вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" червня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/233/22
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., розглянувши розглянувши матеріали заяви боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Без виклику учасників справи.
04 травня 2022 року через систему "Електронний суд" Господарського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 травня 2022 року, зокрема: клопотання боржника про долучення до матеріалів справи договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого № б/н від 03 травня 2022 року як належного та допустимого доказу авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень залишено без задоволення; заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків; заявнику, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху, надати суду: належні та допустимі докази що стверджують викладені в заяві обставини щодо його фактичного місцезнаходження. Таким доказом може бути зокрема відомості з Єдиного державного демографічного реєстру, або договір оренди нерухомого майна яке використовується боржником для його проживання, та про який вказано в наданій розписці разом з розпискою, яка містить підпис особи, яка її надала; доказ авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 37 215 грн. 00 коп.
Крім того заявнику роз'яснено, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу згідно з пунктом 5 статті 174 ГПК України.
Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13 травня 2022 року вручено заявнику 17 травня 2022 року, тобто строк для усунення недоліків встановлено по 28 травня 2022 року (включно).
Суд розглянув матеріали заяви на предмет їх відповідності нормам Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За результатами такого розгляду суд зробив висновок, мотивований наступним.
Згідно з положеннями статті 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Суд констатує, що заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник подав без додержання вимог статті 116 КУзПБ.
19 травня 2022 року заявником подано заяву про усунення недоліків заяви, у відповідності до змісту якої заявник просить суд долучити до матеріалів справи як докази проживання на території Рівненської області розписок та договору оренди житла.
При цьому доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 37 215 грн. 00 коп. не надано. У поданій заяві заявник просить суд прийняти як належний та допустимий доказ авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 37 215 грн. 00 коп. договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03 травня 2022 року.
Відповідно до положень пункту 12 частини 3 статті 116 КУзПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Суд звертає увагу заявника, що дана норма містить чіткий припис-вимогу щодо правил ініціювання провадження у справі про неплатоспроможність. Водночас процесуальні правила відображені в нормах статті 116 або нормах інших статей КУзПБ не містять альтернативних правил стосовно надання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що додаються до заяви про відкриття провадження.
Згідно з приписами частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Водночас суд зауважує, що сума авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень та складає 37 215 грн. 00 коп. (2 481 грн. 00 коп. * 5 * 3).
У поданій заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником зазначено, що згідно з чинною судовою практикою, заявник та арбітражний керуючий не позбавлені можливості укласти угоду, за якою арбітражний керуючий може погодитись на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником додано заяву арбітражного керуючого Дайнека Микола Іванович, якою надано згоду на участь у справі та призначення керуючим реструктуризацією.
Крім того заявником долучено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03 травня 2022 року, у відповідності до предмету якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодили, що арбітражний керуючий зобов'язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, а ОСОБА_1 зобов'язується оплатити вказані послуги та відшкодувати витрати, пов'язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство заявника.
Згідно з умовами пункту 3.1. договору оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 18 607 грн. 50 коп. за весь строк виконання повноважень
Згідно з умовами пункту 3.3. договору сторони узгодили, що ОСОБА_1 зобов'язується вносити оплату рівними частинами по 1 860 грн. 75 коп. щомісячно протягом 10 місяців на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі.
Щодо вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника (частина перша статті 115 КУзПБ).
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам частини другої статті 116 КУзПБ, а частиною третьою статті 116 КУзПБ передбачено перелік додатків, які мають подаватися до неї.
Частинами першою, третьою, четвертою та сьомою статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною першою статті 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Абзацом першим частини другої статті 30 КУзПБ встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Як зазначалося вище, пунктом 12 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Суд наголошує, що законодавцем обрано спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. Разом з цим, Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Зазначене обґрунтовує виконання державою свого позитивного обов'язку забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство у спосіб не встановлення для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Однак, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 910/726/20.
Крім того суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду щодо можливості укласти угоду з арбітражним керуючим який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи.
Згідно з пунктом 37 постанови Верховного Суд від 19 листопада 2020 року у справі № 910/726/20 касаційним судом надано наступний висновок: "Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи".
Разом з тим, у пункті 40 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що "Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди".
А проте, поданий заявником договір від 13 грудня 2021 року містить положення про розстрочення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого на 10 місяців.
Окрім цього, розмір такої оплати не відповідає вимогам статті 30 КУзПБ, так як за розрахунком суду розмір авансування послуг арбітражного керуючого складає 37 215 грн. 00 коп., тоді як сторонами погоджено вдвічі менший розмір ніж це встановлено законом, що свідчить про те, що умови договору від 03 травня 2022 року не відповідають вимогам закону (статті 30 КУзПБ).
Суд підкреслює, що правилами КУзПБ не передбачено можливість внесення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду частинами протягом тривалого періоду (10 місяців) та після відкриття провадження у справі, за домовленістю боржника та арбітражного керуючого. Також вказаними нормами не передбачено можливість визначати розмір авансування послуг арбітражного керуючого на власний розсуд боржника чи арбітражного керуючого.
Натомість, боржник, виконавши вимоги статті 30 КУзПБ щодо авансування послуг арбітражного керуючого, вправі укласти угоду з арбітражним керуючим на умовах відстрочення оплати винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією до реалізації майна боржника.
З врахуванням наведених обставин, ухвалою суду від 13 травня 2022 року клопотання боржника про долучення до матеріалів справи договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03 травня 2022 року як належного та допустимого доказу авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень залишено без задоволення.
У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути підданим обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з пунктом 30 постанови Верховний Суд від 24 вересня 2020 року у справі 910/2629/20 касаційний суд зазначив: "Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому".
Аналогічні правові висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 922/1734/20.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до статті 129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати винагороди керуючому реструктуризацією.
Крім того, звертаючись до правового висновку Верховного Суду що викладений у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 910/726/20, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Дослідивши всю сукупність наданих заявником доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи, суд не знаходить підстав для прийняття договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 13 грудня 2021 року як належного та допустимого доказу авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, долучення до заяви якого передбачено імперативними приписами пункту 12 частини 3 статті 116 КУзПБ.
Суд зауважує, що заявник не позбавлений права врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому шляхом укладення з арбітражним керуючим відповідної угоди, водночас надавши суду докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією, як це передбачено процесуальними правилами КУзПБ. Укладення договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого укладеного між керуючим реструктуризацією та боржником може мати місце на будь якій стадії процедури щодо неплатоспроможності, та навіть до подання заяви про відкриття провадження у справі. Однак такий договір не може бути належним і допустимим доказом авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, як то передбачено процесуальними правилами. А тому, укладення подібного правочину між боржником та арбітражним керуючим не звільняє заявника від обов'язку виконати вимоги процесуального закону.
Суд акцентує, що в процедурі розгляду заяви про неплатоспроможність можливі випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі. Зокрема положеннями статті 28 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Також відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень може бути здійснено господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявності конфлікту інтересів.
Положеннями статті 26 КУзПБ визначено підстави для припинення діяльності арбітражного керуючого, зокрема такою підставою може бути неможливість виконувати повноваження за станом здоров'я.
Окрім цього нормами статті 29 КУзПБ передбачені випадки тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Для прикладу, тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, може мати місце у разі застосування до арбітражного керуючого як підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні запобіжних заходів у виді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово або у робочий час чи тримання під вартою - на час дії запобіжного заходу, а у разі застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - на час дії такого заходу.
А отже з наведених процедурних норм видно, що під час провадження у справі про неплатоспроможність можуть мати місце випадки заміни арбітражного керуючого у конкретній справі внаслідок відсторонення, припинення діяльності, тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого тощо.
Однак, за умови відсутності авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією, новий керуючий реструктуризацію буде позбавлений можливості отримати винагороду право на яку передбачене пунктом 3 частини 1 статті 12 КУзПБ.
За таких умов наявність угоди боржника з попереднім арбітражним керуючим не зможе замінити отримання новим арбітражним керуючим визначеної та гарантованої винагороди в розмірі та порядку, передбаченому КУзПБ, оскільки зобов'язання боржника будуть персоналізовані щодо конкретного арбітражного керуючого.
Приписами частини 3 статті 37 КУзПБ визначено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з положеннями частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до правил частини 2 статті 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд констатує, що заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник подав без додержання вимог статті 116 КУзПБ.
Відповідно до положень статті 38 КУзПБ, господарський суд після закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями пункту 4 частини 1 статті 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Таким чином, оскільки заявником не усунуто недоліки заяви у строк, визначений ухвалою суду від 13 травня 2022 року, заявником не надано суду доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 37 215 грн. 00 коп., заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає поверненню заявнику.
Згідно частини 8 статті 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 34, 37- 38 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку передбаченому статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя Войтюк В.Р.