Україна
15 липня 2010 р. справа № 2а-9609/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Постановлена у нарадчій кімнаті
час прийняття постанови: 18-07
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чучко В.М.
при секретарі Болховій А.В.
за участю представників: позивача - Стукаленко К.І. (довіреність від 14.04.2010 року б/н), Камардіної Л.В. (довіреність від 14.04.2010 року б/н), відповідача - Петрова А.Г. (довіреність від 02.02.2010 року № 4076/10/10-013), Пальніченко О.І. (довіреність від 17.06.2010 року №25604/10/10-013), Варави А.В. (довіреність від 31.05.2010 року № 22502/10/10-013), Скляренко І.А. (довіреність від 06.06.2010 року № 28287/10/10-013), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВСстрой» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСстрой» (надалі - ТОВ «АВСстрой», позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - ДПІ, відповідач) від 01.04.2010 року №0000982340/0 з податку на прибуток на загальну суму 164 800грн., в т.ч. основного платежу - 109 867 грн. та штрафних санкцій - 54 933,5 грн., від 01.04.2010 року №0000972340/0 з податку на додану вартість на загальну суму 122 661 грн., в т.ч. основного платежу - 81 774 грн. та штрафних санкцій - 40 887 грн., та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій від 01.04.2010 року №0001332344 на загальну суму 133 325,85 грн.
У відповідності до наведених вище рішень, ТОВ «АВСстрой» донараховані: податок на прибуток, податок на додану вартість, а також штрафні санкції, в тому числі санкції за порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, при проведенні перевірки, неправомірно здійснив донарахування податків, штрафних санкцій і склав податкові повідомлення-рішення, які не являються обґрунтованими та не відповідають вимогам законодавства, оскільки прийняті всупереч наданих податковому органу належним чином оформлених документів, що порушує права позивача. Додатково до неправомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, позивач посилається на те, що такі санкції відносяться до адміністративно-господарських санкцій, а тому не можуть бути застосовані в строк пізніше як через один рік з дня порушення суб'єктом закону.
Отже, заявник вважає складені за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій такими, що прийняті без законних підстав, а тому просить у судовому порядку їх скасувати.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив скасувати зазначені в позовній заяві податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток, з податку на додану вартість та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій .
Відповідач позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що оскаржувані рішення винесені у відповідності з вимогами чинного законодавства. В матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог як таких, що не підлягають задоволенню. Заперечення обґрунтовані тим, що висновки, наведені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам та ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають. При цьому, відповідачем спростовується відношення штрафних (фінансових) санкцій про порушення законодавства в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій до адміністративно-господарських санкцій, надається обґрунтування, що податкові органі є органами державної влади, не наділені господарською компетенцією, тобто зазначені відносини є адміністративними, а фінансові санкції за порушення в сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій не є адміністративно-господарськими санкціями.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВСстрой» (код за ЄДРПОУ 31178861) зареєстровано рішенням ВК Ворошиловської районної ради м. Донецька 01.11.2000р. №476\8, свідоцтво про державну реєстрацію від 01.11.2000р. серії А00 №307496. Взято на податковий облік в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 08.11.2000р. за №1596. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.11.2000р. № 07278520, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, індивідуальний податковий номер - 311788605622, був зареєстрований платником ПДВ з 16.11.2000 року.
В період з 29.01.2010 року по 09.03.2010 року співробітниками Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі проводилася планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АВСстрой» (код за ЄДРПОУ 31178861) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.0920 року, за результатами якої складений акт від 15.03.2010 року №425/23-2/31178861.
У акті перевірки визначені наступні порушення, зокрема:
1) невірне відображення отриманих доходів від продажу товарно-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ), в результаті чого встановлено заниження валових доходів на загальну суму 259546 грн., що є порушенням п. 4.1, ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: відповідачем встановлена різниця між сумою валових доходів у 2008 році при перевірці зворотно-сальдових відомостей по рахунку 702 «Доход від реалізації товарів», рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» згідно яких встановлено, що валові доходи позивача за 2008 рік складають 12 293 001,46 грн. та Декларації з податку на прибуток підприємства (рядок 01.1), де валові доходи відображені ТОВ «АВСстрой» у сумі 12 033 455,00 грн. Таким чином, позивачем занижено валові доходи за 2008 рік по рядку 01.1 Декларацій «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» на суму 259 546,46 грн.;
2) неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат суму у розмірі 179 921,00 грн., що спричинило заниження податку на прибуток на загальну суму 109 867,00 грн. (у тому числі завищення за 1-й квартал 2008р. - 4 098,00 грн., у 2 кварталі 2008р. - 6 208,00 грн., та заниження у 3 кварталі 2008р. - 39 703,00 грн., у 4 кварталі 2008р. - 71 368,00 грн., у 1 кварталі 2009 р. - 9 096,00 грн., у 2 кварталі 2009р. - 6,00 грн.), що спричинило порушення п. 5.1 ст.5, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: позивачем віднесені до складу валових витрат сплачені на адресу ТОВ «Практікер Україна» кошти в якості оплати за просування товару, якій раніше проданий позивачем вказаному ТОВ, та власником якого на той момент позивач вже не був;
2) неправомірне включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі за текстом - ПДВ) з придбання послуг за операціями, які не пов'язані з господарською діяльністю, в результаті чого занижено податок на додану вартість, чим порушено п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: позивачем придбавались послуги від ТОВ «Практікер Україна», ТОВ «Реалекстрой», ТОВ «ВІК +» та ТОВ «Інжинірингова компанія Реміст» з операцій, не пов'язаних з господарською діяльністю. Наведене спричинили виникнення заборгованості перед бюджетом на суму 155 071,00 грн. у т.ч. за грудень 2006 р. в розмірі 62 396,00 грн., за лютий 2007 р у сумі 10 901,00 грн., за березень 2007 р у розмірі 5 765,00 грн., за червень 2007 р. - 3 067,00 грн., за березень 2008 р. - 676,00 грн., за квітень 2008 р. - 1 328,00 грн., за серпень 2008 р. - 8 099,00 грн., за вересень 2008 р. - 9 286,00 грн., за квітень 2009 р. - 53 553,00 грн.;
3) не проведення розрахункової операції із продажу товарів через Реєстратор розрахункових операцій (РРО), що спричинило порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг»: при перевірці касової книги ТОВ «АВСстрой», прибуткових та видаткових касових ордерів і виписок банку встановлено, що позивач проводив розрахункові операції за готівкові кошти без застосування РРО за реалізацію товару не власного виробництва (двірні блоки, ламінат, комплектуючі) організаціям: ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» - на суму 5 199,07 грн., та ТОВ «Паритет» - 21 466,10 грн.
Крім вище зазначених порушень, в акті перевірки від 15.03.2010 року №425/23-2/31178861 встановлені інші порушення податкового законодавства України, але які не заявлені позивачем в позовній заяві, а тому не являються предметом спору.
Відповідно до вказаного акту перевірки, відповідачем складені:
- податкове повідомлення-рішення від 01.04.2010 року №0000982340/0 з податку на прибуток на загальну суму 164 800 грн., в т.ч. основного платежу - 109 867 грн. та штрафних санкцій - 54 933,5 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 01.04.2010 року №0000972340/0 з податку на додану вартість на загальну суму 122 661 грн., в т.ч. основного платежу - 81 774 грн. та штрафних санкцій - 40 887 грн.
- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2010 року №0001332344 на загальну суму 133 325,85 грн.
1. Щодо порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження валових доходів.
Відповідачем під час проведення перевірки в тому числі встановлено, що в порушення п.4.1, ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «АВСстрой» занижено валові доходи за 2008 рік по рядку 01.1 Декларацій «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» на суму 259 546,46 грн. Дане порушення ґрунтується на підставі перевірки даних зворотно-сальдових відомостей аналітичного обліку за бухгалтерськими рахунками 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 702 «Доход від реалізації товарів», декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року, 1 півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, за 2008 рік. Як зазначено в Акті перевірки та підтверджено представником відповідача в ході судового розгляду справи, перевіркою зворотно-сальдових відомостей по рахунку 702 «Доход від реалізації товарів», рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» встановлено, що валові доходи за 2008 рік складають 12 293 001,46 грн. Валові доходи за 2008 рік, по рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток підприємства, відображені ТОВ «АВСстрой» у сумі 12 033 455,00 грн., різниця між вказаними сумами становить 259 546,46 грн. (12 293 001,46 грн. - 12 033 455,00 грн.).
Наведені обставини виступили підставою для висновку щодо заниження позивачем скоригованого валового доходу за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2009 р. на загальну суму 259 546,00 грн., у т.ч. завищення за 1-й квартал 2008 р. на суму 59 127,00 грн., за 2-й квартал 2008 р. - 39 892,00 грн., та заниження за 3-й квартал 2008 р на суму 117 143,00 грн., за 4-й квартал за 2008 р. - 241 422,00 грн.
За статтею 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
До складу валових доходів підприємства входять доходи від: продажу товарів (робіт, послуг); здійснення товарообмінних (бартерних) операцій; виконання довгострокових договорів (контрактів); перерахунку по довгострокових договорах (контрактах) у випадку заниження суми податкових зобов'язань у попередніх податкових періодах; продажу пов'язаним сторонам товарів (робіт, послуг); продажу товарів (робіт, послуг), вартість яких була раніше виключена з валового доходу у зв'язку з затримкою оплати їхньої вартості, у випадку незадоволення судом позову платника податку, і сума нарахованої пені на цю вартість. Перераховані доходи відображають у рядку 1 Декларації про прибуток підприємства на підставі додатка «А» до неї.
Доходи за даними бухгалтерського обліку формуються на субрахунках рахунка 70 «Доходи від реалізації» і складаються з продажної вартості відвантажених за звітний період товарів, продукції або наданих послуг чи виконаних робіт незалежно від того, оплачені вони чи ні. Крім того, на решті рахунків класу 7 відображаються інші доходи від операційної та неопераційної діяльності підприємства, а також надзвичайні доходи. При цьому, у системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності підприємства використовується принцип нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження, або сплати грошових коштів.
Згідно п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
У відповідності до п.2.1. Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
У ході розгляду справи із пояснень осіб, які фактично здійснювали перевірку позивача, судом встановлено, що під час проведення перевірки перевіряючими не вивчалися первинні бухгалтерські документи, згідно яким позивачем сформовані валові доходи та, відповідно, представники відповідача не змогли пояснити, які саме господарські операції не знайшли свого відображення у рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток.
З огляду на наведене, керуючись принципом винуватості суб'єкта владних повноважень, встановленим нормами п. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням завдань адміністративного судочинства, встановлених ст. 2 цього ж Кодексу, а також приймаючи до уваги, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду будь-яких доказів того, що позивачем не вірно були сформовані валові доходи виходячи саме із наявних первинних документів, суд вважає не доведеним факт заниження позивачем валових доходів на суму 259 546,46 грн.
З урахуванням наведеного суд відмічає, що відповідно до пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в подальшому за текстом - Закон 2181) платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплат, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
На підставі аналізу спірних актів відповідача (податкових повідомлень-рішень) судом встановлено, що при здійсненні нарахування суми податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету, та нарахування на цю суму штрафних (фінансових) санкцій, відповідачем було враховано, зокрема: як суми завищення валових доходів та їх заниження, так і суму завищення валових витрат (порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення валових витрат, про що зазначено в п.2 цієї постанови), що склало разом суму заниження податку на прибуток у розмірі 164 800,50 грн., у т.ч.: основного платежу - 109 867,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 54933,50 грн.
З огляду на наведене та враховуючи приписи пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону 2181 суд вважає незаконним нарахування ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька у податковому повідомленні-рішенні від 01.04.2010 року № 0000982340/0 податку на прибуток на загальну суму 119 003,25 грн., в т.ч. основного платежу - 79 335,25 грн. (109 867,00 грн. - 30 531,75 грн.) та штрафних санкцій - 39 668,0 грн. (54 933,50 грн. - 15 265,50 грн.), а тому в цій частині наведене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
2. Відносно порушення позивачем приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення валових витрат.
В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що в порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «АВСстрой» включено до складу валових витрат суму витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства у розмірі 179 921,00 грн., у т.ч. у 1 кварталі 2008р. - 42 736,00 грн., у 2 кварталі 2008 р. - 15 061,00 грн., у 3 кварталі 2008 р. - 41 669,00 грн., у 4 кварталі 2008р. - 44 048,00 грн., у 1 кварталі 2009 р. - 36 382,00 грн., у 2 кварталі 2009 р. - 25,00 грн., а саме: позивачем віднесені до складу валових витрат сплачені на адресу ТОВ «Практікер Україна» кошти в якості оплати за просування товару, якій раніше проданий позивачем вказаному ТОВ, та власником якого на той момент позивач вже не був.
29.10.2007 року між ТОВ «АВСстрой» («постачальник») та ТОВ «Практікер Україна», код за ЄДРПОУ 33938302 (покупець) укладений Договір за № 285/01BD2007 про купівлю-продаж товару. Згідно умов договору, поставки товару здійснюються до місця прийняття товарів за рахунок Постачальника на умовах DDP (доставлено, мито сплачене). Кожне замовлення доставляється в узгоджену дату поставки. Ціна включає вартість звичайної упаковки (стандартна картонна коробка, спеціальні пакувальні матеріали і т.ін.). Постачальник несе відповідальність за пошкодження товару через неналежну упаковку. За відсутності окремої угоди Договір набуває чинності після підписання, та може бути розірваним обома сторонами шляхом направлення повідомлення рекомендованим листом за шість місяців до завершення дії цього Договору.
09.01.2008 року між ТОВ «АВСстрой» («постачальник») та ТОВ «Практікер Україна» (покупець) укладений Договір про умови (Національний) за №285/02BD2007, що є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу №285/01BD2007 від 29.10.2007 року. Договір про умови передбачає суми фіксованої сплати, винагород та знижок які дійсні на дати - до 31.12.2007 року та з 01.01.2008 року, а саме: мінімальна вартість замовлення складає 3000 UAH (ціна дійсна як на дату до 31.12.2007 року, та і з 01.01.2008 року); строк платежу - до 31.12.2007 року 45 днів, до 01.01.2008 року 45 днів; фіксована винагорода - на дату до 31.12.2007 року складає 5%, з 01.01.2007 року - 6%; відкриття - знижка при відкритті 3%, дійсні 120 днів перед відкриттям та 14 днів після відкриття (ціна дійсна як на дату до 31.12.2007 року, та і з 01.01.2008 року); винагорода за відкриття складає 1000 EUR (ціна дійсна як на дату до 31.12.2007 року, та і з 01.01.2008 року); фіксована плата за внесення у базу даних - 3000 EUR (ціна дійсна в строк до 31.12.2007 року); знижка за рекламу товару - 5-10% (ціна дійсна як на дату до 31.12.2007 року, та і з 01.01.2008 року); знижка за зразки товару 99 %. (ціна дійсна як на дату до 31.12.2007 року, та і з 01.01.2008 року).
29.10.2007 року між ТОВ «АВСстрой» («постачальник») та ТОВ «Практікер Україна» (покупець) укладений Договір про загальні умови поставки та надання послуг за №285/03BD2007.
Цей Договір регулює спеціальні умови поставок товарів покупцю постачальником, та надання послуг постачальнику з боку покупця на основі Договору купівлі-продажу та Договору про умови, укладеного між сторонами, що є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу №285/01BD2007 від 29.10.2007 року. Поставка товару здійснюється на умовах оплати постачальником вартості доставки та покриття всіх інших витрат, включаючи витрати на упаковку, придатну для транспортування. Замовлення вважається виконаним, коли постачальник поставив у визначений магазин замовлені покупцем товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям. Ціни, визначені у Замовлені та погоджені покупцем та постачальником, є фіксованими і не підлягають зміні (крім випадків, коли сторони домовились про інше). Усі ціни визначаються в гривнях. У разі, якщо ціна, яка діє на день поставки, відрізняється від ціни, чинної на момент замовлення, застосовується чинна на момент Замовлення ціна. Покупець нараховує постачальникові одноразовий внесок за послуги, пов'язані з введенням постачальника у мережу збуту покупця. Така фіксована плата за внесення у базу даних сплачується для покриття внутрішніх адміністративних витрат, що виникають у зв'язку з введенням товарів постачальника в збутову мережу покупця. За послуги з презентації товарів постачальник сплачує покупцюСпеціальну плату за розміщення у розмірі, визначеному в п.15b) «Спеціальна плата за розміщення» Договору про Умови, за кожен день презентації у кожному окремому магазині плюс ПДВ. Покупець час від часу за погодженням із постачальником надає останньому послуги зі стимулювання збуту. У ході проведення Заходів щодо стимулювання продажу, включаючи 7 днів до їхнього початку і 7 днів після їхнього завершення, постачальник надає Знижку на рекламу товару в розмірі, вказаному в пункті 15f) «Знижка на рекламу товару» Договору про Умови, відносно відповідного товару або товарів. Покупець надає постачальнікові послуги з облаштування торгівельних площ. Під цим Сторони розуміють послуги покупця щодо надання та підготовки торгівельних площ у певному магазині ТОВ «Практикер Україна» для продажу товарів постачальника. Облаштування торгівельних площ може відбуватися шляхом відкриття нових торгових приміщень покупця (Відкриття), або повторного відкриття торгових приміщень ТОВ «Практікер Україна», які певний час не використовувались (Нове відкриття). У зв'язку з відкриттям постачальник виплачує покупцю винагороду за Відкриття за кожний магазин у розмірі, встановленому пунктом 12 Винагорода за відкриття Договору про Умови. Покупець надає постачальнику рекламні послуги. Покупець надсилає постачальникові щомісяця рахунок за рекламні послуги, що підлягають сплаті постачальником. Вартість наданих рекламних послуг розраховується відповідно до цін у Додатку 2 даної Угоди. Остаточно розрахунок вартості рекламних послуг здійснюється у Акті прийомки-передачі послуг (Додаток 3 до цієї Угоди). Постачальник також перераховує покупцю суму податку з реклами, що підлягає сплаті останнім. На вартість рекламних послуг нараховується ПДВ. З метою збільшення реалізації товарів постачальника покупець може надавати постачальнику послуги, які сприятимуть подальшому просуванню та збільшенню обсягів продажу товарів постачальника (послуги з промовтерства). Згідно умов цього Договору ТОВ «Практікер Україна» досліджує кон'юктуру українського ринку щодо товару постачальника; здійснює вивчення попиту і пропозиції на товар постачальника у різних регіонах України; розробляє стратегічні, тактичні та оперативні плани збутової діяльності; здійснює збір та аналіз комерційної інформації про споживачів товару постачальника. Крім того, здійснює необхідні організаційні заходи для забезпечення рекламування товару постачальника та телебаченні, радіо, в друкованих та інших засобах масової інформації, в мережі Інтернет, на транспорті, на рекламних щитах та з використанням інших засобів внутрішньої та зовнішньої реклами. Покупець надає постачальнику консультації та/або рекомендації із питань, що стосуються торгівлі, розповсюдження, маркетингу та рекламування товару постачальника на ринку України. За послуги з промовтерства покупець (ТОВ «Практікер Україна» отримує винагороду, яка розраховується в залежності від товарообігу товару, придбаного покупцем у постачальника. При цьому понятя «товарообіг» означає загальний обсяг товару, який був поставлений постачальником у певний період (без урахування ПДВ). Постачальник сплачує покупцю фіксовану винагороду, яка становить відсоток від загального обсягу товарообігу за відповідний місяць і сплачується щомісяця як визначено пунктом 5а) «фіксована винагорода» Договора про Умови.
На виконання умов вищевказаних договорів в частині надання послуг позивачем від ТОВ «Практікер Україна» були отримані наступні податкові накладні: від 29.02.2008 року №2100000342 за послуги з облаштування торгових площ на загальну суму 9163,33 грн (в т.ч. ПДВ - 1527,22 грн.; від 29.02.2008 року №2100000343 за послуги з введення в мережу збуту Практікер на загальну суму 27489,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 4581,66 грн); від 31.03.2008 року №2100000500 за послуги з просування товарів на загальну суму 6659,94 грн (в т.ч. ПДВ - 1109,99 грн); від 30.04.2008 року № 2100000637 за послуги з просування товарів на загальну суму 15201,77 грн (в т.ч. ПДВ - 2533,63 грн.); від 30.06.2008 року за послуги з просування товарів на загальну суму 2870,87 грн (в т.ч. ПДВ - 478,48 грн); від 31.07.2008 року №2100001325 за послуги з просування товарів на загальну суму 24135,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 4022,66 грн); від 30.09.2008 року №2100001757 за послуги з просування товарів на загальну суму 25356,78 грн (в т.ч. ПДВ - 4226,13 грн); від 30.11.2008 №2100002175 за послуги з просування товарів (спец.угода 1 - 4%) на загальну суму 9653,94 (в т.ч. ПДВ - 1608,99 грн); від 30.11.2008 №2100002174 за послуги з просування товарів (фіксована плата) на загальну суму 14480,90 грн (в т.ч. ПДВ - 2413,48 грн); від 10.12.2008 року № 2100002766 за послуги з облаштування торгових площ під товари постачальника на загальну суму 11412,65 грн (в т.ч. ПДВ - 1902,11 грн); від 10.12.2008 року № 2100002765 за послуги з облаштування торгових площ під товари постачальника на загальну суму 11412,65 грн (в т.ч. ПДВ - 1902,11 грн); від 31.01.2009 року №2100000099 за послуги з просування товарів на загальну суму 5,36 грн (в т.ч. ПДВ - 0,89 грн); від 31.01.2009 року №2100000100 за послуги з просування товарів на загальну суму 3,58 грн (в т.ч. ПДВ - 0,60 грн).
Згідно Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 15.04.2008 року №2100000519/2100000500 до податкової накладної від 31.03.2008 року № 2100000500 між ТОВ «Практікер Україна» та ТОВ «АВСстрой» було проведено коригування ціни за надання послуг з просування товарів на суму 2013,41 грн в результаті чого податковий кредит позивача зменшився на 402,68 грн.
За Розрахунком коригування кількісних і вартісних показників від 15.04.2008 року №2100000520/2100000500 до податкової накладної від 31.03.2008 року № 2100000500 між ТОВ «Практікер Україна» та ТОВ «АВСстрой» було проведено коригування ціни за надання послуг з просування товарів на суму 157,50 грн в результаті чого податковий кредит позивача зменшився на 31,50 грн.
На підставі Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 15.04.2008 року №2100002748/2100002602 до податкової накладної від 31.12.2008 року № 2100002602 між ТОВ «Практікер Україна» та ТОВ «АВСстрой» було проведено коригування кількості за надання послуг з просування товарів (сторно) на суму 3567,72 грн в результаті чого податковий кредит позивача зменшився на 713,54 грн.
