Постанова
Іменем України
26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 127/9918/14-ц
провадження № 61-16628св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Ткачука О. С.,
учасники справи за первісним позовом:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Медвецького С. К., Денишенко Т. О.,
у справі за заявою товаристваз обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог, заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання
У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області
від 20 серпня 2014 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором
від 04 лютого 2008 року № 57/АА-011.08.2 у розмірі 36 721,86 дол. США та
769 836,31 грн, а також 3 654,00 грн судового збору.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада
2019 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У липні 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заява мотивована тим, що на підставі заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2014 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором, було видано виконавчий лист. У подальшому на підставі ухвали суду замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».
Разом із тим, у зв'язку із перебуванням ПАТ «Родовід Банк» у стадії ліквідації, кадрових змін, скорочення штату та звільнення працівників відділу повернення проблемної заборгованості, виникла необхідність передачі документів до інших структурних підрозділів продажу частини кредитного портфелю через електронний майданчик (електронну торгову систему «ProZorro»), у результаті чого було пропущено строки на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ «Вердикт Капітал» просило суд видати дублікат виконавчого листа та поновити строк пред'явлення його до виконання.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Вінницького міського суду від 17 вересня 2020 року задоволено заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відкриті виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_1 відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі державної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а тому, враховуючи вимоги статті
6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою встановлено, що виконання судових рішень є невід'ємною стадією процесу у правосудді, суд першої інстанції вважав наявними правові підстави для видачі дубліката виконавчого листа № 127/9918/14-ц із виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 ,
а також для поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції,
14 серпня 2021 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом п'яти днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: подати докази про сплату судового збору або надати документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 17 вересня 2020 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зазначені ОСОБА_1 причини для поновлення пропущеного процесуального строку не можуть вважатися поважними, а тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження із застосуванням правового механізму, передбаченого положеннями статті 358 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У грудні 2021 року справу № 127/9918/14-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Касаційна скарга містить посилання на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що відповідає підставі касаційного оскарження, визначеній абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
В ухвалі Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року, залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції чітко зазначив, які саме недоліки поданої апеляційної скарги необхідно усунути,
а саме: сплатити судовий збір. Разом із тим, апеляційний суд не вказував про пропуск строку подання апеляційної скарги, проте відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з пропуском процесуального строку.
Суд апеляційної інстанції формально підійшов до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, не перевірив належним чином інформацію про рух рекомендованих листів, не надав можливості особі скористатися своїм правом щодо наведення доказів дотримання встановлених законодавством строків на апеляційне оскарження, у результаті чого дійшов передчасного та помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного
суду - без змін.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана із порушенням процесуального строку апеляційного оскарження, причини такого пропуску не є поважними, а дії заявника свідчать про зловживання процесуальним правом.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відповідь на відзив ТОВ «Вердикт Капітал», у якій просить не брати до уваги поданий відзив та задовольнити вимоги касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області
від 20 серпня 2014 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором
від 04 лютого 2008 року № 57/АА-011.08.2 у розмірі 36 721,86 дол. США та
769 836,31 грн, а також 3 654,00 грн судового збору (а. с. 86, 87, т. 1).
04 липня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № 23, відповідно до умов якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право грошової вимоги за кредитним договором
від 04 лютого 2008 року № 57/АА-011.08.2, укладеним між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 (а. с. 102-104, т. 1).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 листопада
2019 року замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) з ПАТ «Родовід Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 20 серпня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 131, т. 1).
У липні 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (а. с. 175-178, т. 1).
Поштове відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення, направлене на адресу ОСОБА_1 , повернуто до суду, причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 202, т. 1).
Ухвалою Вінницького міського суду від 17 вересня 2020 року задоволено заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа
та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа
до виконання у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 206, 207, т. 1).
21 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - Ковальчук Є. М. подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а. с. 215, т. 1).
Повноваження представника підтверджуються ордером від 20 липня
2021 року та не заперечуються сторонами у справі (а. с. 216, т. 1).
29 липня 2021 року представник ОСОБА_1 - Ковальчук Є. М. ознайомився зі справою (том 1 на 214 арк., том 2 на 65 арк.) та зробив копії, про що свідчить особистий підпис на заяві (а. с. 215, т. 1).
