодавець; балансоутримувач.
2. Орендодавцями є зокрема: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю.
Стаття 17. Орендна плата.
1. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
3. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.
4. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
5. Порядок розподілу орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.
Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ від 03.06.2020 №483.
Розділ - Розподіл орендної плати для об'єктів, що перебувають у державній власності.
п. 132. У разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, орендна плата спрямовується: за нерухоме майно державних підприємств, установ, організацій (крім підприємств, установ та організацій галузі кінематографії, що належать до сфери управління МКІП , - на період до 31 грудня 2021 р., та державних підприємств, організацій, установ та закладів, яким указом Президента України надано статус національних та які провадять діяльність з організації конгресів і торговельних виставок) - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків балансоутримувачу майна.
4.12. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.
4.12.1. Судом встановлено факт, що ФОП Токар Аліна Ігорівна являється орендарем нежитлової будівлі загальною площею 259.65 кв.м., яка знаходиться за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Синевірська Поляна, №355 "А" з метою розміщення готелю, балансоутримувачем якої являється позивач. Дана будівля є державною власністю, орендодавцем згідно даного договору оренди виступає Фонд державного майна України по Закарпатській області, правонаступником якого є Фонд державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, на вимогу ст. 287 ГКУ та ст. 4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", а балансоутримувачем - НПП "Синевир".
Договір оренди є чинним, дійсним до 22.03.2027 включно та відповідає вимогам ст. ст. 793, 794 ЦКУ.
4.12.2. Відповідач не заперечує заборгованість з орендної плати за договором оренди, яка не сплачена станом на дату подання позову до суду та відкриття провадження по справі.
Загальна сума нарахованої позивачем заборгованості згідно розрахунку заборгованості, долученої до матеріалів справи складає: 184 082,80 грн. з розподілом на наступні періоди:
- 20 206,80 грн. - заборгованість за 2019 рік;
- 81 048,00 грн. - заборгованість за 2020 рік;
- 82 828,00 грн. - заборгованість за 2021 рік.
Позивач в розрахунку заборгованості підтверджує, а відповідач не заперечує, що ним було оплачено в рахунок погашення своєї заборгованості за договором оренди 75 004,00 грн.
Відтак, загальна заборгованість за договором оренди відповідача перед НПП "Синевир" складає 109 078,80 грн.
Однак, здійснюючи розрахунок заборгованості слід враховувати положення статті 534 ЦКУ, де йде мова про те, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Відповідно, оскільки відсутні такі складові заборгованості, як витрати кредитора і проценти та неустойка, то погашенню в першу чергу підлягає сума основного боргу у розмірі 109 078,80 грн., однак починаючи з періоду виникнення заборгованості - з жовтня 2019 року. Тому, здійснена відповідачем оплата у розмірі 75 004,00 грн. погашає його початкову заборгованість за періоди жовтень 2019 - серпень 2020 та частково вересень 2020 у розмірі 369.20 грн.
Тобто, стягненню з відповідача підлягає заборгованість за договором оренди за такі періоди, як вересень - грудень 2020 року і за січень - листопад 2021 року.
4.12.3. На підставі Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який введений в дію 01.02.2020 та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна №483, який набув чинності 17.06.2020, з липня 2020 по останній місць, за який нараховано орендну плату, листопад 2021, розмір щомісячної орендної плати має бути розподілено за пропорцією - 70%х30% орендної плати до державного бюджету/балансоутримувачу майна.
4.12.4. Здійснивши даний перерахунок, суд встановив та дійшов висновку, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди за такі періоди, як вересень - грудень 2020 року і за січень - листопад 2021 року, становить 65 558,04 грн., зокрема:
- 16 461,24 грн. - заборгованість за вересень (3 983,04 грн.), жовтень (4 114,20 грн.), листопад (4 155,00 грн.), грудень (4 209,00 грн.) 2020 року;
- 49 096,80 грн. - заборгованість за січень (4 246,80 грн.), лютий (4 302,00 грн.), березень (4345,20 грн.), квітень (4 520,40 грн.), травень (4 450,20 грн.), червень (4 507,80 грн.), липень (4 516,80 грн.), серпень (4 521,60 грн.), вересень (4 512,00 грн.), жовтень (4 566,60 грн.), листопад (4 607,40 грн.) 2021 року.
Решту суми заборгованості за договором оренди відповідач має скерувати до державного бюджету у відповідності до п. 3.6. договору оренди та п. 132 Порядку.
Тобто, саме сума 65 558,04 грн. підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь позивача, що є належним виконанням умов договору оренди.
Щодо обґрунтованості рішення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про часткову відмову у задоволенні позову.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно платіжного доручення №1277 від 28.12.2021 і квитанції 6474-8491-1452-9278 від 31.01.2022 (а.с. 17, 40) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
З огляду на викладене, на підставі положень ст. 129 ГПК України, на відповідача покладаються судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі в сумі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Токар Аліни Іванівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Національного природного парку "Синевир", Закарпатська область, Хустський район, с. Синевир, вул. Без назви, буд. 1626, код ЄДРПОУ - 0538614, заборгованість у розмірі 65 558,04 грн. (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 04 копійок) по сплаті орендної плати за договором оренди №21-17/05-08 від 23.03.2017.
3. В іншій частині вимог - відмовити.
4. Судові витрати покласти на відповідача.
5. Стягнути фізичної особи-підприємця Токар Аліни Іванівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Національного природного парку "Синевир", Закарпатська область, Хустський район, с. Синевир, вул. Без назви, буд. 1626, код ЄДРПОУ - 0538614, сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривні 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати сторонам.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя П.Д. Пригуза