справа №380/25030/21
з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження та з питань проведення судового засідання у справі
07 червня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представниці відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 27892/6/133-01-24-07 від 17.09.2021 про виключення з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в Реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2021 та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.
На адресу суду від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 15197 від 17.02.2022), до якого долучила клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та про перехід в загальне позовне провадження. В обґрунтування таких зазначила, що, на її думку, розгляд справи необхідно здійснювати з викликом сторін з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин справи та у зв'язку з необхідністю дослідження документів. Крім цього, у зв'язку з долученням позивачем документів, які не були предметом дослідження комісії, просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження та з проведенням судового засідання.
При вирішенні клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження суд враховує таке.
Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій вказаної статті.
Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд встановив, що вказана справа не відноситься до справ, які відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України не можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням (ч.ч. 1, 4 ст. 260 КАС України).
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).
У свою чергу спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).
Суд звертає увагу, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не призводить до порушення принципу справедливості, оскільки задля досягнення його досягнення процесуальне законодавство наділяє сторін рівними правами, використання яких у спрощеному позовному провадженні ніяким чином не обмежено. Усі свої доводи та міркування сторони мають право викладати у письмових заявах чи клопотаннях.
Дослідивши клопотання представниці відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, судом не встановлено обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, відтак у задоволенні клопотань представниці відповідача слід відмовити.
Керуючись положеннями ст.ст. 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотань представниці відповідача про розгляд справи № 380/25030/21 у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М