05 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - Ковальчук Є. М. звернувся до суду із заявою про видачу ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 17 вересня 2020 року, яку відповідно до розписки отримав особисто 13 серпня 2021 року (а. с. 219, т. 1).
14 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - Ковальчук Є. М. подав апеляційну скаргу на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 17 вересня 2020 року (а. с. 221-224, т. 1).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме: подання доказів про сплату судового збору або надання документів, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору (а. с. 228, т. 1).
На виконання вимог вказаної ухвали 27 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - Ковальчук Є. М. подав заяву про усунення недоліків та направив платіжне доручення на підтвердження факту сплати судового збору (а. с. 231, т. 1).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 17 вересня 2020 року у порядку, передбаченому положеннями статті
358 ЦПК України (а. с. 238, 239, т. 1).
Мотивувальна частина.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Частинами першою-другою статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).
Частинами першою, другою, п'ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції повною мірою не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 10 ЦПК України зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини
і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France»
від 16 грудня 1992 року).
ЄСПЛ також вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду («VOLOVIK v. UKRAINE», N 15123/03, § 53, ЄСПЛ,
від 06 грудня 2007 року).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається
ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та докази на підтвердження таких причин.
Згідно з положеннями статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).
Системний аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені
у статті 358 ЦПК України.
Частина четверта статті 358 ЦПК України визначає, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Таким чином, законодавець передбачив процедуру, яка має передувати відкриттю апеляційного провадження у разі перевищення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції - апелянт має подати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску.
У справі, що переглядається, встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду від 17 вересня 2020 року задоволено заяву ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, 14 серпня 2021 року ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Разом із апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивоване тим, що копію оскаржуваної ухвали адвокат Ковальчук Є. М. отримав лише 13 серпня 2021 року, що підтверджується розпискою в матеріалах справи.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом п'яти днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: подати докази про сплату судового збору або надати документи, які підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали 27 серпня 2021 року представник ОСОБА_1 - Ковальчук Є. М. подав заяву про усунення недоліків та направив платіжне доручення на підтвердження факту сплати судового збору.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області
від 17 вересня 2020 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у визначений пунктом 2 частини першої статті 354 ЦПК України строк апеляційної скарги до суду не подав заяву про поновлення строку, а тому у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою необхідно відмовити у зв'язку з пропуском процесуального строку.
Колегія суддів із зазначеним висновком апеляційного суду в повній мірі не погоджується, з огляду на наступне.
Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.
Прецедентна практика ЄСПЛ виходить із того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
Разом із тим, судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), оскільки особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.
Питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України», заява № 50966/99).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для застосування положень частини четвертої статті 358 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження
у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суду необхідно надати належну оцінку причинам пропуску строку на апеляційне оскарження, з'ясувати, чи є ці причини такими, що об'єктивно перешкоджали подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, коли особа отримала відповідне оскаржуване рішення суду, тобто ознайомилася з його змістом.
У статтях 127, 357, 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не звернув увагу на процедуру, яка має передувати такій відмові у разі пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки у випадку, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, апеляційна скарга підлягає залишення без руху.
Разом із тим, залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду від 17 вересня 2020 року, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 18 серпня 2021 року чітко зазначив, які саме недоліки поданої апеляційної скарги необхідно усунути, а саме: сплатити судовий збір та не вказував про пропуск строку подання апеляційної скарги, а також необхідність зазначити інші поважні причини пропуску процесуального строку.
Таким чином, установивши, що підстави, вказані ОСОБА_1
в апеляційній скарзі, є неповажними, суд апеляційної інстанції повинен був залишити апеляційну скаргу без руху із дотриманням правового механізму, передбаченого частиною третьою статті 357 ЦПК України, надавши особі право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження є передчасним.
Вказане призвело до порушення норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, що є обов'язковою підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційніскарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
У зв'язку із наведеним, з метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме: щодо забезпечення справедливого розгляду справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню,
а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. І. Грушицький
Судді: І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
В. В. Сердюк
О. С. Ткачук