про відкриття касаційного провадження
07 червня 2022 року
м. Київ
справа №140/6552/21
провадження №К/990/10193/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №140/6552/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.05.2021 про перерахування пенсії із 01.04.2021 із розрахунку 60% від заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці прокуратури Волинської області від 05.04.2021 №21-246вих21 та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії, десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати ГУПФ здійснити з 01.04.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (Закон №1789-XII; у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати зазначеної у довідці без обмеження її максимального розміру та з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2021, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 20 травня 2021 року №907610121044 в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01 квітня 2021 року із розрахунку 60% від заробітної плати, визначеної у довідці Волинської обласної прокуратури від 05 квітня 2021 року N 21-246вих.21;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 05 квітня 2021 року N 21-246вих.21;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 11.05.2022 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк на усунення недоліку касаційної скарги, а саме: надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 1816 грн.
02.06.2022 від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшло клопотання, до якого додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1816 грн.
Отже, недоліки касаційної скарги усунуто.
Дослідивши зміст касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.
Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.
Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.
Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).
Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.
Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з'ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв'язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалених у цій справі.
Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також наявність обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас частина друга статті 329 КАС України встановлює, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження пропущений, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене 28.12.2021, а касаційна скарга подана 23.04.2022 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв'язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга).
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зазначає, що отримало постанову суду апеляційної інстанції лише 30.03.2022 нарочно за заявою, а тому вважає вказану обставину поважною причиною для пропуску процесуального строку.
За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення.
Також відповідачем у прохальній частині касаційної скарги заявлено клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції, однак у тексті скарги відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності такого зупинення, тому це клопотання Судом не розглядається.
Керуючись положеннями пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд
1. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк на касаційне оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №140/6552/21.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.08.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 у справі №140/6552/21.
3. Витребувати з Волинського окружного адміністративного суду справу №140/6552/21.
4. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
5. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя С.Г. Стеценко