На виконання умов вищевказаних договорів в частині надання послуг між ТОВ «Практікер Україна» (Практікер) та ТОВ «АВСстрой» (Постачальник) складені Акти прийому-передачі послуг, а саме: від 31.01.2008 року №BIV-284 за послуги з просування товарів постачальника (фіксована плата 1) 6% за період 01/2008 - 01/2008 на загальну суму 7969,92 грн (в т.ч. ПДВ - 1328,32 грн); від 29.02.2008 року №BIV-404 за послуги з облаштування торгівельних площ під товари Постачальника (плата за відкриття) за період 01/2007 - 02/2008 (сума без ПДВ становить 7636,11 грн), за послуги, пов'язані з введенням Постачальника у мережу збуту Практікер за період 01/2007 - 02/2008 (сума без ПДВ становить 22908,32 грн). Загальна сума по Акту складає 366583,31 грн (в т.ч. ПДВ - 6108,88 грн); від 31.01.2008 року №BIV-529 за послуги з просування товарів Постачальника (фіксована плата 1) 6% за період 03/2008 - 03/2008 на загальну суму 2416,09 грн (в т.ч. ПДВ - 402,68 грн); від 31.03.2008 року №BIV-530 за сторно нарахованої суми згідно акту №BIV-284 від 31.01.2008 року - послуги з просування товарів Постачальника (фіксована плата 1) -за період 01/2008 - 03/2008 (сума без ПДВ становить 157,50 грн), за послуги з просування товарів Постачальника (фіксована плата 1) за період 01/2007 - 03/2008 (сума без ПДВ становить 5549,65 грн). Загальна сума по Акту складає 6470,94 (в т.ч. ПДВ - 1078,49 грн); від 30.04.2008 року №BIV-660 за послуги з просування товарів постачальника (фіксована плата 1) 6% за період 04/2008 - 04/2008 на загальну суму 15201,77 грн (в т.ч. ПДВ - 2533,63 грн); від 30.06.2008 року №BIV-919 за послуги з просування товарів Постачальника (фіксована плата 1) 6% за період 06/2008 - 06/2008 на загальну суму 2870,87 (в т.ч. ПДВ 478,48 грн); від 31.07.2008 року №BIV-1074 за послуги з просування товарів Постачальника (фіксована плата 1) 6% за період 07/2008 - 07/2008 на загальну суму 24135,98 грн (в т.ч. ПДВ - 4022,66 грн); від 10.12.2008 року №BIV-1745 за послуги з облаштування торгівельних площ під товари Постачальника (плата за відкриття) за період 01/2008 - 12/2008 (сума без ПДВ становить 9510,54 грн), за послуги з облаштування торгівельних площ під товари Постачальника за період 01/2008 - 12/2008 (сума без ПДВ становить 9510,54 грн). Загальна сума по Акту складає 22825,30 грн (в т.ч. ПДВ - 38004,22 грн); від 30.11.2008 року №BIV-1697 за послуги з просування товарів Постачальника (Спеціальна угода 1) 4% за період 11/2008 - 10/2008 на загальну суму 9653,94 грн (в т.ч. ПДВ 1608,99 грн); від 30.09.2008 року №BIV-1353 за послуги з просування товарів Постачальника (фіксована плата 1) 6% за період 09/2008 - 09/2008 на загальну суму 25356,78 грн (в т.ч. ПДВ - 4226,13 грн); від 31.10.2008 року №BIV-1520 за послуги з просування товарів Постачальника (фіксована плата 1) 6% за період 10/2008 - 10/2008 на загальну суму 5896,98 грн (в т.ч. ПДВ - 982,83 грн); від 30.11.2008 року №BIV-1696 за послуги з просування товарів Постачальника (фіксована плата 1) 6% за період 11/2008 - 11/2008 на загальну суму 14480,90 грн (в т.ч. ПДВ - 2413,48 грн).
За приписами ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Цивільним кодексом України передбачається також, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317). При цьому, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (стаття 319).
Статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до приписів статті 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві, і передача товару вважається виконаною у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування».
Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Також, визначення поставки товарів у розумінні публічного законодавства надано у п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», за яким поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання».
З огляду на наведені норми слідує, що фактично за укладеними з ТОВ «Практікер Україна» право власності на товар від позивача до ТОВ «Практікер Україна» перейшло з моменту його отримання, що також не спростовувалося у ході розгляду справи представниками позивача, а послуги з його рекламування, просування на ринку збуту, тощо, оплачені позивачем після переходу права власності до ТОВ «Практікер Україна». Тобто, фактично позивач оплачував послуги з рекламування та просування товару, належного на праві власності ТОВ «Практікер Україна».
На підставі до п.5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що ТОВ «АВСстрой» неправомірно було включено до складу валових витрат суму витрат, яка не пов'язана з господарською діяльністю підприємства у розмірі 179 921,00 грн. (у т.ч. у 1 кварталі 2008 р. - 42736грн., у 2 кварталі 2008р. - 15 061,00 грн., у 3 кварталі 2008р. - 41 669,00 грн., у 4 кварталі 2008р. - 44 048,00 грн., у 1 кварталі 2009 р. - 36 382,00 грн., у 2 кварталі 2009 р. - 25,00 грн.), оскільки за таких обставин відсутні правові підстави для включення до складу валових витрат грошових сум, сплачених за рекламу товарів, що не належать позивачеві.
3. В частині порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» відносно завищення податкового кредиту.
Під час проведення перевірки відповідачем встановлено факти порушення позивачем пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі за текстом - Закон про ПДВ).
За перевіряємий період часу між ТОВ «АВСстрой» («Постачальник») та ТОВ «Практікер Україна» («Практікер») укладені наступні договори: від 29.10.2007 року №285/01BD2007 про купівлю-продажу Товару; від 09.01.2008 року №285/02BD2007 про умови. Даний Договір є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу №285/01BD2007 від 29.10.2007 року; від 29.10.2007 року №285/03BD2007 про загальні умови поставки та надання послуг.
Умови цих договорів, предмет, вартість робіт, строки виконання та інше, зазначені вище за текстом цієї постанови при розгляді питання щодо правильності формування позивачем валових витрат.
Як зазначалося судом вище, фактично у взаємовідносинах із ТОВ «Практікер Україна» позивачем сплачувалися послуги з реклами, просування, тощо, продукції, що раніше була продана позивачем даному ТОВ, тобто позивач оплачував послуги з реклами товару, належного на праві власності ТОВ «Практікер Україна», що не спростовувалося у ході судового розгляду справи предствниками позивача.
Наведені обставини виступили підставою висновків, відображених у акті перевірки, щодо завищення ТОВ «АВСстрой» податкового кредиту з придбання послуг за операціями, які фактично не пов'язані з господарською діяльністю позивача, так як останній ніс затрати на рекламну товарів, що йому не належали на час здійснення таких затрат.
Виходячи із норм п.п. 7.4.1, п.7.4, ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ТОВ «АВСстрой» неправомірно до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по придбанню послуг від ТОВ «Практікер Україна» з операцій які не призначаються для використання у господарській діяльності, на загальну суму 36 482,08 грн., в т.ч.: в березні 2008 р. - 675,81 грн., в квітні 2008 р. - 1 328,32 грн., в серпні 2008 р. - 9 105,75 грн., в вересні 2008 р. - 9 286,27 грн., в листопаді 2008 р. - 5 005,30 грн., в січні 2009 р. - 11 080,62 грн.
Виходячи із умов укладеного між позивачем (замовник) та ТОВ «Реалекострой» (виконавець) договору на інформаційно-маркетингові послуги від 01.11.2006р. б/н слідує, що виконавець приймає на себе проведення інформаційних та маркетингових послуг, а саме: досліджує кон'юнктуру ринка; проводить вивчення і аналіз цін у даному регіоні; сприяє в пошуку потенційного партнера на придбання товару - будматеріалів; приймає консультаційну участь у підписанні договірної документації. Згідно п.2 Вартість послуг у разі покупки товару по ціні нижче за ціну, яка вказана у заявці, винагорода виконавцю становить 100% різниці ціни в заявці і тієї ціни, за якою буде укладений контракт на покупку продукції.
В акті здавання-приймання виконаних робіт від 29.01.2007р. б/н, ТОВ «Реалекстрой» наданий перелік знайдених постачальників будівельних матеріалів із зазначенням розрахунку за виконані послуги. Серед постачальників вказані наступні організації: ТОВ «НПП Будтехсервіс», ТОВ «Дев-Буд», ПП «Дев'ятий поверх», ТОВ «Інвест Україна», ДП ВАТ ДПС «Заводстрой», Задорожний А.В., ТОВ «Максімус», ТОВ «МСП 47», ТОВ «РБУ-17», ПП «Рубенстройтрейд», ВАТ «Топаз», ТОВ «УБК», ТОВ «Юг». Загальна вартість послуг складає 140 000,00 грн. (в т.ч. 23 333,33 грн. ПДВ). Як зазначено в акті перевірки, згідно документів на придбання товарно-матеріальних цінностей (договори, товарні накладні), відомостей журналу-ордеру по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», вищевказані постачальники в перевіряємому періоді (з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року) відсутні.
Під час проведення перевірки встановлені факти включення ТОВ ««АВСстрой»» до складу податкового кредиту в грудні 2006 року сум ПДВ по податковій накладній, отриманій від ТОВ «Реалекострой» (від 18.12.2006 р. №518), на суму ПДВ 23 333,33 грн. з номенклатурою поставки - «попередня сплата за маркетингові послуги».
Підпунктом 7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону про ПДВ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, в порушення п.п. 7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону про ПДВ позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ по операціям не пов'язаними з господарською діяльністю в грудні 2006 року на суму 23 333,33 грн., оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання від ТОВ «Реалекострой» вказаних у договорі від 01.11.2006р. б/н послуг, так як відсутні документальні докази наявності господарських взаємовідносин між позивачем, та знайденими ТОВ «Реалекострой» постачальниками, тобто відсутнє підтвердження фактичного використання позивачем отриманих від вказаного ТОВ послуг у господарській діяльності.
Додатково до наведених доводів суд також вважає за необхідне відмітити, що в акті здачі-приймання виконаних робіт не вказаний конкретний перелік наданих послуг, період реєстрації укладених господарських операцій із постачальниками, а також в чому виражений результат наданих послуг.
01.12.2006 року позивачем (замовник) укладений з ТОВ «ВІК+» (виконавець) договір без номеру на надання послуг з вивчення споживчого попиту та ринка збуту будівельних і оздоблювальних матеріалів, міжкімнатних та вхідних дверей, пошуку організацій виробляючих оздоблювальні та будівельні матеріали, вхідні та міжкімнатні двері. Виходячи з положень договору, виконавець також зобов'язується надавати замовнику інформацію про стан ринку будівельних матеріалів, міжкімнатних та вхідних дверей, в тому числі про ціни та якість запропонованих оздоблювальних та інших матеріалів і обладнання (п.2.1 договору). Вартість послуг становить у розмірі 500 000,00 грн.
У відповідності до вказаного договору між позивачем та ТОВ «ВІК+» підписані акти приймання-здавання робіт (надання послуг): від 25.12.2006р. №ВК-0001256 на загальну суму 234 374,78 грн. (в т.ч. 39 062,46 грн. ПДВ), від 15.06.2007р. №ВК-0001758 на загальну суму 18 402,34 грн. (в т.ч. 3 067,06 грн. ПДВ), від 25.06.2007р. №ВК-0001762 на загальну суму 101 082 грн. (в т.ч. 16 847 грн. ПДВ), від 30.09.2007р. №ВК-0001763 на загальну суму 103 622,40 грн. (в т.ч. 17 270,40 грн. ПДВ).
Під час проведення перевірки встановлено включення ТОВ ««АВСстрой»» до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним отриманим від ТОВ «ВІК +», на загальну суму ПДВ 42 129,52 грн., в т.ч.: у грудні 2006 року на суму 39 062,46 грн., у червні 2007 року на суму 3 067,06 грн.
Як вже зазначалося судом вище, підпунктом 7.4.1, п.7.4, ст. 7 Закону про ПДВ встановлено законодавче визначення податкового кредиту. Отже, в порушення цієї норми позивачем до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ по операціям, не пов'язаними з господарською діяльністю на суму 42 129,52 грн. в т.ч.: у грудні 2006 року на суму 39 062,46 грн., у червні 2007 року на суму 3 067,06 грн., оскільки на підставі вивчених документів неможливо встановити конкретного переліку наданих послуг, місце і дату їх надання, в чому виражений результат наданих послуг та яким чином цей результат використаний позивачем у господарський діяльності.
До того ж, окрім актів приймання-здавання виконаних робіт позивачем не надано документів, що підтверджували б факт їх виконання.
У контексті з наведеним суд також відмічає, що за ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.06.1995 р. за №168/704 - первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Позивачу на судовому засіданні судом запропоновано надати звіти з детальним переліком проведених досліджень для підтвердження того, що такі дослідження забезпечили високу ефективність продажу товарів в період, коли вони були проведені.
На думку суду, письмовий звіт є матеріальною формою викладу результатів роботи дослідника. Це документ, який дослідник готує для замовника дослідження, в якому міститься зібрана інформація, подані висновки та рекомендації. Тут письмово викладаються виявлені факти та їх логічні наслідки. Інноваційні технологічні рішення забезпечують новий підхід до просування товарів та послуг, дозволяють розширити клієнтську базу, ефективно проводити рекламні кампанії, маркетингові дослідження, а також знаходити нові ринки збиту. Маркетингові дослідження та оцінка ринків збуту продукції визначають ринкові фактори, які впливають на збут продукції та місткість ринку; мотивацію споживачів; умови збуту; галузеві ризики; ситуацію на суміжних товарних ринках. Кількісна оцінка частини ринку, яка належить підприємству, проводиться за основними споживачами готової продукції з посиланням на поточні обсяги реалізації та на перспективи її збільшення. Крім того, дається перелік можливих конкурентів, їхніх переваг та недоліків, а також схема реалізації продукції, методи стимулювання реалізації та пропозиції щодо оптимального співвідношення реалізаційної ціни й собівартості. Визначаються можливості та способи розширення ринків збуту.
Представником позивача в судовому засіданні надано пояснення, що на виконання умов договорів укладених з ТОВ «Реалекстрой» та ТОВ «ВІК+» складались акти приймання-передачі, які були надані суду разом із позовною заявою, інших звітів, чи яких-небудь інших документів, не складалось.
Відповідно до п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» надано визначення первинного документу (документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Виходячі з вищенаведеного, та того, що позивачем не доведений факт щодо отримання від контрагентів конкрентних маркетингових послуг, в тому числі як саме ці послуги вплинули на подальшу роботу позивача, суд погоджується з висновками відповідача щодо порушення позивачем норм діючого законодавства в частині завищення податкового кредиту за операціями, здійснюваними за договором з ТОВ «ВІК+».
За укладеним позивачем (замовник) з ТОВ «Інжинірингова компанія Реміст» (виконавець) договором підряду від 09.01.2007 року б/н, замовник зобов'язався встановити міжкімнатні дверні блоки в кількості 300 комплектів на суму 46500,00 грн., вхідні дверні блоки - 200 комплектів, на суму 40 000,00 грн., віконних блоків, вартість яких складає 10% від загальної вартості матеріалу - 13 500,00 грн. (п.5 Договору). На виконання умов договору позивачем здійснена попередня сплата за послуги з установки віконних та дверних блоків в сумі 99 200,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 533,33 грн.), та отримана від ТОВ «Інжинірингова компанія Реміст» податкова накладна від 23.02.2007 року №347.
Також, ТОВ «АВСстрой» від виконавця отримана податкова накладна за послуги по встановленню віконних та дверних блоків від 30.03.2007 року за № 657 на суму 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 133,33 грн.). Між ТОВ «АВСстрой» і ТОВ «Інжинірингова компанія Реміст» підписаний акт здавання-приймання виконаної роботи від 30.03.2007 року б/н про те, що роботи згідно з договором від 09.01.2007 року виконано якісно і в повному обсязі.
При цьому, в договорі не конкретизований його предмет та місце виконання робіт (кому саме даний виконавець зобов'язався встановити міжкімнатні двірні блоки та інше).
При цьому, як слідує з пояснень позивача, у нього на праві власності відсутня нерухомість, де було б можливо встановити таку кількість дверних блоків та вікон. Отже, за поясненнями представників позивача, ці двері та вікна встановлювалися у покупців таких вікон та дверей, проте документальних доказів цим обставинам, незважаючи на вимоги суду, позивачем не надано.
З урахуванням наведеного та положень п.п.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону про ПДВ, суд виходить з того, що право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, ставиться у залежність від їх призначення, та намір платника використовувати цей товар (послугу) у власній господарській діяльності. Разом з тим, виходячи з матеріалів справи та пояснень представників сторін суд дійшов до висновку, що позивачем не надано документального підтвердження того, що на період виконання умов договору підряду від 09.01.2007 року міжкімнатні дверні блоки, вхідні дверні блоки та віконні блоки, у зазначеної в договорі кількості, перебували у власності ТОВ «АВСстрой», а тому відсутні докази, що використання послуг по встановленню вказаних устаткувань мале місце для власних потреб позивача при здійсненні господарської діяльності.
Доводи відповідача, щодо неможливості встановити зв'язок виконаних робіт з господарською діяльністю ТОВ «АВСстрой», суд вважає аргументованими та законними.
Виходячи з вищенаведеного, суд погоджується з висновками відповідача стосовно того, що ТОВ «АВСстрой» до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по операціям, не пов'язаними з господарською діяльністю, на загальну суму 16 666,66 грн. в т.ч.: у лютому 2007 року на суму 16 533,33 грн., у березні 2007 року на суму 133,33 грн.
4. Щодо порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Під час проведення перевірки касової книги ТОВ «АВСстрой», прибуткових та видаткових касових ордерів, а також виписок банку відповідачем встановлено, що ТОВ «АВСстрой» проводило розрахункові операції за готівкові кошти без застосування РРО за реалізацію товару не власного виробництва (двірні блоки, ламінат, комплектуючі).
Як зазначено в Акті перевірки: 1) згідно аркушу касової книги №12 від 25.10.2006р. та прибуткового касового ордеру № 12 від 25.10.2006р. до каси підприємства надійшла торгова виручка від ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» у сумі - 5199,07 грн. Згідно видаткового ордеру № 15 від 25.10.2006р. дана торгова виручка частково надійшла на поточний рахунок підприємства у банку «ПроКредитБанк», що підтверджується відповідною випискою банку (призначення платежу - торгова виручка); 2) згідно аркушу касової книги №3 від 15.02.2007р. та прибуткового касового ордеру № 2 від 15.02.2007р. до каси підприємства надійшла попередня оплата за дверні блоки, ламінат, комплектуючі) від ТОВ «Паритет» на суму 21 466,10 грн.. Згідно видатковому ордеру № 2 від 15.02.2007 р., дана торгова виручка у повному обсязі надійшла на поточний рахунок підприємства у банку «ПроКредитБанк», що підтверджується відповідною випискою банку (призначення платежу - торгова виручка)
Розрахункові операції проводилися з використанням прибуткових касових ордерів з подальшим записом в касовій книзі. Таким чином, перевіркою встановлені факти не проведення розрахункових операцій в готівковій формі, проведених на підставі прибуткових ордерів № 12 від 25.10.2006 р. на суму 5 199,07 грн., та № 2 від 15.02.2007р. на суму 21 466,1 грн., на загальну суму 26 665,17 грн. за товар не власного виробництва без застосування РРО, чим порушено ст. 3 п.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».
Позивач у ході судового розгляду справи не погоджувався із таким висновком відповідача посилаючись на те, що отримані від ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» грошові кошти у сумі 5 199,07 грн. та від ТОВ «Паритет» грошові кошти у сумі 21 466,10 грн. були не виручкою з реалізації непродовольчих товарів, а поверненням грошових коштів, сплачених ТОВ «АВСстрой» раніше в якості попередньої оплати за товари вказаних підприємств. Тому, РРО дійсно не застосовувався, оскільки відсутній факт здійснення розрахункових операцій - приймання від покупця готівкових коштів. Тобто, позивач виступав не як продавець товарів (робіт, послуг), а як покупець, який отримує власну попередню оплату.
