03 червня 2022 року
справа № 759/17898/21
провадження № 22-ц/824/3016/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В.,
учасники справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» - Яценко Тетяни Юріївни на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді П'ятничук І.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги по утриманню підземної автомобільної стоянки,
В серпні 2021 року ТОВ «Новобудова» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої на свою корись заборгованість по утриманню підземної автомобільної стоянки (паркінгу) у розмірі 15 726,04 грн та судовий збір.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року матеріали цивільної справи направлено за підсудністю до Макарівського районного суду Київської області.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник товариства подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості з оплати послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки, що надаються за місцезнаходженням нерухомого майна, відтак розгляд такого спору має здійснюватись з урахуванням правил про виключну підсудність.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Направляючи справу за підсудністю до Макарівського районного суду Київської області суд першої інстанції виходив із положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України щодо загальної підсудності спорів.
Проте, погодитись із таким висновком суду не можна.
Відповідно до ст. 27 ЦК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Статтею 30 ЦПК України визначено категорії справ, за якими застосовується виключна підсудність.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року (справа № 910/10647/18) виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватись як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 наведено висновок про те, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно необов'язково виступає як об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладено щодо користування нерухомим майном поширюються норми виключної підсудності.
Предметом позовних вимог у справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за догвоором з оплати послуг по утриманню підземної автомобільної стоянки, відтак спір пов'язаний із об'єктом нерухомого майна, а тому мають застосовуватись положення ст. 30 ЦПК України щодо виключної підсудності.
Відповідно до матеріалів справи, підземна автомобільна стоянка, за утримання якої позивач просить стягнути із відповідача заборгованість, розташована за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 125, що територіально відносить до Святошинського району м. Києва.
Враховуючи викладене, справа підсудна Святошинського районного суду м. Києва.
Судом першої інстанції помилково застосовано положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України, відтак ухвала суду від 23 вересня 2021 року підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» - Яценко Тетяни Юріївни задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді