Постанова
Іменем України
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 755/15914/20
провадження № 61-267св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2021 року у складі судді Гаврилової О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Верланова С. М.,
Короткий зміст позовних вимог
В жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна.
01 липня 2021 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя просила виділити їй квартиру за АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 54,6 кв. м за АДРЕСА_2 ; незавершений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою: будинок АДРЕСА_2 ; земельну ділянку загальною площею 0,25 га, за адресою буд. АДРЕСА_2 ; земельну ділянку загальною площею 0,3743 га, за адресою буд. АДРЕСА_2 ; житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за АДРЕСА_3 ; земельну ділянку 0,18 га під житловим будинком з належними до нього будівлями та спорудами за АДРЕСА_3 ; автомобільний гараж в м. Донецьк; автомобіль марки Газ-21.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 серпня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху із наданням строку для усунення її недоліків.
Суд виходив із того, що для усунення недоліків позовної заяви вона має подати до суду зустрічну позовну заяву в новій редакції з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, виправивши неточності в написанні по-батькові відповідача, зазначивши ціну позову, конкретизувавши вимоги позовної заяви та викласти їх у спосіб, що забезпечить поновлення прав позивача (за зустрічним позовом) та у спосіб, передбачений законом, зазначивши докази на підтвердження викладених у зустрічній позовній заяві обставин, а також надати всі наявні докази на підтвердження вказаних обставин. Крім того, долучити документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 11 350,00 грн.
На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_2 подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучила оригінал квитанції про сплату судового збору на загальну суму 11 350,00 грн та зустрічну позовну заяву у новій редакції.
У зустрічній позовній заяві просила в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на квартиру за АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 54,6 кв. м за
АДРЕСА_2 ; незавершений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою - будинок АДРЕСА_2 ; земельну ділянку загальною площею 0,25 га, за адресою буд. АДРЕСА_2 ; земельну ділянку загальною площею 0,3743 га, за адресою буд. АДРЕСА_2 ; житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за АДРЕСА_3 ; земельну ділянку 0,18 га під житловим будинком з належними до нього будівлями та спорудами за
АДРЕСА_3 ; автомобільний гараж в м. Донецьк; автомобіль марки ГАЗ-21.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 повернуто.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не усунула недоліки зустрічної позовної заяви, визначені в ухвалі від Дніпровського районного суду м. Києва від 19 серпня 2021 року, зокрема щодо необхідності конкретизації адреси місцезнаходження спірного автомобільного гаража та зазначення ідентифікаційних даних спірного автомобіля. Ідентифікація спірного майна (адреса для нерухомого майна, рік випуску та державний реєстраційний номер для транспортного засобу) є обов'язковим при ініціюванні позову. Також не були зазначені та до зустрічної позовної заяви не долучені докази на підтвердження придбання під час перебування сторін у шлюбі земельної ділянки 0,18 га по АДРЕСА_3 , автомобільного гаражу в м. Донецьку, автомобілю марки Газ-21.
Апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 не виконала вимоги ухвали суду від 19 серпня 2021 року щодо необхідності конкретизації адреси місцезнаходження спірного автомобільного гаража та зазначення ідентифікаційних даних спірного автомобіля. Ідентифікація спірного майна (адреса для нерухомого майна, рік випуску та державний реєстраційний номер для транспортного засобу) є обов'язковим при ініціюванні позову, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених частинами першою, третьою статті 185 ЦПК України підстав для повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .
Аргументи учасників справи
У грудні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якійпросить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій вимагали від відповідача, яка не є власником майна, надати докази щодо цього майна. А тому суди порушили принцип рівності сторін у справі та неупередженого судочинства.
У лютому 2022 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що вказані рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права. Указує, що ОСОБА_2 не виконала вимоги ухвали суду першої інстанції, а тому суд правомірно повернув зустрічну позовну заяву, а апеляційний суд правильно залишив оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина друга, четверта статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
У частині першій, третій статті 175 ЦПК України визначено, щоу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до частини другої статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185цього Кодексу (частини перша, друга статті 194 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року в справі
№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), зокрема, вказала, що встановлення обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Повертаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 у зв?язку з неповним виконанням вимог, визначених в ухвалі від Дніпровського районного суду
м. Києва від 19 серпня 2021 року, в частині ідентифікація спірного майна та не зазначення доказів на підтвердження його придбання під час перебування сторін у шлюбі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не врахував, що встановлення обґрунтованості та доведеності позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
За таких обставин суди зробили помилковий висновок про наявність підстав для визнання неподаною та повернення зустрічної позовної заяви
ОСОБА_2 з підстав, передбачених статтею 185 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до розгляду.
Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року скасувати.
Справу № 755/15914/20 передати до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до розгляду.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук