61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
07.06.2022 Справа № 905/448/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ», м.Київ №02/1-06-2022 від 02.04.2022 про забезпечення позову у справі №905/448/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ», м.Київ
до відповідача Приватного акціонерного товариства «КДЗ», м.Покровськ, Донецька область
про стягнення заборгованості в сумі 23 238 041,19грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ», м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «КДЗ», м.Покровськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за поставлений природний газ за договором постачання природного газу №К-ПГ-С/22-01/199/14/178/2021 від 22.12.2021. в сумі 23 238 041,19грн.
Ухвалою суду від 16.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, доведено до відома сторін про подальше повідомлення щодо дати та часу проведення підготовчого засідання додатково відповідною ухвалою суду.
03.06.2022 до суду від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ», м.Київ надійшла заява №02/1-06-2022 від 02.04.2022 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти відповідача Приватного підприємства «КДЗ» в межах суми 23 238 041,19грн.
Дослідивши подану заяву, суд виходить з наступного:
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п.3 частини 1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі до суду у провадженні якого перебуває справа.
Суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.18р. Верховного Cуду по справі № 905/2130/17 та від 13.02.18р. по справі № 911/2930/17.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.03.2021р. у справі №921/302/20.
Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
За змістом поданої заяви, в обґрунтування свого клопотання про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на протиправне ухилення відповідача від виконання взятих на себе грошових зобов'язань за укладеним між сторонами договором про постачання природного газу, внаслідок чого утворилась значна заборгованість, стягнення якої є предметом спору у даній справі.
За твердженнями позивача, його неодноразові звернення з вимогою про сплату заборгованості відповідач ігнорує. Одночасно, будь-яких повідомлень від відповідача щодо узгодження порядку погашення існуючої заборгованості, неможливості виконання своїх зобов'язань не надходило. Така бездіяльність та протиправна поведінка відповідача негативно впливає на фінансовий стан позивача, оскільки сума простроченої заборгованості є значною.
На переконання позивача, в нього наявні грунтовні, об'єктивні підстави вважати, що відповідач взагалі може не виконати наявні перед позивачем грошові зобов'язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування виконання таких зобов'язань.
Наявне навмисне ухилення відповідача від погашення простроченої заборгованості, та подальше зволікання з забезпеченням дієвого захисту майнових інтересів позивача призведе до утворення безнадійної заборгованості, що у свою чергу спричинить стійку неплатоспроможність та значно підвищить ризики подальшого банкрутства постачальника.
Також заявником додано до заяви Витяг з інформаційної платформи ДПС «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» щодо наявності у відповідача заборгованості перед бюджетом станом на 20.04.2022р. в розмірі 38 207 410 грн.
На думку позивача, це є об'єктивними факторами для обґрунтування потенційної неможливості виконання рішення суду.
Наявна прострочена дебіторська заборгованість зумовлює об'єктивно негативний вплив на фінансово-господарську діяльність позивача, що створює передумови неможливості виконання позивачем власних грошових зобов'язань перед контрагентами та податкових зобов'язань перед бюджетами різних рівнів.
Крім того, з огляду на близьке розташування бойових дій з місцем знаходження відповідача (місто Покровськ, Донецька обл.) його господарська діяльність може бути зупинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом третім частини третьої статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Оцінивши викладені позивачем критерії застосування заходів до забезпечення позову, судом встановлено існування прямого зв'язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову.
Так, згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
При цьому, за приписом статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майном згідно із статтею 139 Господарського кодексу України визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Як зазначено вище, предметом позовних вимог є, зокрема, стягнення грошових коштів з відповідача.
Запропоновані позивачем заходи забезпечення позову стосуються саме коштів та майна відповідача - як накладення арешту на такі кошти, так й на все майно відповідача.
Таким чином, відповідні заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
При цьому, судом враховано ті обставини, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022р. №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 21.04.2022р. №2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022р. строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022р. №341/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 22.05.2022р. №2263-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022р. строком на 90 діб.
Суд погоджується з твердженнями позивача про ті обставини, що з огляду на активні бойові дії за місцезнаходженням відповідача (територія Донецької області), господарська діяльність останнього може бути зупинена або взагалі припинена, що матиме наслідком суттєве погіршення фінансового стану та платоспроможності відповідача.
Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти, унеможливить ефективний захист та поновлення прав заявника, у разі, якщо під час розгляду спору у даній справі будуть встановлені факти порушення його прав.
Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову в разі задоволення позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та як наслідок про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, внаслідок чого заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ», м.Київ про забезпечення позову у справі №905/448/22 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити заяву №02/1-06-2022 від 02.04.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ», м.Київ про забезпечення позову у справі №905/448/22.
Накласти арешт на майно Приватного акціонерного товариства «КДЗ» (код ЄДРПОУ 00191738, ІПН №001917305163, місцезнаходження: 85301, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Шмідта, будинок 3) в межах суми 23 238 041,19грн.
Накласти арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «КДЗ» (код ЄДРПОУ 00191738, ІПН №001917305163, місцезнаходження: 85301, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Шмідта, будинок 3), а також кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми 23 238 041,19грн.
Реквізити сторін:
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» (01015, м. Київ, вул.Лейпцизька, будинок 3А, ЄДРПОУ 42601505).
Відповідач (боржник): Приватне акціонерне товариство «КДЗ» (код ЄДРПОУ 00191738, ІПН №001917305163, місцезнаходження: 85301, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Шмідта, будинок 3).
Ухвала є виконавчим документом та повинна виконуватись у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 07.06.2025.
Ухвала набрала законної сили 07.06.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Заходи забезпечення позову діють до вирішення Господарським судом Донецької області питання про скасування забезпечення позову або до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованими клопотанням учасника справи.
Суддя Лейба Максим Олександрович
М.О. Лейба