На підтвердження придбання меблевого устаткування від ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» на суму 5 199,07 грн. (в т.ч. ПДВ 866,51 грн.) позивачем надані наступні документи: копія податкової накладної від 29.09.2006 року № 589, видаткової накладної від 29.09.2006 року №СП-0000589. На підтвердження повернення позивачем меблевого устаткування ТОВ «СоюзПромінвестДонбас», надана копія накладної від 30.09.2006 року №АС-0000012 на повернення меблевого устаткування на зазначену суму. Згідно наданої копії прибуткового касового ордеру від 25.10.2006 року №12, підставою отримання позивачем готівкових коштів від ТОВ «СоюзПромінвестДонбас» на суму 5 199,07 грн. (в т.ч. ПДВ 866,51 грн.) є «повернення готівкових коштів від постачальника».
Згідно запису в касовій книзі, видаткового ордеру № 15 від 25.10.2006 р. дана торгова виручка частково (в сумі 1 414,21грн.) надійшла на поточний рахунок підприємства у банку «ПроКредитБанк», що підтверджується відповідною випискою банку (призначення платежу - торгова виручка).
На підтвердження придбання меблевого устаткування від ТОВ «Паритет» на суму 21466,10 грн. (в т.ч. ПДВ 3577,68 грн.) позивачем надані наступні документи: копія податкової накладної від 02.02.2007 року № 12, видаткової накладної від 02.02.2007 року №ПА-0000012. На підтвердження повернення позивачем мебельного устаткування ТОВ «Паритет», надана копія накладної від 05.02.2007 року № АС-000125 на повернення меблевого устаткування на зазначену суму. Згідно наданої копії прибуткового касового ордеру від 15.02.2007 року №2, підставою отримання позивачем готівкових коштів від ТОВ «Паритет» на суму 21466,10 грн. (в т.ч. ПДВ 3577,68 грн.) є «повернення готівкових коштів від постачальника».
У відповідності до запису в касовій книзі, видатковому ордері №2 від 15.02.2007 р., дана торгова виручка у повному обсязі (в сумі 21 466,10 грн.) надійшла на поточний рахунок позивача у банку «ПроКредитБанк», що підтверджується відповідною випискою банку (призначення платежу - торгова виручка).
У ході судових засідань відповідач наполягав на тому, що ТОВ «АВСстрой» проводило розрахункові операції за готівкові кошти без застосування РРО за реалізацію товару не власного виробництва, тому перевіряючими на законних підставах були застосовані відносно позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 133 325,85 грн. (відповідальність передбачена п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: 26 665,17 грн. х 5 = 133 325,85 грн.).
Крім того, позивач у суді доводив, що за своєю правовою природою штрафні санкції за порушення законодавства України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій є адміністративно-господарськими санкціями, тому при їх застосуванні повинні враховуватися положення Господарського кодексу України стосовно строків застосування цих санкцій.
ДПІ проти вказаних доводів заперечувала посилаючись на те, що зазначені штрафні санкції не є адміністративно-господарськими санкціями і, відповідно, на них не розповсюджуються строки застосування, що встановлені ст. 250 Господарського кодексу України, а тому відсутні підстави для визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001332344 від 01.04.10 у сумі 133 325,85грн.
Приписами ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що у разі порушення вимог цього Закону, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції, зокрема: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п.1.ст.17).
Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.
Згідно з ч.1 ст. 241 ГКУ, грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф. Статтею 239 ГКУ цей штраф віднесено до групи адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державної влади чи органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання, котрі порушили правила здійснення господарської діяльності.
За загальним правилом, встановленим у ч.2 ст. 241 ГК перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення, визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущені правопорушення.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов до висновку, що штрафи, встановлені у ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні Господарського кодексу України. У зв'язку з цим, є необхідні правові підстави стверджувати, що на них, як на один із видів адміністративно-господарських санкцій, поширюється дія статті 250 ГКУ.
Згідно зі ст. 250 ГКУ, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 1 (один) рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, з цього випливає, що адміністративно-господарські штрафи у будь-якому разі можуть бути застосовані не пізніше одного року з дня вчинення господарського правопорушення суб'єктом господарювання.
Таким чином, приймаючи до уваги, що спірні операції здійснені позивачем протягом 2006 року - початку 2007 року, при цьому відповідальність за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосована у 2010 році, тобто через три роки з моменту вчинення таких операцій, суд вважає рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій від 01.04.2010 року №0001332344 на загальну суму 133 325,85 грн. незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, суд вважає податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 01.04.2010 року №0000982340/0 з податку на прибуток на загальну суму 164 800,00 грн. (в т.ч. основного платежу - 109 867 грн. та штрафних санкцій - 54 933,5 грн.) незаконним в частині нарахування податку на прибуток на загальну суму 119 003,25 грн., в т.ч. основного платежу - 79 335,25 грн. (109 867,00 грн. - 30 531,75 грн.), та штрафних санкцій - 39 668,0 грн. (54 933,50 грн. - 15 265,50 грн.), а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій від 01.04.2010 року №0001332344 на загальну суму 133 325,85 грн. - незаконним у повному обсязі.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій суб'єкта владних повноважень у повному обсязі, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.
Оскільки адміністративний позов задоволено частково суд, у порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджує судові витрати, здійснені позивачем, відповідно до задоволених вимог. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України судові витрати (судовий збір) у розмірі 1,70 (одна грн., 70 коп.).
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВСстрой» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 01.04.2010 року №0000982340/0 з податку на прибуток в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «АВСстрой» основного платежу у сумі 79 335,25 грн., та штрафних санкцій в розмірі 39 668,00 грн.
Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій від 01.04.2010 року №0001332344 на загальну суму 133 325,85 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31112095700005 - Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ - 34687090, МФО - 834016, Банк - Головне управління Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВСстрой» (пр. Дзержинського, 69Б, м. Донецьк, 83003; п/р --260090103753 у АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 31178861, ІПН 311788605622) 1,70 грн. (одну грн. 70 коп.) судових витрат.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 15.07.2010 року. Повний текст постанови буде виготовлений 20.07.2010 року.
Суддя Чучко В.М.