31 травня 2022 року місто Київ.
Справа 756/9819/21
Апеляційне провадження № 22-ц/824/501/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача: Желепи О.В.,
суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
за участю секретаря: Ратушного А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року (ухвалене в складі судді Луценко О.М., інформація щодо дати складання повного тексту рішення відсутня)
в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання,-
У червні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець А.М. про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання, мотивуючи свої вимоги тим, що 29.03.2017 року між нею та відповідачкою було укладено договір довічного утримання, який був посвідчений приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баранець Аллою Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за № 237. Відповідно до умов вище зазначеного договору довічного утримання(догляду) від 29 березня 2017 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло від ОСОБА_1 (відчужувача) до мене - ОСОБА_2 (набувача). Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язуюся довічно утримувати та доглядати відповідача. Тобто, відповідно до вказаного договору - ОСОБА_2 є набувачем-власником щодо квартири АДРЕСА_1 , та піклувальником щодо ОСОБА_1 .
В договорі довічного утримання вбачається, що позивачка взяла на себе зобов'язання сплачувати грошове утримання в розмірі 1000,00грн.-1775,00грн. щомісячно, сплачувати комунальні послуги та виплати одноразове грошову зобов'язання в розмірі 120 000,00грн.
За період з 29 березня 2017 року по серпень 2019 року договір довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року між позивачем та відповідачем виконувався належним чином.
У серпні 2019 року я, ОСОБА_2 , як фельдшер за фахом, запропонувала ОСОБА_1 догляд цілодобовий за її місцем проживання, приймаючи на увагу травму ноги, що остання отримала, та проведену операцію. Але, відповідач повідомила, що не бажає, щоб я чи інші особи за моїм дорученням значний час знаходилися з нею у квартирі де вона мешкає. Також, ОСОБА_1 відмовилась переїхати тимчасово до - ОСОБА_2 у м. Бровари , де вона мешкаю, для надання ОСОБА_1 догляду цілодобового. Приблизно з серпня 2019 року ОСОБА_1 повідомила, що уклала договір про догляд з сусідкою - ОСОБА_3 , що догляд від позивача, відповідачу більше не потрібен, а потрібні тільки гроші, в зв'язку з чим більше не може прийняти догляд від неї.
Згодом відповідачка категорично відмовилася впускати позивача у квартиру, яка належить позивачу та в якій довічно мешкає відповідач. Більш того, відповідачем було встановлено додаткові металеві нові двері, ключа від якої в неї не має.
У ОСОБА_1 ніколи не було претензій: щодо невиконання позивачем фінансових платежів - обов'язків у сумах, передбачених договором довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 та щодо ненадання відповідачу належних та комфортних умов проживання, що стосується догляду та утримання, в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить позивачу.
Посилаючись на викладене та те, що позивачка виконувала взяті на себе зобов'язання за договором добросовісно та в повному об'ємі, просила суд усунути перешкоди в виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов'язання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належним чином виконувати умови договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року та не чинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) перешкод: щодо потрапляння у квартиру АДРЕСА_1 та виконання умов договору довічного утримання( догляду) від 29 березня 2017 року.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання - задоволено.
Усунуто перешкоди в виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов'язання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належним чином виконувати умови договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року.
Зобов'язано не чинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) перешкод: щодо потрапляння у квартиру АДРЕСА_1 та виконання умов договору довічного утримання( догляду) від 29 березня 2017 року.
Не погодившись з таким рішенням суду 10.12.2021 року, відповідно до відмітки на поштовому конверті ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим; суд не визначився з обставинами справи та прийняв рішення без посилання на докази; допущені порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; справа розглянута упереджено, рішення прийняте без належного обґрунтування. Суд поверхнево розглянув справу та вийшов за межі позовних вимог.
Звертає увагу на те, що предметом позову суд визначив усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання. Натомість, розглянувши справу та не визначившись зі змістом позовних вимог, суд, фактично, вирішив справу про усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном, що є різними підставами позову.
Також зазначає, що суд не звернув увагу на те, що відповідно до п.29 Договору, вимоги та пропозиції Сторін, що виникають з цього Договору або пов'язані з ним та щодо виконання Договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами та надсилання (отримання) відчужувачем/набувачем поштою відповідних письмових листів-звернень. Натомість, матеріали справи не містять жодного листа ОСОБА_2 , де б пропонувала відповідачу свою допомогу або хотіла б внести зміни до Договору.
