08 червня 2022 року м. Ужгород№ 260/1254/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясінянської селищної ради Рахівського районну Закарпатської області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ясінянської селищної ради Рахівського районну Закарпатської області, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішенням Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №1939 від 17 лютого 2022 року чотирнадцятої сесії VIII скликання, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 (кадастровий номер згідно відомостей державного земельного кадастру - 2123687500:07:001:0367) загальною площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва розташованої за межами населеного пункту на території Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області в урочищі «Полонина Довга»;
2) зобов'язати Ясінянську селищну раду Рахівського району Закарпатської області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер згідно відомостей державного земельного кадастру - 2123687500:07:001:0367) у приватну власність для індивідуального садівництва (код цільового призначення, згідно класифікації видів цільового призначення земель - секція А код: 01.05) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області в урочищі «Полонина Довга» загальною площею 0,1200 га.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області №36 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою за його заявою. У зв'язку з чим ним було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,12 га для індивідуального садівництва на території Чорнотисянської сільської ради в урочище «Полонина Довга», який був погоджений висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також здійснено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Вказаний проект був поданий на затвердження до Ясінянської селищної ради, однак рішенням №942 від 21.08.2021 у затвердженні такого було відмовлено. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/4240/21 від 17.01.2022 Ясінянську селищну раду зобов'язано повторно розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою. Незважаючи на це відповідач повторно безпідставно відмовив у затвердженні такого проекту. Таке рішення відповідача вважає протиправним та таким, що порушує його право на землю, гарантоване Конституцією України та Земельний кодексом України.
Ухвалою про відкриття провадження у адміністративній справі, скерованою на офіційну електронну пошту відповідача та отриманою 04 квітня 2022 року, Ясінянській селищній раді встановлено 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву. Окрім того, повідомлено, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Проте відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не подав, про причини неподання суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе кваліфікувати неподання відповідачем позову як визнання позову.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05 червня 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області із заявою в якій просив надати земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва площею 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, урочище «Полонина Довга».
28 липня 2020 року наказом Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області № 36-УБД ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва (код цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель - 01.05), що розташовані за межами населеного пункту полонина "Довга" на території Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» №36-УБД Закарпатською регіональною філією ДП «Центр Державного земельного кадастру» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва за адресою: на території Чорнотисянської сільської ради, полонина «Довга» (за межами населених пунктів) Рахівського району Закарпатської області.
16 квітня 2021 року зазначений вище проект землеустрою був погоджений експертом державної експертизи ОСОБА_2 .
Розроблений проект землеустрою був поданий ОСОБА_1 на затвердження до Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області (далі - Ясінянська селищна рада), однак за результатами розгляду такого 31 серпня 2021 року жодного рішення по суті звернення прийнято не було, оскільки питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність не набрало достатньої кількості голосів.
Не погодившись з таким рішенням органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку. Так, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року в адміністративній справі №260/4240/21 позов ОСОБА_1 до Ясінянської селищної ради задоволено частково. Визнано протиправними дії Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2123687500:07:001:0367) загальною площею 0,1200 га для індивідуального садівництва, розташованої за межами населеного пункту села Чорна Тиса, полонина "Довга". Зобов'язано Ясінянську селищну раду на засіданні чергової сесії селищної ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (кадастровий номер 2123687500:07:001:0367) загальною площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва, розташованої за межами населеного пункту села Чорна Тиса, полонина "Довга", з прийняттям відповідного рішення з врахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
17 лютого 2022 року питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва за межами населеного пункту полонина Довга за зверненням ОСОБА_1 було розглянуто на Чотирнадцятій сесії VIII скликання Ясінянської селищної ради повторно.
Так, як вбачається з тексту рішення Ясінянської селищної ради №1939 від 17.02.2022 за затвердження такого проекту землеустрою проголосувало 0 депутатів, проти - 21 депутат, утрималось - 0 депутатів, не голосувало - 0 депутатів, відсутні - 6 депутатів.
Вважаючи таке рішення органу місцевого самоврядування протиправним, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Ст. 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється нормами глави 19 ЗК України.
Чч. 1, 2 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Так, п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України передбачене право громадян на безоплатну передачу земельних ділянок у їх власність шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Ст. 121 ЗК України врегульовано норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Ч. 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно положень ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Зазначені повноваження органів місцевого самоврядування кореспондуються також з питаннями, що віднесені до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради, передбаченими ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон), та вирішуються виключно на пленарних засіданнях таких, серед яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду №260/4240/21 від 17.01.2022 було встановлено, що спірна земельна ділянка на підставі рішення Ясінянської селищної ради №444 від 18 березня 2021 року була прийнята у комунальну власність Ясінянської селищної ради.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, суд вважає, що для отримання у власність спірної земельної ділянки для індивідуального садівництва позивач звернувся у законодавчо встановленому порядку до уповноваженого на те органу місцевого самоврядування - Ясінянської селищної ради.
Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою регламентується положеннями ст. 186 ЗК України.
Так, зокрема, нормами п. б ч. 3 ст. 186 ЗК України визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
При цьому підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою, згідно з нормами ч. 8 ст. 186 ЗК України, може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Норми ч. 9 ст. 186 ЗК України забороняють Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою вимагати:
- додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";
- надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;
- проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Відповідно до ч. 10 ст. 186 ЗК України, висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Судом встановлено, що з метою отримання у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва ОСОБА_1 подав до Ясінянської селищної ради на затвердження розроблений на підставі наданого Головним управлінням Держагеокадастру у Закарпатській області дозволу проект землеустрою. Такий проект був погоджений у встановленому законом порядку державним експертом.
Однак Ясінянська селищна рада у затвердженні такого проекту землеустрою відмовила.
Вирішуючи питання правомірності оскаржений дій суб'єкта владних повноважень крізь призму основних засад адміністративного судочинства, суд повинен дослідити, чи вчинені такі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Зазначене кореспондується також з встановленим Конституцією України обов'язком будь-якого суб'єкта владних повноважень діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Жодний доводів щодо невідповідності поданого ОСОБА_1 на затвердження проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, як того вимагає ЗК України, оскаржене рішення Ясінянської селищної ради не містить.
Більше того, всупереч ч. 10 ст. 186 ЗК України таке рішення взагалі не містить будь-яких недоліків такого проекту землеустрою, що стали причиною відмови ОСОБА_1 у його затвердженні.
Суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
З огляду на що, суд вважає, що приймаючи спірне рішення, без наведення обґрунтування його прийняття, відповідач порушив принцип правової визначеності.
Принцип правової визначеності є складовою частиною принципу верховенства права. Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.
Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови").
Окрім того, принцип правової визначеності є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання).
Суд вважає, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Європейською Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Жодних доказів в обґрунтування причин відмови у затвердженні поданого ОСОБА_1 проекту землеустрою Ясінянською селищною радою до суду надано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, суд вважає рішення Ясінянської селищної ради №1939 від 17.02.2022 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання Ясінянську селищну раду затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою, суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
У справі, що розглядається, порядок затвердження проекту землеустрою регламентовано ст.ст. 118 та 186 ЗК України.
Умови, за яких орган відмовляє у затвердженні такого проекту, визначені кодексом. В свою чергу якщо такі умови відсутні, то уповноважений орган повинен прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - затвердити або відмовити у затвердженні проекту землеустрою, при чому така відмова можлива виключно з встановлених ЗК України підстав. Отже, у такого органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Такі ж висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №320/4182/20, від 23.01.2020 у справі №440/793/19, від 02.04.2020 у справі №826/568/19, від 02.07.2020 у справі №825/2228/18.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Питання ефективності правового захисту аналізувалося також у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Тому враховуючи встановлену за наслідками розгляду даної справи протиправність рішення Ясінянською селищної ради №1939 від 17.02.2022, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав позивача, а тому з врахуванням наданих ч. 4 ст. 245 КАС України повноважень, вважає за необхідне зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень затвердити поданий ОСОБА_1 проект земелеустрою.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих вимог, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність задоволення позову.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 245, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Ясінянської селищної ради Рахівського районну Закарпатської області (місцезнаходження: вул. Борканюка, буд.7, с. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область, 90630, код ЄДРПОУ - 04351452) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішенням чотирнадцятої сесії VIII скликання Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області №1939 від 17 лютого 2022 року.
3. Зобов'язати Ясінянську селищну раду Рахівського району Закарпатської області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер згідно відомостей державного земельного кадастру - 2123687500:07:001:0367) у власність для індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Чорнотисянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області в урочищі «Полонина Довга» загальною площею 0,1200 га.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін