?
24 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/19980/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
представників учасників справи:
позивача - Кисла О.М., Сікоріна С.І.,
відповідача-1 - не з'явився,
відповідача-2 - Гнатенко О.А.,
відповідача-3 - не з'явився,
відповідача-4 - не з'явився,
відповідача-5 - не з'явився,
відповідача-6 - не з'явився,
відповідача-7 - не з'явився,
відповідача-8 - не з'явився,
відповідача-9 - не з'явився,
відповідача-10 - не з'явився,
відповідача-11 - не з'явився,
відповідача-12 - не з'явився,
відповідача-13 - не з'явився,
відповідача-14 - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Демидова В.О.
від 02.08.2021 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пашкіна С.А., Євсіков О.О., Сітайло Л.Г.
від 16.12.2021
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15
про переведення прав та обов'язків покупця.
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.05.2022 № 29.3-02/921 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/19980/20 у зв'язку з запланованою відпусткою судді Баранця О.М.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022 для розгляду справи № 910/19980/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І.Д., Студенець В.І.
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про:
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 10,49%, що становить 6 740,50 грн, по акту прийому-передачі часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_11 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3035;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,6%, що становить 2 315,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_15 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3037;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 6,71%, що становить 4 310,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_12 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3041;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,6%, що становить 2 315,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_5 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3039;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,6%, що становить 2 315,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_7 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3043;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,6%, що становить 2 315,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_13 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3037;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 4,09%, що становить 2 630,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_14 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3045;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 11,79%, що становить 7 576,00 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_8 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3033;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 4,07%, що становить 2 615,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3031;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 10%, що становить 6 427,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_10 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3027;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 31,74%, що становить 20 400,00 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_9 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3025;
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 3,52%, що становить 2 263,50 грн, по акту прийому-передачі часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшенко Віталієм Володимировичем, зареєстрованого в реєстрі за № 3029.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відчуження спірних часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" відбулось із порушенням законодавства, внаслідок чого порушено переважне право позивача на придбання таких часток.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/19980/20 заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про переведення прав та обов'язків покупця та додані до неї документи залишено без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 недоліки позовної заяви позивачем не усунуто у встановлені судом строки.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 у справі № 910/19980/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивач не виконав вимоги суду, визначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у даній справі, а саме, не доплатив судовий збір та не вніс на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва, відкритий в Державній казначейській службі України грошові кошти у розмірах, визначених судом першої інстанції.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у даній справі, та направити справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- суду першої інстанції разом з клопотаннями про залишення позову без руху не надано звіт про незалежну оцінку корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", в якому була б вказана величина ринкової вартості об'єкта;
- починаючи з 2002 року та по 2019 рік загальні збори учасників товариства були проведені за відсутності кворуму, зокрема, з порушенням вимог закону та установчих документів щодо скликання та проведення зборів акціонерів товариства (позивача, як учасника товариства, жодного разу не запрошували на загальні збори);
- повідомлення про продаж частки третім особам, які надані стороною відповідача вказані паспортні дані, які не відповідають дійсності - паспорти часів Радянського Союзу;
- при укладенні договорів купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі товариства кожен співвласник корпоративних прав від суми прибутку повинен був сплатити 18% податку, як це визначено Податковим кодексом України, однак жодних квитанцій про сплату податку сторона відповідача не надала, що ставить під сумнів вартість відчужених часток Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ";
- суд першої інстанції, пропонуючи внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 4 548 191,86 грн, не перевірив чи був інвестиційний прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ";
- стороною відповідача не надано жодних доказів вартості корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ": договори купівлі-продажу часток не нотаріально посвідчені, що ставить під сумнів коли і ким вони взагалі були підписані; не надано суду звіт про незалежну оцінку корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", в якому була б вказана величина ринкової вартості об'єкта; не надано суду жодних доказів сплати податку від суми 4 548 191,86 грн (18% від суми вартості); не надано суду нотаріально посвідченої заяви про відмову від переважного права придбання вказаних корпоративних прав;
- суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, що позивачем внесена на депозитний рахунок суду, згідно з частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України, номінальну вартість статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", яка складає 64 274,00 грн, що відповідає 100% вартості статного капіталу і що фактично оскаржується сума депозиту;
- судом першої інстанції порушено приписи статей 13, 43, пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки провадження у справі було відкрито та призначено судові засідання, а ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, прийнята одноособово та без учасників справи.
ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивовано тим, що:
- скаржником ігноруються положення Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких у випадку звернення до суду учасника товариства з позовом про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі такого товариства з підстав порушення переважного права на її придбання, обов'язковим є внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі суми, сплаченої покупцем на виконання договору купівлі-продажу;
- із наявних в матеріалах справи копій договорів купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", переведення прав покупця, за якими на себе вимагає позивач, та копій актів прийому-передачі зазначених часток, загальна сума коштів, сплачених покупцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 4 548 191,86 грн. Саме вказана сума коштів повинна була бути внесена позивачем на депозитний рахунок суду, а також, виходячи з розміру саме цієї суми, позивач повинен був сплатити судовий збір за звернення із відповідною позовною заявою;
- ще до моменту звернення до суду із позовом у даній справі, позивач вже був обізнаний про загальну суму, сплачену покупцями за договорами купівлі-продажу, адже позивачу направлялись відповідні повідомлення від учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" про продаж належних їм часток у статутному капіталі товариства третій особі;
- скаржник помилково вважає, що сума, яку він повинен був внести на депозитний рахунок суду, має дорівнювати загальній номінальній вартості часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", оскільки жодна норма Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не прив'язується до розміру статутного капіталу товариства при визначенні вартості продажу його частки;
- посилання скаржника про ненадання відповідачами звіту про незалежну оцінку корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", щодо проведення у період з 2002 по 2019 роки загальних зборів учасників товариства, щодо сплати податків, жодним чином не впливає на правовідносини в межах даного спору.
4. Розгляд клопотань
24 травня 2022 року представник ОСОБА_3 - адвокат Гнатенко О.А. подав до Верховного Суду заяву про поновлення та встановлення строку для підготовлення відзиву на касаційну скаргу, яка обґрунтована тим, що адвокат Пісоцька О.А., яка здійснювала представництво ОСОБА_3 , не має можливості представляти інтереси довірителя у зв'язку з розірванням трудових відносин з адвокатським об'єднанням та вимушеним перебуванням за межами міста Києва, а на даний момент інтереси ОСОБА_3 представляє адвокат Гнатенко О.А. Тому така ситуація унеможливила вчасне підготовлення відзиву на касаційну скаргу позивача.
Згідно із частиною 1 статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
За змістом частин 1 та 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення.
Натомість відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Верховного Суду від 09.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/19980/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021, та, зокрема, встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22.02.2022.
Враховуючи, що строк для подання відзиву на касаційну скаргу встановлений в ухвалі Верховного Суду від 09.02.2022 на час звернення представника ОСОБА_3 - адвоката Гнатенка О.А. з заявою про поновлення та встановлення строку для підготовлення відзиву на касаційну скаргу сплив, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для його задоволення.
Крім того, ОСОБА_3 скористався своїм правом, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України. Так, 22.02.2022, у строк встановлений Верховним Судом в ухвалі від 09.02.2022, представник ОСОБА_3 - адвокат Пісоцька О.А. подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому викладено заперечення проти відповідної касаційної скарги і який прийнято Судом.
Також Суд бере до уваги те, що у судовому засіданні 24.05.2022 представник ОСОБА_3 - адвокат Гнатенко О.А. надав усні пояснення (заперечення) щодо касаційної скарги ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, Суд відхиляє заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Гнатенка О.А. про поновлення та встановлення строку для підготовлення відзиву на касаційну скаргу.
5. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як зазначалось вище, вважаючи своє переважне право, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", на придбання часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" порушеним, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про переведення на неї прав та обов'язків покупця частки у статутному (фонді) капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ" за 12 угодами.
З оскаржуваних судових рішень та матеріалів справи убачається, що суд першої інстанції після надходження до нього відповіді від органу державної влади, на запити щодо доступу до персональних даних стосовно відповідачів, ухвалою від 12.04.2021 прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 13.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 судове засідання у справі № 910/19980/20 відкладено на 10.06.2021.
У подальшому, а саме, 28.05.2021, до суду першої інстанції надійшло клопотання ОСОБА_2 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, оскільки позивачем недоплачено судовий збір та не внесено на депозитний рахунок суду відповідну суму грошових коштів, сплачених покупцем за договорами купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ".
До вказаного клопотання було додано копії договорів купівлі-продажу (відчуження) часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ": від 12.12.2019, укладеного між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 165 371,71 грн за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_13 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 169 130,16 грн за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_10 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 469 806,00 за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_9 (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 1 491 164,24 за відчужену частку.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, загальна сума грошових коштів, яку повинен сплатити ОСОБА_2 згідно з вказаними договорами за частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", та на які претендує позивач, становить 2 295 472,11 грн.
Також, 28.05.2021, до суду першої інстанції надійшло клопотання ОСОБА_3 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, оскільки позивачем недоплачено судовий збір та не внесено на депозитний рахунок суду відповідну суму грошових коштів, сплачених покупцем за договорами купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ".