27 січня 2022 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу , обгрнутований тим, що викладені доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не відповідають дійсності, спростовуються документами та іншими доказами, що є у справі. Судом першої інстанції при розгляді Справи № 756/9819/21 було ретельно перевірено документи та інші докази, що є у справі, отримано від позивача та відповідача пояснення щодо позовних вимог та документів у справі. Судом правильно та відповідно до ЦПК України надано оцінку всім документам та іншім доказам по справі. Таким чином просить суд відмовити у задоволені апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року залишити в силі.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач та її представник ОСОБА_4 доводи скарги не визнали просили залишити рішення районного суду без змін.
Відповідач та її адвокат Лой О.М. до Київського апеляційного суду не з'явились просили слухання справи відкласти до завершення воєнного стану в Україні.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що термін воєнного стану в Україні є не передбачуваним, Київський апеляційний суд здійснює судочинство під час воєнного стану в звичайному режимі, законодавство в частині обов'язку суду розглянути справу в розумні терміни не змінено, справа в провадженні суду перебуває з грудня 2021 року, в клопотанні не зазначено жодних мотивів, які б вказували на те, що права сторони відповідача будуть порушені в разі розгляду справи без їх участі, позиція сторони відповідача детально викладена в апеляційній скарзі, явка до апеляційного суду є не обов'язковою.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, а тому колегія суддів у відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення позивача та її представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 враховуючи свій вік, потреби за станом здоров'я та сімейними обставинами в утриманні та спілкуванні, вирішила скористатися роз'ясненнями ГО «Фонд допомоги Олени Орєхової» та 29 березня 2017 року уклала з позивачем договір довічного утримання, зареєстрований в реєстрі за №237.
Відповідно до умов договору позивачка взяла на себе зобов'язання сплачувати грошове утримання в розмірі 1000,00грн.-1775,00грн. щомісячно, сплачувати комунальні послуги та виплати одноразове грошову зобов'язання в розмірі 120 000,00грн. В свою чергу відповідач зобов'язалася передати ОСОБА_2 у власність квартиру АДРЕСА_1 .
В подальшому відповідач у справі, вважаючи, що позивачка не виконує умови договору довічного утримання звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовом про його розірвання.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні Київського апеляційного суду, Оболонським районним судом було відмовлено позивачу в прийнятті зустрічної позовної заяви, після чого позивач звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8,9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Заявивши позовну вимогу про усунення перешкоди в виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року шляхом зобов'язання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) належним чином виконувати умови договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року та не чинити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) перешкод: щодо потрапляння у квартиру АДРЕСА_1 та виконання умов договору довічного утримання( догляду) від 29 березня 2017 року, позивач не вказала, яке її право було порушено діями ОСОБА_1 та яке право підлягає захисту.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що позов ОСОБА_2 іфактично обгрнутований обставинами належного виконання нею умов договору довічного утримання та доведення факту неможливості виконання умов договору, щодо догляду через неправомірну поведінку відповідача, а саме: перешкоджання в доступі до квартири, шляхом заміни замків та не надання ключів позивачу.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 районний суд дійшов висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод.
При цьому судом не зазначено, який із перелічених у статті 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів було обрано позивачем та яке його право підлягає захисту на підставі поданого ним позову.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такеправо чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).
У цій справі позивач заявила вимоги про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання (догляду) від 29 березня 2017 року.
З огляду на те, що на час подачі вказаного позову вже розглядався спір про розірвання договору довічного утримання, то обставини наявності чи відсутності перешкод у виконанні договору довічного утримання підлягають доказуванню в справі про розірвання договору.
Як пояснив представник позивача, в справі про розірвання договору довічного утримання ним подані аналогічні докази, що і в даній справі на підтвердження факту наявності перешкод для виконання договору довічного утримання в частині здійснення постійного догляду .
Колегія суддів зазначає, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності повторного звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За правилами ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на те, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми матеріального права, порушено процесуальні норми, Київський апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 рокуз ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ « Про судовий збір», а Київський апеляційний суд дійшов висновку про ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову, судовий збір, який підлягав сплаті за подачу апеляційної скарги в розмірі 1362 грн. 00 коп. відповідно до ст. 141 ЦПК України стягується з ОСОБА_2 в дохід держави .
Крім того, в тексті апеляційної скарги ОСОБА_1 просить вирішити питання, щодо понесених судових витрат та тих, що будуть понесені у зв'язку з розглядом її апеляційної скарги в розмірі 35000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
До апеляційної скарги долучено квитанцію до прибуткового касового ордеру №01 від 08.12.2021 року підстава Договір №01/08 від 02.08.2021 року за участь в судовому засіданні 21.10.2021 року , ознайомлення з матеріалами справи 25.11.2021 року, складання апеляційної скарги у цивільній справі №756/9819/21 на суму 9000 грн. 00 копа. Копія квитанції завірена адвокатом Лой О.М.
13.08.2021 року ОСОБА_1 подала відзив на позов, в додатках до якого міститься копія договору про надання правової допомоги №01/08 від 02.08.2021 року, копія додатку до договору про надання правової допомоги №01/08 від 02.08.2021 року.
Відповідно до змісту додатку до договору про надання правової допомоги №01/08 від 02.08.2021 року(а.с. 57 т.1 ), вбачається, що плата замовником послуг адвоката гонорар, проводиться в розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч гривень 00 - коп. Гонорар виплачується замовником, за умови відмови - позивачці ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог до замовника або підписання замовником з позивачем мирової угоди.
Незалежно від результату розгляду цивільної справа №756/9819/21, замовник зобов'язаний сплатити адвокату: .
1000 грн. - за ознайомлення з документами та надання консультацій;
5000 грн. - за складання , відповіді на позовну заяву. При складанні . апеляційної, касаційної скарги, відповіді, відзиву апеляційної чи касаційної скарги
збільшується в двічи;
2500грн. - за участь адвоката у кожному судовому засіданні і 1000 грн якщо судове засідання не відбулося за неявки учасника судового.
1000грн. - складання запитів, листів звернень.
1000грн. - за кожний складений процесуальний чи інший документ, сплачені замовником кошти включаються до складу гонорару.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ордеру серії КС №673125 від 25.08.2021 року ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №01/08 від 02.08.2021 року у Оболонському районному суді м. Києва, Київському апеляційному суді представляє інтереси адвокат Лой О.М. (а.с. 204 а, т. 1 )
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №01 від 11.08.2021 року підстава Договір №01/08 від 02.08.2021 року за складання відзиву на позовну заяву в цивільній справі №756/9819/21 сплачено ОСОБА_1 5000 грн. 00 коп. (а.с. 204 т. 1)
Відповідно до квитанцію до прибуткового касового ордеру №01 від 05.11.2021 року підстава Договір №01/08 від 02.08.2021 року за участь в судовому засіданні 21.10.2021 року, 12.11.2021 року та вивчення документів сплачено ОСОБА_1 5000 грн. 00 коп (а.с. 42 т. 2)
В судовому засіданні районного суду від 26.08.2021 року інтереси відповідача представляв адвокат Лой О.М. слухання справи тривало 7 хвилин; 21.10.2021 року - 3 хвилини тривало судове засідання; 12.11.2021 року -1 годину 15 хвилин. 22.11.2021 року адвокат знайомився з матеріалами справи.
22.11.2021 року Лой О.М. в інтересах ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи ( а.с 106 т. 2).
На стадії апеляційного розгляду адвокатом відповідача буа надана правова допомога щодо складання апеляційної скарги. Участі в судових засіданнях Київського апеляційного суду адвокат Лой О.М, участні не брав.
Відповідно до вимог ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищенаведене, складність справи, а також враховуючи, що відмовлено у позові, колегія приходить до висновку, що з позивача за надання правової допомоги під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 19000 грн.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 382- 384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець Алли Миколаївни про усунення перешкод в виконанні договору довічного утримання - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1362 ( одна тисяча триста шістдесят дві ) грн.00 коп. на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду UA548999980313101206080026010, одержувач УК у Солом'янському районі м. Києва/22030101, банк-одержувач Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38050812 , код класифікації доходів бюджету :22030101
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 19000 грн. 00 коп.
Дані сторін:
Позивач: ОСОБА_2 ( р.н. ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 )
Відповідач ОСОБА_1 ( р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 )
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 03 червня 2022 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді: В.А. Кравець
О.Ф. Мазурик