Київський апеляційний суд
6 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12021100070001563 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Нетішин Хмельницької області, громадянина України,
що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , проживає за адресою:
АДРЕСА_2 ,
неодноразово судимого, останній раз вироком Нетішинського міського суду
Хмельницької області від 27.05.2015 за ч.3 ст.185 КК України на підставі
ч.4 ст.70 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, громадянина України,
що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_3 ,
судимого вироком Замостянського районного суду м. Вінниці
від 30.12.2009 за ч.2 ст.121 КК України на 9 років позбавлення волі,
які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
за апеляційними скаргами обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 травня 2022 року,
До Подільського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що 29 серпня 2021 року у вечірній час вони, перебуваючи в гостях у ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , після спільного вживання алкоголю, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вступили між собою в змову на вчинення розбою щодо останнього. Близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_5 , діючи згідно з домовленістю, з метою подолання опору ОСОБА_7 завдав йому один удар рукою в область лівої скроні, а невдовзі, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, завдав кілька ударів кулаками в голову, чим заподіяв тілесні ушкодження, у тому числі забійну рану в лобній ділянці ліворуч, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, і від яких потерпілий втратив свідомість. Прийшовши до тями, ОСОБА_7 вибіг з квартири, щоб покликати на допомогу, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обшукали квартиру, взяли належний ОСОБА_7 телевізор “Samsung” вартістю 16 000 гривень і направилися до виходу з під'їзду. В цей час ОСОБА_7 , спустившись по сходах і побачивши у ОСОБА_6 телевізор, зробив ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зауваження, на що ОСОБА_5 , погрожуючи ОСОБА_7 фізичною розправою, відштовхнув його і разом з ОСОБА_6 залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою підготовчого судового засідання Подільського районного суду м. Києва від 17.05.2022 задоволено клопотання прокурора і ОСОБА_5 та ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів по 15.07.2022 включно. Також суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає про незгоду з ухвалою суду, стверджуючи про те, що розбій щодо ОСОБА_7 не вчинював. Зі змісту апеляційних вимог випливає, що він просить ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_6 вбачається, що він просить ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити або застосувати до нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що суду було надано документи на підтвердження того, що у нього є міцні соціальні зв'язки, а саме, має двох малолітніх дітей, хвору матір, яка є інвалідом другої групи, зареєстроване місце проживання, працює. Однак вказані обставини суд не взяв до уваги, прийнявши доводи прокурора, чим проявив упередженість та однобічність. Також вважає, що суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки не дотримав принципів рівності сторін, справедливості та законності.
В судове засідання суду апеляційної інстанції не прибули прокурор та захисники, які належним чином повідомлені, про дату, час і місце судового засідання, а обвинувачені клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін не заявляли. Тому згідно з ч.4 ст.4222 КПК України суд вважає за можливе розглянути апеляційні скарги без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У відповідності з вимогами ст.ст.184, 199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою.
Задовольняючи клопотання, суд першої інстанції з огляду на обставини, визначені ст.178 КПК України, погодився з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та відсутність у зв'язку з цим підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримано, викладені в ухвалі висновки є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Відповідно до практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (справа “Панченко проти Росії”).
Ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку і може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (справа “Бекчиєв проти Молдови”).
Зважаючи на стадію кримінального провадження та особливості апеляційного розгляду з перегляду конкретного судового рішення, колегія суддів позбавлена можливості дати оцінку доводам обвинувачених, які заперечують свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.
Суд хоча і не конкретизував, але врахував конкретні обставини справи, дані про особи обвинувачених, які мають непогашені судимості, що свідчить про їх схильність до вчинення насильницьких дій, а ОСОБА_5 також - до вчинення кримінальних правопорушень проти власності та порушення обмежень, встановлених у зв'язку з необхідністю контролю за його поведінкою. Крім того, потерпілий у цьому кримінальному провадженні не допитувався, а обвинувачені володіють достеменною інформацією про місце його проживання.
При цьому слід зважити і на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими в інкримінованому кримінальному правопорушенні у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна.
Такі обставини, на думку колегії суддів, переконливо свідчать, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з великою ймовірністю можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення, такі ризики не зменшилися і виправдовують подальше їх тримання під вартою, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та не запобігатиме спробам вчинити вказані дії.
Отже, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, тому підстав для задоволення апеляційних скарг обвинувачених колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 4221 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 17 травня 2022 року про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строку тримання під вартоюзалишити без змін, а апеляційні скарги обвинувачених - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3