07 лютого 2022 року Справа № 160/24073/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, в якій просить:
- визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про грошове забезпечення позивача за нормами чинними на 01 січня 2021 року, що враховується при перерахунку пенсії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням визначених, шляхом множення передбачених для посади позивача, з якої він був звільнений при призначенні пенсії, та спеціального звання, відповідних тарифних коефіцієнтів на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі - 2270 гривні, який встановлено на 01.01.2021 року відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”;
- зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку за формою згідно “Додатку 2” до “Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року, про розмір грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням визначених, шляхом множення передбачених для посади позивача, з якої він був звільнений при призначенні пенсії, та спеціального звання, відповідних тарифних коефіцієнтів на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі - 2270 гривні, який встановлено на 01.01.2021 року відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби в розмірі - 50% та премії в розмірі - 74%, для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, згідно з якого внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, тому позивач вважає, що з дня набрання чинності вказаним судовим рішенням виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Позивач вважає неправомірною відмову відповідача у складанні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області довідки про його грошове забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням всіх його складових.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на час розгляду справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази здійснення зміни - збільшення з 29 січня 2020 року посадових окладів або інших складових грошового забезпечення позивача у зв'язку з вказаною постановою суду апеляційної інстанції, відсутні передбачені законом підстави для видачі довідки для здійснення перерахунку пенсії позивача. За твердженнями представника відповідача, оскільки, Кабінетом Міністрів України на сьогоднішній день не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням діючих військовослужбовців усіх силових структур, крім застосування прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для обчислення посадових окладів та окладів за військове звання військовослужбовців, а тому прийняття рішення щодо обрахунку нових розмірів посадових окладів та окладів за військове звання діючим військовослужбовцям виходить за межі повноважень відповідача. Умовою для перерахунку пенсії, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення, є збільшення розміру всіх складових грошового забезпечення. Міжрегіональне управління не э центральним органом влади, що забезпечує формування та реалізує державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та в нього відсутні відомості того, що з 01.01.2021 в Державній кримінально-виконавчій службі (в цілому) відбулось підвищення грошового забезпечення. Таким чином, у Міжрегіонального управління відсутній обов'язок щодо формування оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2021, для перерахунку пенсії.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі. Також вказує, що відповідач у відзиві наводить обґрунтування відносно іншого позову, іншої людини, яка займала іншу посаду «начальник цеху», інше звання «підполковник».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 05.02.2022 - припадає на вихідний день (субота), у зв'язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 07.02.2022р.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 23.04.1980 року по 13.12.1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ в системі виконання кримінальних покарань, посада перед звільненням - начальник воєнізованої пожежної команди установи виконання покарань №20 У MBС в Запорізькій області, (Державна установа «Вільнянська виправна колонія (№20)» м. Вільнянск Запорізької області), спеціальне звання перед звільненням майор внутрішньої служби, та у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 13.12.1995 року йому призначена пенсія, що підтверджується Висновком про призначення пенсії №9423, копія якого наявна в матеріалах справи.
10.06.2021 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України (зареєстрована в Мін'юсті 16.06.2021 року за №Г-18661), в якій просив, зокрема надати інформацію про середній розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, що фактично виплачені в січні 2021 року особам начальницького складу ДКВС України, які мають спеціальні звання та які займали на вказаний період посаду "начальник відомчої пожежної команди" або аналогічною посадою.
Міністерство юстиції України в листі №28077/Г-18661/16.3.2 від 30.06.2021 року на вказану заяву позивача від 10.06.2021 року, повідомило, що Міністерством юстиції визначені уповноважені органи для підготовки та видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам, які проходили службу в Державній кримінально-виконавчій службі України. Інформація про середні розміри окремих видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, премії), які фактично виплачені за січень 2021 року особам начальницького складу ДКВС України, які займали на вказані періоди посаду "начальник відомчої пожежної команди", в Мін'юсті відсутня.
Крім того, 10.06.2021 року позивач звернувся із заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (зареєстрована 14.06.2021 року за № Г-980), в якій позивач просив, зокрема надати інформацію про середній розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, що фактично виплачені в січні 2021 року за посадою "начальник відомчої пожежної команди" або аналогічною посадою.
Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції листом №3.3-1998-21/Г-980 від 30.06.2021 року повідомило, що в Міжрегіональному управлінні інформація стосовно середнього розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, що виплачені в січні 2021 року за посадою "начальник відомчої пожежної команди", відсутня.