До вказаного клопотання було додано копії договорів купівлі-продажу (відчуження) часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ": від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_11 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 492 826,49 грн за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_15 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 169 130,16 грн за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_12 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 315 239,82 грн за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_5 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 169 130,16 грн за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_7 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 169 130,16 грн за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_14 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 192 150,65 грн за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_8 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 553 901,27 грн за відчужену частку; від 17.12.2019, укладеного між ОСОБА_6 (Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець), за яким сторони встановили ціну договору у розмірі 191 211,04 грн за відчужену частку.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, загальна сума грошових коштів, яку повинен сплатити ОСОБА_3 згідно з вказаними договорами за частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", та на які претендує позивач, становить 2 252 719,75 грн.
Тобто, загальна сума грошових коштів, які повинні сплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", згідно з зазначеними договорами купівлі-продажу, та на які претендує позивач, становить 4 548 191,86 грн.
Враховуючи вказані обставини, заявлені позовні вимоги, які становлять вартісний характер і підлягають майновій оцінці, суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом у даній справі, а саме, 25 224,00 грн, приписи частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", частини 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції, керуючись приписами частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 10.06.2021 залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: у строк протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали доплатити суму судового збору у розмірі 42 998,87 грн, докази оплати надати суду; у строк протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали суду внести на депозитний рахунок Господарського суду міста Києва, відкритий в Державній казначейській службі України грошові кошти у сумі 4 548 191,86 грн, яку за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі зобов'язаний сплатити покупець, докази оплати надати суду.
Вказана ухвала Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у даній справі направлена, у тому числі, на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві, в порядку, встановленому статтею 242 Господарського процесуального кодексу України та з додержанням вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 відповідно до вимог пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, такі висновки судів першої та апеляційної інстанції Суд вважає передчасними, з огляду на таке.
Право на судовий захист прав і свобод людини і громадянина гарантовано приписом частини першої статті 55 Конституції України.
Приписи статті 8, частини першої статті 55 Конституції України зобов'язують державу гарантувати на законодавчому рівні кожному можливість реалізації його права на судовий захист. Законодавець має встановити такий обсяг права осіб на судовий захист, який забезпечував би його дієву реалізацію, а відмова судів у реалізації такої можливості може призвести до порушення гарантованого Конституцією України права на судовий захист (абзац шостий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 6 квітня 2022 року № 2-р(II)/2022).
Зміст права на судовий захист, установленого частиною першої статті 55 Конституції України, слід визначати, серед іншого, з урахуванням змісту права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та витлумаченого Європейським судом із прав людини.
В аспекті тлумачення приписів статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини наголошував, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням; у випадку, коли доступ особи до суду обмежується законом або фактично, таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 цієї Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій сутності права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної домірності між використовуваними засобами та метою, що переслідується (рішення у справі , справі «Меньшакова проти України» (Menshakova v. Ukraine), № 377/02, пункт 53, від 8 квітня 2010 року).
Європейський суд із прав людини констатував, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutia v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ).
У справі, що переглядається, позивачка мала можливість порушити провадження у відповідному суді, подавши позов, проте спір не було остаточно "вирішено", оскільки її позов було залишено без розгляду через невиконання вимоги суду щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів та доплати судового збору.
Щодо вимоги доплатити судовий збір Верховний Суд виходить з такого.
За практикою Європейського суду із прав людини вимога про сплату судового збору цивільним судам у зв'язку з позовами, які вони покликані розглянути, не може розглядатись як обмеження права на доступ до суду, що саме собою є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі "Станков проти Болгарії" (Stankov v. Bulgaria), заява № 68490/01, пункт 52, від 12 липня 2007 року).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Заявлені позовні вимоги носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір".
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до положень частини 1 статті 163 цього Кодексу ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Позивачка, звертаючись до суду з позовом визначила ціну позову, виходячи з номінальної вартості частки у статутному капіталі товариства. І сплатила судовий збір у відповідному розмірі.
Прийнявши ухвалою від 12.04.2021 позовну заяву до розгляду та відкривши провадження у справі, суд першої інстанції будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність позову вимогам статей 162, 164, 176 Господарського процесуального кодексу України, не встановив, в тому числі щодо ціни позову та сплаченого розміру судового збору.
