Справа № 703/698/22
2/703/764/22
06 червня 2022 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Биченка І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Сміла в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
установив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя з підстав відсутності згоди відповідача на добровільний поділ.
В обґрунтування позову зазначила, що вона з 08 червня 1996 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
За період шлюбу вони з чоловіком за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1 .
Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає переоформити на неї 1/2 частину вказаного нерухомого, то такий спір підлягає розгляду в судовому порядку.
Позивача в судове засідання не з'явилась, її представник направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності та відсутності його довірителя, позов підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, надав суду заяву в якій розгляд справи просив проводити без його участі, проти задоволення позову не заперечував.
За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з сімейних правовідносин.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08 червня 1996 року.
Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 09 червня 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В., ОСОБА_2 купив трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Смілянського виробничого підрозділу Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації від 18 червня 2003 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 .
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороби, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст. 61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують.
Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 придбана за договором купівлі-продажу в період шлюбу сторін, оскільки відповідачем не спростовано презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Зважаючи на визнання відповідачем позову, суд уважає за можливе повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 50 % судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані, зокрема, з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи.
На підтвердження здійснення витрат пов'язаних з розглядом справи позивачем надано попередній розрахунок з описом наданих адвокатом послуг, квитанцію про сплату 1500 грн. витрат на правничу допомогу.
Відтак, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України вказані витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволити повністю.
Визнати об'єктом спільного майна подружжя - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого 21 березня 2022 року за квитанцією 0.0.2493726790.1 в розмірі 992 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992 грн. 40 коп. судового збору та 1500 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя І.Я. Биченко