Постанова від 20.07.2010 по справі 2а-626/10/9/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.07.10Справа №2а-626/10/9/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Цикуренко А.С.,

Судді Яковлєва С.В.,

Судді Александрова О.Ю.,

при секретарі Павленко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної шкоди,

за участю представників:

позивачів - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиконання постанови від 12.01.2009 року колегії суддів Окружного адміністративного суду АР Крим та стягнути з Міністерства оборони України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн., завдану невиконанням постанови від 12.01.2009 року колегії суддів Окружного адміністративного суду АР Крим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.01.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Позивачем 09.03.2010 року до суду було надано клопотання про збільшення позовних вимог, в якому позивач просив суд, визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо невиконання постанови від 12.01.2009 року колегії суддів Окружного адміністративного суду АР Крим та стягнути з Міністерства оборони України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн., завдану невиконанням постанови від 12.01.2009 року колегії суддів Окружного адміністративного суду АР Крим.

Представником позивача 05.07.2010 року до суду було надано клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача на підставі наявних в ній доказів.

Відповідач явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Окружним адміністративним судом АР Крим 12.01.2009 року було винесено постанову у справі № 2а-698/08 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного казначейства України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополь, за участю третьої особи Військової частини А-1956 про зобов'язання забезпечити житлом, якою Міністерство оборони України зобов'язане забезпечити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) житлом за рахунок коштів з Державного бюджету України (а.с.6-7).

Враховуючи той факт, що станом на 29.12.2009 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2010 року виконана не була, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо невиконання вказаної постанови.

В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність дій відповідача щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2010 року по справі № 2а-698/08 станом на 29.12.2009 року та встановлено наступне.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Статтею 257 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Як було зазначено вище, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2009 року по справі № 2а-698/08 відповідач зобов'язаний забезпечити ОСОБА_1 житлом за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте, в постанові суду не було визначено строку, протягом якого вона повинна бути виконана.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, виконуючи постанову Окружного адміністративного суду від 12.01.2009 року по справі № 2а-698/08, приймаючи до уваги, що в постанові не визначені спосіб, порядок та строки її виконання, відповідач повинен керуватися Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами України під час її виконання.

Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей визначені Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 22 Порядку облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (п. 24 Порядку).

Згідно з п. 32 Порядку військовослужбовцям житло надається згідно з чергою.

Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).

Таким чином, виконуючи постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2009 року по справі № 2а-698/08 щодо забезпечення ОСОБА_1 житлом, відповідач також повинен дотримуватися вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081, щодо черговості надання житла військовослужбовцям, не зважаючи на те, чи то за рішенням житлової комісії військової частини позивача було поставлено на облік, чи то на підставі постанови суду.

До того ж, суд звертає увагу на те, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2009 року по справі № 2а-698/08 щодо зобов'язання Міністерства оборони України забезпечити житлом, відповідно до ст. 256 КАС України не належить до переліку тих, які підлягають негайному виконанню.

Враховуючи зазначене вище, суд не знаходить протиправності в діях відповідача щодо невиконання станом на день розгляду справи постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2009 року по справі № 2а-698/08.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Враховуючи зазначене, суд не знаходить підстав для повторного вивчення обставин справи щодо необхідності забезпечення житлом ОСОБА_1 та його родини. У зв'язку з цим, суд не приймає до уваги як доказ по справі надане позивачем в порядку ст. 71 КАС України свідоцтво про шлюб серії 1-АП № 071987 від 30.08.2008 року на підтвердження того, що поліпшення житлових умов потребує не тільки позивач, а й його родина.

Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що чинним законодавством передбачений спеціальний порядок виконання судових рішень.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно зі ст. 3 Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, одним з яких є виконавчий лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Враховуючи зазначене вище, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо невиконання постанови від 12.01.2009 року колегії суддів Окружного адміністративного суду АР Крим.

Що стосується вимог позивача про стягнення з Міністерства оборони України на користь позивача моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн., завданої невиконанням постанови від 12.01.2009 року колегії суддів Окружного адміністративного суду АР Крим, то суд зазначає наступне.

Визначення моральної шкоди наведене у ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р. шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи (п.2).

Отже, необхідною умовою виникнення відповідальності у вигляді обов'язку відшкодувати заподіяну майнову і немайнову шкоду є неправомірність дій або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою, вини особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б однієї з обов'язкових складових відповідальності за заподіяння шкоди взагалі виключає її настання.

В ході судового розгляду справи судом було встановлено відсутність порушень з боку відповідача щодо невиконання станом на 29.12.2009 року постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.2009 року, у зв'язку з чим суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 22.07.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог - відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Цикуренко А.С.

Попередній документ
10463194
Наступний документ
10463196
Інформація про рішення:
№ рішення: 10463195
№ справи: 2а-626/10/9/0170
Дата рішення: 20.07.2010
Дата публікації: 02.08.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: