справа № 380/25030/21
07 червня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 27892/6/133-01-24-07 від 17.09.2021 про виключення з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2021 та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.
Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у сумі 10840,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою прийняття оскаржуваного рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку було встановлення наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Однак всупереч приписам п. 299.11 ст. 299 ПК України підставою його прийняття слугували відомості інтегрованої картки платника податку, а не акт перевірки. Крім цього, датою виключення з реєстру платника єдиного внеску є 30.06.2019, що, на думку позивача, не відповідає вимогам п. 299.11 ст. 299 ПК України, оскільки не є першим числом місяця, наступного за кварталом. Позивач вважає, що вказане свідчить про протиправність рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 27892/6/13-01-24-07 від 17.09.2021, відтак він звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 28.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 07.06.2022 допущено заміну відповідача в справі - Головного управління ДПС у Львівській області (код за ЄДРПОУ 43143039), його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Львівській області (код за ЄДРПОУ ВП 43968090) як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.
Ухвалою суду від 07.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотань представниці відповідача про розгляд справи № 380/25030/21 у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15197 від 17.02.2022), у якому проти позову заперечив. Вказав, що позивач був платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 5 %. У інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 на кожне перше число протягом двох послідовних кварталів був наявний податкових борг, який станом на 01.09.2021 становить 10688,98 грн. Зазначив, що з урахуванням положень пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України та з урахуванням відомостей інтегрованої картки платника податку, відповідачем прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку з 30.09.2021. Щодо доводів позивача про відсутність акта перевірки, стверджує, що такий акт має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, позаяк не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника. Також вважає, що пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 не передбачено проведення документальної перевірки та складання акта перевірки. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та до 30.09.2021 був зареєстрований платником єдиного податку 3 групи спрощеної системи оподаткування. Вказані обставини визнаються сторонами.
Рішенням Головного управління ДПС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку № 27892/6/13-01-24-07 від 17.09.2021 ФОП ОСОБА_1 виключено з реєстру платника єдиного податку з 30.09.2021 на підставі п.299.10 ст. 299, п.п. 298.2.3 п.298.2 ст 298 Податкового кодексу України. При прийнятті зазначеного рішення, відповідачем на підставі інтегрованої картки платника податку встановлено у ФОП ОСОБА_1 наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, оскільки, на його думку, підставою його прийняття слугували відомості інтегрованої картки платника податку, а не акт перевірки. Відтак він звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до п. 295.1. статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше як до кінця поточного звітного року.
Згідно з п. 299.10. статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадку передбаченому пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу тобто, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Згідно з абз. 8 п.п. 298.2.3. п. 298.2. статті 298 ПК України платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Положеннями п. 299.11. статті 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Головного управління ДПС у Львівській області про виключення з реєстру платника єдиного податку № 27892/6/13-01-24-07 від 17.09.2021 ФОП ОСОБА_1 виключено з реєстру платника єдиного податку з 30.09.2021 на підставі п.299.10 ст. 299, п.п. 298.2.3 п.298.2 ст 298 Податкового кодексу України. При прийнятті зазначеного рішення, відповідачем на підставі інтегрованої картки платника податку встановлено у ФОП ОСОБА_1 наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Тобто, таке рішення прийнято не на підставі акту за наслідками проведеної перевірки за фактом наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, як це передбачено п. 299.11. статті 299 ПК України, а на підставі інформації із баз даних ДФС про те, що за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 станом на 01.09.2021 рахується податковий борг по єдиному податку у сумі 10688,98 грн.
За таких обставин суд зазначає, що контролюючий орган при прийнятті рішення № 27892/6/13-01-24-07 від 17.09.2021 про виключення з реєстру платника єдиного податку діяв усупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.
Указана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 808/224/18, від 15.05.2018 року у справі № 813/676/17, яка в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.
Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відтак суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 27892/6/13-01-24-07 від 17.09.2021 про виключення з реєстру платника єдиного внеску та зобов'язати відповідача поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи за ставкою 5 % від доходу з 30.09.2021.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10840,00 грн суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об'єднанням «Бачинський та партнери», зокрема адвокатом Дзіковським М. Р. на підставі договору про надання правової допомоги від 25.11.2021 № 28-2021 (далі - договір).
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 отримання винагороди адвокатського об'єднання за надання правової допомоги визначається у додатку до договору.
Згідно з пп. 3.1 п. 3 оплата послуг за надання правової допомоги здійснюється в порядку та на умовах, узгоджених сторонами.
Відповідно до акта від 13.12.2021 № БК12/004 про надання послуг за договором № 28-2021 від 25.11.2021 вартість наданих послуг позивачу становить 10840,00 грн.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.
Ураховуючи, що вказану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справу незначної складності, з огляду на наявність усталеної судової практики у цій категорії спорів, заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає можливим стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 1500,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір у розмірі 2270,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 17.09.2021 № 27892/6/133-01-24-07 про виключення з реєстру платника єдиного внеску.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області (79003 м.Львів вул.Стрийська 35; код за ЄДРПОУ ВП 43968090) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в Реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2021 та відновити відомості в Реєстрі платників єдиного податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79003 м.Львів вул.Стрийська 35; код за ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 1500 (одну тисячу п'ятсот) гривень 00 коп понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79003 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Желік О.М