06 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/17954/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані"
до: 1) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання недійсними електронних торгів та їх результатів,
24.05.2022 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 (повний текст складено 29.04.2022) та рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/17954/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані" подало у 2020 році, її предметом є три вимоги немайнового характеру, а саме:
- визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулись 30.03.2020 з реалізації лоту №GL16N717120 (ідентифікатор аукціону UA-EA-2020-03-19-000019-b) в частині продажу майнових прав/прав вимоги за договором про надання кредиту №967 від 25.12.2007, за договором про надання кредиту №888 від 03.12.2007, за іпотечним договором від 25.07.2007 №949;
- визнання недійсним договору №81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, посвідченого Мурською Н. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 618, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) №GL16N717120, оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 в частині продажу майнових прав вимоги за Договором про надання кредиту №967 від 25.12.2007 та Договором про надання кредиту №888 від 03.12.2007;
- визнання недійсним договору №81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, посвідченого Мурською Н. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №619, укладеного між ПАТ "УПБ" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) №GL16N717120, оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 року, в частині продажу прав вимоги за Іпотечним договором, посвідченим 25.12.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавренюк С.М, за реєстровим номером 949.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 скасовано частково та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гансо Компані".
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/17954/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 12 612,00 грн, а саме 2 102, 00 х 3 х 200 %, де 2 102,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 3 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
Однак Фонд гарантування вкладів фізичних осіб доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додав. Натомість скаржник звертається до Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке мотивує тим, що кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на нього функцій та повноважень, у тому числі з виведення неплатоспроможного банку з ринку, можуть використовуватись виключно у межах його кошторису. Скаржник зазначає, що наразі в процедурі виведення неплатоспроможних банків з ринку перебуває понад 50 банківських установ, а тому просить суд відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Верховний Суд при цьому зазначає, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (п. 45 Постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
Оскільки скаржник не належить до категорій осіб, визначених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі № 910/17954/20 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, відсутні підстави для задоволення клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної Фонду гарантування вкладів фізичних осіб необхідно подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (12 612,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/17954/20 залишити без руху до 01.07.2022, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Багай