Позивачка не збільшувала розмір позовних вимог та не змінювала предмет позову, оскільки у такому разі відповідно до частини третьої статті 163 Господарського процесуального кодексу України несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Натомість, частина 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України визначає, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Отже остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, й суми судового збору здійснюється господарським судом на підставі поданих учасниками судового процесу доказів. Такі обставини є предметом доказування.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що якщо на момент пред'явлення позову встановити точну дійсну ціну позову неможливо, і суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, не має права зобов'язувати позивача доплачувати суму судового збору та постановляти ухвалу про залишення позову без руху відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, а має встановити ціну позову при розгляді справи та здійснити розгляд справи по суті, і відповідно до статті 129 цього Кодексу розподілити судові витрати за результатами такого розгляду, зокрема, стягнувши недоплачений судовий збір (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у справі від 19.10.2021 у справі № 918/188/21).
З цих підстав, Верховний Суд дійшов висновку, що висновки щодо залишення позову без розгляду з підстав невиконанням позивачем зазначеної в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вимоги суду щодо доплати суми судового збору суперечить частині другій статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо вимоги внести на депозитний рахунок суду грошову суму Верховний Суд виходить з такого.
Верховний Суд вважає, що законодавча вимога внести на депозитний рахунок суду грошову суму так само, як сплата судового збору, не може розглядатись як обмеження права на доступ до суду, що саме собою є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Навпаки, невиконання такої вимоги може бути порушенням другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції (рішення у справі "Андрій Руденко проти України" (Andriy Rudenko) від 21 грудня 2010 року, заява № 35041/05), оскільки таке обмеження переслідує легітимну мету - захист прав покупців, які придбали частку та сплатили за неї кошти.
Механізм внесення відповідної суми грошових коштів на депозитний рахунок суду є гарантією захисту прав та інтересів первісного покупця частки, проданої з порушенням переважного права учасника товариства. Адже у випадку задоволення позову, покупцю частки повертаються в повному обсязі сплачені ним грошові кошти на виконання умов договору. Таким чином, судовому захисту підлягає як право учасника, переважне право якого було порушено, так і право первісного покупця частки, права якого будуть захищені внаслідок задоволення первісного позову (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду ід 01 червня 2021 року у справі № 910/2388/20).
Відповідно до частини 4 статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.
Водночас пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначає, що до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою частиною п'ятою статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", застосовуються такі правила:
1) позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду;
2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду;
3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що спеціальним законом передбачено, що позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду ту грошову суму, що вже сплачена покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки, що обумовлюється особливостями правовідносин, меті запровадження цієї норми та відповідає сутності порушеного права з урахуванням принципів справедливості, рівності та співмірності (пропорційності).
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що вимога суду внести на депозит грошові кошти у визначеному розмірі, як ціна договору, без перевірки обставин фактичної сплати цієї суми покупцям на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки) ґрунтується на неправильному застосуванні норми пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та порушує вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки недотримано як вимоги законності, так вимоги справедливого балансу між використаними засобами та цілями, що переслідуються (фактично суд зобов'язує сплатити кошти в інтересах покупців, а докази сплати цих коштів самими покупцями не досліджує).
З огляду на те, що це питання безпосередньо пов'язано ймовірним обмеженням права на судовий захист (доступ до суду) в тому обсязі, як його гарантовано частиною першою статті 55 Конституції України та пункту 1 статті 6 Конвенції, суд першої інстанції, розглядаючи справу, для цілей пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" мав перевірити фактичну оплату та її розмір.
Суд першої інстанції обмежився лише тим, що, як зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.06.2021, 4 548 191,86 грн - це грошові кошти, які повинні сплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "ОЛІМПІЄЦЬ", згідно з зазначеними договорами купівлі-продажу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З урахуванням цього завдання суду полягало не в тому, щоб просто визначити ціну договору, а в тому, щоб розглянути питання того, в який спосіб відповідний обов'язок забезпечити захист прав та інтересів покупців шляхом внесення коштів на депозит застосовувався до позивачки. За конкретних обставин справи це означає, що суд мав визначити, чи не поставив обов'язок позивачку у явно невигідне становище порівняно з відповідачами, які не надали докази сплати цієї суми, та чи відповідають у такому разі застосовані обмеження принципу пропорційності, в тому числі зважаючи на відсутність у законі верхньої межі, неможливість на цій стадії провадження встановити дійсну вартість частки без дослідження доказів у змагальному процесі.
Тому, зазначена в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 сума грошових коштів (4 548 191,86 грн), які позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду, визначена судом першої інстанції у порушення приписів пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та норм процесуального закону щодо повного, всебічного дослідження і встановлення обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, а саме, те, що судом першої інстанції при визначенні підстав залишення позовної заяви ОСОБА_1 у даній справі без руху було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 у даній справі без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, також є передчасними.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно із частиною 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Судові витрати
Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 у справі № 910/19980/20 скасувати.
3. Справу № 910/19980/20 направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді І.Д. Кондратова
В.І. Студенець