31.07.2021 року позивач звернувся із заявою до Державної установи "Вільнянська виправна колонія (№20)", яка є правонаступником установи виконання покарань №20 УМВС в Запорізькій області в якій просив: - надати інформацію про відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби, що фактично були виплачені в січні 2021 року особі, яка займала посаду "начальника відомчої пожежної команди" Державної установи "Вільнянська виправна колонія (№20)", або аналогічній посаді без надання персональних даних такої особи; - надати інформацію про відсотковий розмір премії, що фактично були виплачені в січні 2021 року особі, яка займала посаду "начальника відомчої пожежної команди" Державної установи "Вільнянська виправна колонія (№20)", або аналогічній посаді без надання персональних даних такої особи.
Державна установа «Вільнянська виправна колонія (№20)» в своїй відповіді від 13.08.2021 року за №6/8-3334, повідомило, що "начальнику відомчої пожежної команди" Державної установи "Вільнянська виправна колонія (№20)" фактично встановлено: 1) відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби (від посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років), - в січні 2021 року -50%; 2) відсотковий розмір премії (від посадового окладу ) по даній посаді, - в січні 2021 року -74%.
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
При вирішені спору суд виходить із того, що спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини 3 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (надалі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
В свою чергу, суд звертає увагу, що частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі по тексту Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Отже, з набранням чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача з 01 січня 2018 року виникли підстави для перерахунку пенсії.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
На момент набрання чинності Постанови № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 даного нормативно-правового акту було викладено в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (надалі - Постанова № 103), а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в цьому випадку пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Відповідно до підпункту 2 пункту 20 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870, до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, встановлюються такі вимоги: 2) стосовно структури проекту документа: в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Таким чином, Примітка, як складова частина нормативно-правового акту, не може містити в собі нормативних положень.
В свою чергу, суд звертає увагу, що пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України 15 травня 2013 року № 883/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 травня 2013 року за № 742/23274, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Суд зазначає, що Примітка у Додатку 1 та Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704 не може мати нормативного характеру, відтак, станом на дату первинної видачі довідки застосуванню у спірних правовідносинах підлягали саме положення основної норми Постанови № 704 (пункт 4), яка має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується.
Отже, станом на 01 січня 2018 року та 01 січня 2019 року пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи: «скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року залишено без змін.»
Отже, виходячи з вищевикладеного, починаючи з 29 січня 2020 року (з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18), пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
В той же час суд зазначає, що частина 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Суд наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що навіть з урахуванням викладених вище обставин, суд зауважує, що згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Суд звертає увагу, що під час розв'язання правової колізії між нормами пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ та пунктом 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки, норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд приходить до висновку, що обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням не проводить із використанням величини мінімальної заробітної плати.
Таким чином, починаючи з 29 січня 2020 року (з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18), у позивача (з урахуванням висновків суду про незастосування при розрахунку посадових окладів мінімальної заробітної плати) виникли правові підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704 були визнані у судовому порядку нечинними, з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
З урахуванням викладеного, суд зауважує, що починаючи з 29 січня 2020 року у позивача знову виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням, який визначається шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 в первинній редакції.
Із матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача вже після набуття чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18, відтак з цієї дати позивач мав правомірні очікування на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідно на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із обов'язковим зазначенням в ній розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення з 01 лютого 2021 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру його пенсії, ураховуючи, що 01 січня 2021 року відбулося підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відмова уповноваженого органу щодо підготовки та наданні позивачеві нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, станом на 01 січня 2021 року є неправомірною.
Суд зауважує, що оскільки на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою та подання такої довідки до органу, що призначає пенсії, то така відмова уповноваженого органу від виконання таких функцій вказує на протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та надані до уповноваженого пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення
Таким чином, керуючись вищевикладеним та з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови у підготовці та видачі оновленої довідки та зобов'язання відповідача підготувати на надати оновлену довідку, підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплаченого ним суму судового збору у розмірі 908,00грн.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (49000, м. Дніпро, вул.Короленка 4, код ЄДРПОУ 40867332) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням визначених, шляхом множення передбачених для посади ОСОБА_1 , з якої він був звільнений при призначенні пенсії, та спеціального звання, відповідних тарифних коефіцієнтів на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі, який встановлено на 01.01.2021 року.
Зобов'язати Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку за формою згідно «Додатку 2» до «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується при перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням визначених, шляхом множення передбачених для посади ОСОБА_1 , з якої він був звільнений при призначенні пенсії, та спеціального звання, відповідних тарифних коефіцієнтів на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі, який встановлено на 01.01.2021 року, із зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби та премії, для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (49000, м. Дніпро, вул.Короленка 4, код ЄДРПОУ 40867332) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова