02 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 28 березня 2022 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_5
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 28 березня 2022 року відмовлено у задоволенні подання ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення, без скасування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, засуджений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 28 березня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення, без скасування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що вказана ухвала винесена з порушенням чинного законодавства, а саме ст. 81 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши суддю доповідача, думку апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, їх пояснення, відповіді на питання суду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали судового провадження в межах поданої апеляції, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Мотиви апеляційного суду.
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2018 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на 05 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 03 (три) роки.
06 липня 2018 року засуджений ОСОБА_5 прибув до ДУ "Кагарлицька виправна колонія № 115".
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з поданням про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття основного покарання у виді позбавлення волі.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 28 березня 2022 року відмовлено у задоволенні подання ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування основного покарання, без скасування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Перевіривши доводи поданої засудженим ОСОБА_5 апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв у відповідності до положень ст. 81 КК України та ст. 539 КПК України, відповідним чином мотивувавши свої висновки, з огляду на наступне.
Щодо суті апеляційних вимог, то суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України, особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Положеннями ч. 2 ст. 81 КК України визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КВК України під виправленням засудженого розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 №2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м?яким умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише коли засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Так, згідно характеристики, затвердженої начальником державної установи "Кагарлицька виправна колонія № 115", ОСОБА_5 за період перебування в колонії характеризується негативно. (а.с. 4).
Як вбачається з довідки заохочень та стягнень, засуджений ОСОБА_5 має 13 (тринадцять) дисциплінарних стягнень та 03 (три) заохочення. (а.с. 16).
Крім того, 26 травня 2022 року апеляційним судом призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_5 та в подальшому справа була відкладена на іншу дату у зв'язку з тим, що начальником державної установи "Кагарлицька виправна колонія № 115" ОСОБА_7 було скеровано до апеляційного лист, згідно якого постановою начальника установи від 19 травня 2022 року засудженому ОСОБА_5 оголошено чергове дисциплінарне стягнення у виді "ДІЗО 14 діб", у зв'язку з чим останнього не можливо доставити до приміщення відеоконференції для проведення апеляційного розгляду.
За таких обставин, суд першої інстанції ретельно дослідив у судовому засіданні матеріали особової справи засудженого, врахував всі обставини, в тому числі і ті на які посилається засуджений в апеляційній скарзі, перевірив його особу та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від покарання, з чим також погоджується і апеляційний суд.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419, 537 КПК України, колегія суддів, ?
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 28 березня 2022 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3