про відмову у задоволенні клопотання
06 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16141/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,
Головне управління ДПС у Волинській області звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 34000,00 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.28).
11.02.2022 на поштову адресу суду надійшов від ОСОБА_1 відзив на позовну заяву, в якому просив закрити провадження у справі, оскільки на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій відповідач не являвся суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем. Зазначає, що до припинення підприємницької діяльності у відповідача не було грошової заборгованості по податках та обов'язкових платежах, також не було податкового боргу. Фінансові санкції, накладені за порушення правил обігу алкоголю та тютюнових виробів, за своєю сутністю не відносяться до податків та обов'язкових платежів в розумінні Податкового кодексу. Вважає, що провадження в даній справі відкрито з порушенням норм Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідач не є суб'єктом адміністративного процесу, зазначена категорія справ підсудна цивільній юрисдикції.
16.03.2022 від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій з посиланням на наказ Мінфіну від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» вказує, що платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (п.11.1 даного Наказу). Відповідно до пункту 11.18 Наказу №1588 зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку, зокрема, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі з огляду на таке.
Як свідчать матеріали справи, 19.06.2020 на підставі наказу від 18.06.2020 №1181 та направлень від 18.06.2020 №225, №226 ГУ ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку торгового об'єкту (магазин), що знаходиться за адресою: (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснював господарську діяльність ОСОБА_1 , про що було складено акт фактичної перевірки від 22.06.2020 №03/84/32-05/ НОМЕР_1 (а.с.6-8).
ГУ ДПС у Волинській області України на підставі акту перевірки прийнято рішення від 15.12.2020 №000358-09 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі: 17000,00 грн - за факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії; 17000,00 грн - за факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії (а.с.14).
Вказане рішення відповідачем не оскаржувалось, сума штрафу ним добровільно не сплачена, з огляду на що контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом.
За правилами пункту першого частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
При цьому Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не усіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
При визначенні юрисдикції справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення фінансових санкцій з ОСОБА_1 у розмірі 34000,00 грн.
Право на звернення ГУ ДПС у Волинській області до суду з даним позовом передбачено частиною п'ятою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якою у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Отже, спір у даній справі є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у даній справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій