м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
05 липня 2010 р. Справа № 2-а-2693/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Аліменко Володимира Олександровича,
при секретарі судового засідання: Петрунчаку Андрію Григоровичу
за участю представників сторін:
позивача : представника позивача ОСОБА_1
відповідача : Жалюк Сергія Михайловича
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_3
до: військової частини А 0215 в особі житлової комісії військової частини
про: визнання протиправними дій
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до Військової частини А0215 в особі житлової комісії військової частини А0215 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач під час проходження служби у військовій частині 27924 в подальшому А1564 ( смт. Озерне, Житомирської області) поставлений на квартирний облік з 15.11.1994 року. З червня 2005 року переведений для проходження військової служби у м. Вінниц. В лютому 2010 року житловою комісією військової частини А0215 поставлений на квартирний облік з 04.03.2010 року без врахування попереднього перебування на квартирному обліку. Позивач вважає таке рішення неправомірним, тому і звернувся в суд за захистом своїх прав.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи тим, що житловою комісією не прийнято до уваги попередній термін перебування на квартирному обліку через відсутність відмітки КЕЧ на довідці від 25 липня 2005 року в/ч А1564. Крім того представник відповідача повідомив, що фізично такої відмітки поставити неможливо через ліквідацію КЕЧ яка обслуговувала в/ч 1664.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані у справу докази, суд встановив наступне.
Позивач проходить військову службу у Командуванні Повітряних Сил Збройних Сил (ПС ЗС) України (військова частина А0215).
Згідно з довідкою виданою 25 липня 2005 року В/Ч А1564 смт. Озерне Житомирської області № 53 та витягу з протоколу №31 засідання житлової комісії в/ч27924 від 15.11.1994 року позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині А1564 (27924) з 15.11.1994 року складом сім'ї однієї особи.
Протоколом № 15 (витяг з протоколу ) засідання житлової комісії військової частини А 0215 від 04.03.2010 року позивач поставлений на квартирний облік військової частини А 0215 з 04.03.2010 року.
Позивач, не погоджуючись з рішенням засідання житлової комісії, звернувся з позовом до суду та просив зобов'язати відповідача скасувати протокол №15 від 04.03.2010 року та зарахувати його на квартирний облік з 15.11.1994 року.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що житлова комісія військової частини є суб'єктом владних повноважень, а позивач дійсно проходить військову службу в Збройних Силах України, суд дійшов висновку про те, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає та встановлює Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, цей Закон також гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до абзацу першого частини 1 ст. 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006 р. затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до п. 24 Порядку військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.
У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Крім того, п. 3.3 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 року № 577 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2006 року за 1171/13045 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні житлової комісії військової частини зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, у першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Частиною 9 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З пояснень позивача та матеріалів справи суд встановив, що позивач звертався до житлової комісії в/ч А 0215 щодо постановки на квартирному обліку. Рішенням житлової комісії в/ч А 0215 (протокол №15 засідання від 04.03.2010 р.) позивача було зараховано на квартирний облік з 4 березня 2010 року, а не з 15 листопада 1993 року як просив позивач.
При цьому, як підстава відмови, зазначено про відсутність відмітки КЕЧ на довідці яка видана військовою частиною А 1564 від 25 липня 2005 року.
Відповідно до п. 3.7 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України № 577 від 06.10.2006, військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не враховано, що КЕЧ на обліку якої перебував військовослужбовець ліквідована без визначення правонаступництва, а отже не було фактичної можливості зробити відмітку на довідці яку видала в/ч1564. Таким чином не може в даному випадку бути підставою для прийняття рішення ( протоколу №15) від 04.03.2010 року про відмову позивачу у постановці його на квартирний облік з 15.11.1993 року.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Виходячи з норм ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів правомірності своїх рішень відповідач суду не надав.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин, суд прийшов до висновку про невідповідність вимогам чинного законодавства рішення відповідача, що є підставою для його скасування.
Згідно ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії Військової частини А0215 від 04.03.2010 року щодо зарахування ОСОБА_3 на квартирний облік Військової частини А0215 з 04.03.2010 року без збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку.
Зобов'язати житлову комісію Військової частини А0215 зарахувати ОСОБА_3 в загальний термін перебування на квартирному обліку період перебування на квартирному обліку за попередніми місцями служби з 15.11.1994 року та зарахувати на квартирний облік з 15.11.2010 року у Військової частини А0215 .
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 документально підтверджений розмір судових витрат, відповідно до задоволених позовних вимог в розмірі 3,40 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 09.07.10
Суддя Аліменко Володимир Олександрович
05.07.2010